- 1 Правило 1. Усувати всіх можливих конкурентів
- 2 Правило 2. Заплющувати очі на недоліки фаворита
- 3 Правило 3. Економити без особливих зусиль
- 4 Правило 4. Погоджуватися на недотримання термінів
- 1 Правило 1. Усувати всіх можливих конкурентів
- 2 Правило 2. Заплющувати очі на недоліки фаворита
- 3 Правило 3. Економити без особливих зусиль
- 4 Правило 4. Погоджуватися на недотримання термінів
Будівельна компанія “Максима Буд” існує уже майже 10 років, проте багатомільйонні державні підряди вона почала отримувати лише у 2023-му, після початку повномасштабного вторгнення. Не так давно фірма опинилась у центрі скандалу, коли виграла тендер на будівництво нової мерії у Вишневому за понад 190 мільйонів гривень. Однак коли журналісти про це написали, знайшовши завищені ціни в кошторисній документації, договір розірвали, державні кошти зберегли.
Водночас непоміченим у медіа пройшов той факт, що упродовж кількох місяців уже 2024 року компанія “Максима Буд” вигравала не один тендер у Міністерства внутрішніх справ, а саме – Державної установи “Центр обслуговування підрозділів МВС України”. Загальна сума контрактів – понад 23 мільйони гривень.
Переглянувши відповідну документацію, журналісти 24 Каналу припускають, що не обійшлось без зловживань і в цій історії.
У цьому матеріалі ми розкриємо чотири “золоті правила”, які стали очевидними після аналізу сумнівних рішень “Центру обслуговування підрозділів МВС”. Як компанія з найвищими цінами систематично вигравала тендери? Чому до фаворита закривали очі на недоліки, тоді як конкуренти втрачали шанси через формальності? І головне – як бюджет міг би зекономити майже 1 мільйон гривень, якби підходи до вибору переможця були іншими?
Відповіді на ці запитання далі в тексті.
Правило 1. Усувати всіх можливих конкурентів
Відповідно до статуту, “Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України” відповідає за ресурсне забезпечення апарату відомства. На балансі держустанови є будівлі, які потрібно обслуговувати. Крім того, Центр повинен забезпечувати автомобілями працівників апарату міністерства, за потреби – нагородами. Загалом займається господарською діяльністю.
У період з 26 березня по 4 квітня “Центр обслуговування підрозділів МВС” оголосив 4 ремонтні тендери на загальну суму у понад 23 мільйони. Два підряди, зокрема найбільший у 10 мільйонів, стосувалися переобладнання підвалів житлових будинків на укриття цивільного захисту. В інших двох тендерах йшлося про ремонти підсобних приміщень та зовнішніх мереж.
Усі чотири тендери виграла компанія “Максима Буд”, хоча в жодному з зазначених випадків не запропонувала найнижчу ціну за проведення робіт. Тобто всі 4 рази інші будівельні фірми, а не “Максима буд” пропонували виконати роботу за значно нижчими цінами. Однак замовник відхилив їхні пропозиції.
Звісно, просто так відмовити компанії виконувати роботи, якщо вона вигравала прозорий тендер – неможливо. Українське законодавство забороняє будь-який фаворитизм, адже це, з-поміж іншого, шкідливо для державного бюджету. Тому спробуємо розібратися в причинах, чому інші, дешевші пропозиції замовник відхилив і віддав підряди саме фірмі “Максима Буд”.
Скажімо, найбільший з чотирьох згаданих тендерів з очікуваною сумою у 10 мільйонів спершу виграла компанія “Аес-Групп”, запропонувавши виконати ремонтні роботи за 8 мільйонів 990 тисяч гривень. Економія склала б приблизно 11,06% від початкової суми, проте замовник двічі її відхиляв – вдруге після рішення Антимонопольного комітету, навіть попри те, що воно було на користь “Аес-Групп”.
Уперше найдешевшу пропозицію відхилили, формально посилаючись на те, що компанія нібито мала проблеми з документами, зокрема з посвідченнями про проходження курсу з охорони праці та кошторисними розрахунками. Антимонопольний комітет після розгляду скарги вирішив, що пропозицію відхилили неправомірно, визнавши фірму “Аес-Групп” переможницею тендеру.
Проте навіть після цього “Центр МВС” знову відхилив пропозицію компанії, згадуючи при тому про “Особливості здійснення закупівель”. У цьому урядовому документі йдеться про ряд вимог до учасника тендеру.
Переглянувши ці вимоги та документи, подані “Аес-Групп”, ми як журналісти до кінця так і не змогли зрозуміти, що ж стало причиною відхиляти найдешевшу пропозицію. Тому й вирішили про це спитати безпосередньо в державної установи.
ТОВ “Аес-Групп” у строк, визначений для укладення договору, не надав ДУ “ЦОП МВС України” підписаного належним чином договору, а також офіційної відповіді щодо намірів для подальшої співпраці,
– зазначили в держустанові у коментарі 24 Каналу.
Експерт із публічних закупівель та юрист Центру з протидії корупції Олексій Бойко вважає, що ця вся історія загалом дуже сумнівна та викликає питання. Спершу компанія “Аес-Групп” подавала скаргу в Антимонопольний комітет, яка вартувала їй не малих грошей, а потім просто вирішила відмовитись від тендеру та фактично ігнорувати той факт, що вона стала переможницею.
Там діло ясне, що діло темне… Виникає питання: якщо ви витрачаєтесь на юристів, пишете скарги… А коли вас визнають переможцем, чому ви не підписуєте договір? Що змінилось з того моменту?
Стверджувати не можна, проте, за словами фахівця, можна порушувати питання про те, що замовник поставив такі вимоги, які й змусили компанію-переможницю відмовитись від тендеру.
Можливо, вони відмовилися, розуміючи, що, якщо підпишуть цей договір, то втратять більше, оскільки їх просто поставлять в такі умови, де вони не зможуть працювати.
Зрештою факт залишається фактом: відповідний тендер на 10 мільйонів виграла компанія “Максима Буд”, яка пропонувала виконати роботи за найвищу ціну. Пропозиції конкурентів або усунули, або вони самі з невідомих причин вирішили не підписувати договір.
Правило 2. Заплющувати очі на недоліки фаворита
Засновником компанії “Максима Буд” є Максим Олександрович Строганов. Будівельний бізнес, який у 2023 році раптово почав вигравати мільйонні тендери від держустанов, сміливо можна назвати сімейним, оскільки серед нинішніх бенефіціарів “Максима Буд” є батько Строганова – Олександр.
Водночас, ймовірно, дружина підприємця, Наталія Строганова – разом зі своїм чоловіком числиться серед бенефіціарних власників компанії “Максима Буд Плюс”.
Можна було б припустити, що пропозиції абсолютно усіх конкурентів Строганових у МВС відхиляли заслужено через їхні проблеми з документацією, але є один великий нюанс. У компанії “Максима Буд” також не все було гаразд з документами, які вона подавала на тендер щодо обладнання укриття за 10 мільйонів. І на це вказує висновок Державної аудиторської служби.
Скажімо, компанія “Максима Буд” завантажила відомості, в яких відсутня інформація щодо статусу платника податку, а також забула надати дані про контактну особу. Цим вона порушила вимоги пункту 43 документу, що називається “Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників…” – на чому наголошує сам державний аудитор.
Як так сталося, що настільки “прискіпливий” замовник як “Центр обслуговування підрозділів МВС” міг упустити такі важливі деталі в документах “Максима Буд”? А саме те, що компанія не надала інформацію про статус платника податку та інформацію про контактну особу. Чи не сталося це тому, що “прискіпливість” державних посадовців “закінчилась” на відхиленні пропозицій інших учасників тендеру?
Недоліки у тендерній документації різних компаній справді були, але в цьому випадку місцями це було схоже “доколупування” (з боку замовника – 24 Канал)… Це коли створюють певні складнощі взагалі у виготовленні тендерної пропозиції: подайте такий документ, такий сертифікат, одне-інше…
– зауважує юрист Олексій Бойко.
Разом з тим у висновку Державної аудиторської служби йдеться про порушення з боку “Центру обслуговування МВС”, а не лише про проблеми з документами у “Максима Буд”. Так, аудитори зазначають, що у державній установі не виявили невідповідностей у документації будівельної компанії та не дали їй час на “усунення таких невідповідностей”.
Крім того, ми помітили серед документації, поданої компанією “Максима Буд”, сертифікати та висновки щодо скловати, яку вироблять у місті Єгор’євську під Москвою. Видається, що “Максима Буд” використовувала скловату, яку виготовляє російська компанія. Проте термін дії відповідних документів закінчився ще у 2022 році, а свіжих документів щодо скловати Строганови чомусь не подали.
Сертифікат на скловату, поданий компанією “Максима Буд” / Узято з розміщених на Prozorro документів
Щонайцікавіще, у “Центрі обслуговування підрозділів МВС” відповіли, що скловата для цього проєкту взагалі не була потрібна. Тому не зрозуміло, навіщо у “Максима Буд” подали цей документ. І хай як ми не намагалися розпитати про цю ситуацію безпосередньої у компанії – на наш запит як журналістів у “Максима Буд” не відповіли ні письмово, ні телефоном.
Отже, що ми уже маємо: усі компанії, які приходили на тендери від “Центру обслуговування підрозділів МВС” подавали цінові пропозиції, значно нижчі від цінових пропозицій компанії Строганових “Максима Буд”. Проте їх відхиляли, посилаючись на проблеми в документації. Водночас невідповідності, які були в документах “Максима Буд”, пройшли непоміченими. І не змовчала про це навіть Державна аудиторська служба у своєму висновку.
Але навіть не це ключове. Далі ми вирішили зазирнути в кошторис та окремо порахували, скільки державних коштів можна було б зберегти, якби у МВС уникали такої “вибіркової прискіпливості”.
Правило 3. Економити без особливих зусиль
Як ми вже зазначали вище, загальна початкова сума 4 ремонтних тендерів, які оголошував “Центр обслуговування підрозділів МВС”, становила понад 23 мільйони гривень. А якщо бути точним – 23 317 810 гривень.
У всіх чотирьох випадках виграла компанія “Максима Буд”, запропонувавши виконати різні підряди загалом за 22 981 274 гривні.
Щодо трьох з цих чотирьох тендерів потім уклали угоди на зменшення ціни на близько 1,7 мільйона гривень. Проте щодо найдорожчого тендера на 10 мільйонів такої угоди не укладали, хоча, знову ж таки, компанії-конкуренти пропонували виконати аналогічні роботи за значно меншу суму.
Уявімо, якби справді так сталось, що тендер віддали компанії, яка пропонувала найменше ціну. За таких, звісно, фантазійних обставин вдалось би зекономити щонайменше майже 1 мільйон бюджетних коштів. Далі ми ще детально розпишемо, які саме позиції в кошторисі “Максим Буд” викликають занепокоєння.
Кінцеві ціни на тендерах, як відомо, не беруться зі стелі. За кожною пропозицією стоїть кошторис, який детально пояснює, звідки з’явилась остаточна сума. У випадку з будівельними чи ремонтними тендерами кошторисна документація зазвичай особливо об’ємна, адже вона включає сотні, якщо не тисячі пунктів. Кожен з них розкриває вартість конкретних робіт, матеріалів чи послуг, які формують підсумкову ціну.
- У своєму кошторисі компанія “Максима Буд” зазначила припливно-витяжну установку Aerostar SlimStar за 362 тисячі гривень, тоді як відхилений конкурент – за 280 тисяч гривень. Різниця у ціні складає понад 20%.
- Припливна установка SAHU-2 у кошторисі “Максима Буд” оцінена у 112 тисяч гривень, тоді як конкуренти вказали лише 50 тисяч гривень, що більш ніж удвічі дешевше.
- Ще більший розрив у ціні спостерігається щодо припливної установки HSAHU-3. “Максима Буд” оцінила її у близько 142 тисячі гривень, тоді як конкуренти – у 55 тисяч гривень, тобто більш ніж у 2,5 раза дешевше.
Як позиції з кошторису “Максима Буд” відрязняються від аналогічних позицій у “Аес-Групп” / Аналіз 24 Каналу
Загалом, як ми бачимо, запропоновані компанією “Максима Буд” ціни значно перевищують вартість тих самих товарів та послуг, які пропонувала відхилена компанія-конкурент. Це ставить під сумнів обгрунтованість витрат і ефективність використання бюджетних коштів.
Справедливо буде ще раз сказати: позитивним є той факт, що зберегли понад 1,7 мільйона, зменшивши ціни у 3 із 4 тендерів, виграні компанією “Максима Буд”. Але, знову ж таки, найдорожчий з тендерів на 10 мільйонів залишився без змін. І, як ми бачимо на конкретних позиціях в кошторисі, аналогічне устаткування могло б коштувати дешевше.
Станом на 18 грудня додаткові угоди до державного контракту (на обладнання укриття за 10 мільйонів – 24 Канал) на зменшення ціни з компанією “Максима Буд” не укладалися,
– констатували в “Центрі обслуговування підрозділів МВС”.
Правило 4. Погоджуватися на недотримання термінів
У всіх з чотирьох випадків, коли “Максима Буд” вигравала тендери, через декілька місяців після цього вона укладала додаткові угоди на продовження термінів виконання ремонтних робіт. Однак будівництво чи ремонтні роботи, тим паче у час війни, доволі складна річ. Чи нормальною є практика посування кінцевих термінів – краще нехай відповість експерт.
Затримка будівництва – це природне явище. Проте кожне таке посунення треба вивчати окремо, адже може бути абсолютно по-різному. Просування термінів буває і через затримку фінансування, і через підрядника, який не дотримується вимог,
– наголосив Олексій Бойко, експерт ЦПК.
З відповіді “Центру обслуговування МВС” зрозуміло, що перенесення кінцевого терміну відбулося якраз-таки з вини “Максима Буд”. У Держустанові констатували, що неодноразово надсилали попередження з цього приводу фірмі. Водночас посадовці пообіцяли, що застосовують штрафні санкції щодо “Максима Буд”.
Підбиваючи підсумки, скажемо, що це не перша і, на жаль, не остання тендерна історія, до якої виникають запитання. Зазначені вище “нюанси”: можливий фаворитизм, недостатня економія бюджетних коштів та недотримання строків виконання робіт – не є чимось унікальним. Проте цей та інші кейси є показовими і про них потрібно говорити, аби кожне порушення не проходило непоміченим.
Источник: www.24tv.ua