6 березня учні багатьох країн світу підуть до школи у костюмах своїх улюблених літературних героїв. Така традиція на Всесвітній день книги дуже популярна у Великій Британії. Додайте сюди шкільний квест із пошуку золотого квитка Фабрики Віллі Вонки, читання з авторами в бібліотеці та жетони, які можна обміняти на книжки у місцевій книгарні — і отримаєте справді насичене свято читання! Проте за яскравими активностями цього дня стоїть дуже послідовна стратегія читання, яку Велика Британія втілює досить успішно. Бо зрештою, щоб дитина обрала собі костюм улюбленого літературного героя, вона має спершу про цих героїв прочитати. З власного досвіду вивчення дитячої літератури у Великій Британії та спілкування у колі британських педагогів, наведу п’ять стратегій читання, які точно працюють.
Катя Кисельова
1
Читання вголос у класі
Якщо ви думаєте, що йдеться про звичну для українських шкіл практику, коли діти по черзі вголос читають уривок твору з підручника, то ви помиляєтесь. Ефективна стратегія читання вголос у класі — це формування рольової моделі читання, коли вчитель щодня демонструє дітям: «ось послухайте, це захоплива історія, і коли я її вам читаю, ми разом мандруємо у вигаданий світ цієї книжки!» Насправді ще пару століть тому читання в принципі було гучним заняттям. Кажуть, особливо вправним читцем уголос був Чарльз Дікенс, і свої твори він писав саме для читання у компанії. Тож найперше, цікава історія, виразне читання та уважне слухання створюють момент «тут і зараз» і привчають дітей занурюватися в читання і отримувати від цього задоволення. Якщо ви думаєте, що читати дітям уголос треба лише першачкам, знову помиляєтесь! У Великій Британії ця практика поширюється на всю молодшу школу — аж до 6 класу. Для цього є ще й прагматична причина: звісно, батьки мають обов’язок читати дітям вдома щодня. Проте школа не може покладатися лише на чесне слово батьків. Тож читати вголос у класі — це запорука того, що дитина має цю щоденну зустріч із книжкою.
Як читати у класі?
- це має бути або книжка-картинка (для молодших дітей), або динамічний чаптер-бук із короткими частинами;
- успіх стратегії читання вголос — щире зацікавлення вчителя: пригадуєте, це побудова рольової моделі;
- темп, інтонація, паузи — усе це діти «зчитують», коли їм читають уголос, щоб потім відтворювати самостійно;
- з досвіду школи мого сина: вчителька обирає детективні історії, тож діти нетерпляче чекають продовження щодня!
2
Читання мовчки у класі
І тут ви, мабуть думаєте: «це ми точно практикуємо і без британських методик!» Можливо, але є нюанси:) Щоб самостійне читання у класі було ефективним, варто справді добре попрацювати із вибором книжки для кожної дитини. Одна книжка для всіх, а тим паче уривок тексту з підручника, лише відіб’є бажання читати. Тому тут варто діяти як досвідчений спортивний тренер і точно розрахувати висоту бар’єра. Іншими словами, залегка книжка швидко набридне і не буде підтримувати мотивацію, заскладна — навпаки закарбує ситуацію поразки. Книжку для самостійного читання має обрати дитина, а за рівнем складності вона має давати відчуття «я можу, я читаю, мені цікаво». Але й це не все! Бо просто почитати й забути — це витрачений час. Вчителі мають регулярно знаходити час, щоб обговорити з дитиною прочитане, цікавитись перебігом подій у книжці.
3
Читання не за програмою
Не поспішайте кидати в мене книжками:) Я переконана: якщо залюбити дітей у читання, хай навіть творами поза шкільною програмою, ці діти прийдуть до класики літератури. Якщо у читацькому меню наших дітей буде лише «золота класика», ризикуємо отримати дітей, які нічого не захочуть читати. За результатами дослідження читання, яке Український Інститут книги провів у 2024 році, лише 7 % українських дітей люблять читати твори за шкільною програмою. Найбільша частка серед опитаних — 46 % дітей, відповіли, що люблять читати книжки, які обирають самі. Ми з такою статистикою не є унікальними: у Британії також триває гаряча суспільна дискусія щодо переліку творів у шкільній програмі. Бо й британським дітям значно цікавіше читати сучасні горор-історії чи графічні романи, ніж золоту класику. Саме тому і стратегія з читання Битанії, і практичні рекомендації вчителям від National Literacy Trust — неурядової установи, що системно займається дослідженням та просуванням читання, наголошують на розширенні читацького меню учнів. Цей тренд називають «читання на краєчках шкільної програми»: найбільш просунуті вчителі-практики та експерти з читання закликають школи включати якомога більше сучасних книжок до програми чи у читацькі практики дітей, іти за дитячими потребами та інтересами у виборі книжок для класу. Зі мною навчається студент, що пише дисертацію про книжки-жахастики і їхню роль у розвитку читання для задоволення. З попередніх висновків його інтерв’ю з дітьми, саме через такі книжки лежить шлях до залюбленості у читання.
4
Допоможіть зробити сучасних дитячих письменників рок-зірками!
Ми з сином не пропускаємо жодної нагоди зустрітися з живими британськими письменниками. І тут вони справді почуваються зірково: Жаклін Вілсон, культова у Великій Британії дитяча авторка, збирає повну концертну залу дітлахів із батьками! І знаєте, вона не робить нічого дивовижного: просто сідає на сцені і розповідає, як написала з кілька десятків книжок, аж поки стала відомою. Як вона перетворює свого собаку на героя улюбленого героя книжки. Як вигадала ім’я для героїні своїх найвідоміших книжок, миючись у ванній! Ось так відверто і дуже щиро. А потім діти ставлять десятки запитань і шикуються в чергу, щоб підписати її нову книжку. Інший письменник на зустрічі розповів, як планував стати футболістом, але потім закохався у дівчину й почав писати вірші — ті вірші ніхто не хотів друкувати, тож він пішов працювати в дитячу бібліотеку, щоб хоч трохи заробити. Там він перечитав сотні книжок і почав писати свої. Такі зустрічі з письменниками не лише сприяють інтересу до читання, а й дають дітям наочний приклад: успіх приходить після тисяч невдач, тому ніколи не варто здаватись. Тож, допоможіть зробити українських сучасних дитячих авторів зірками: запрошуйте їй у школу, попросіть батьківський комітет мати окремий бюджет на гонорари для таких візитів, зробіть це хорошою традицією вашого класу.
5
У день книги — одягніть із дітьми костюми літературних героїв:)
Не обов’язково витрачати на це купу грошей: чарівну паличку Гаррі Поттера можна зробити прямо у класі, а костюм капітана Підштанька — то не тільки просто, а й дуже смішно! Проте не забувайте про вчителя як рольову модель: якщо ви й самі одягнетеся літературно-химерно і наповнити цей день розмовами про ваші улюблені книжки, про сильних літературних героїв і невдах, про ваші книжкові відкриття і розчарування — це закладе дітям яскраве враження: читати — не нудно, читати дуже навіть весело.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media