«Чого ви очікуєте від освіти вже завтра? Щоб дати відповідь на це запитання, треба тримати в думці, що місія освіти — допомогти вашим учням зрозуміти, чому я тут, на цій планеті?» Ця філософська думка Андреаса Шляйхера стала кредо заходу «Освіта 2030: глобальні вектори змін у навчанні», який ми відвідали на фестивалі «Вчителі майбутнього». Публікуємо значущі тези освітнього діалогу за участі світових лідерів освіти про те, які глобальні тренди формують навчання зараз і як вони змінять портрет світової освіти вже через 5 років.
Спікери:
Андреас Шляйхер, засновник міжнародного дослідження PISA
Мін Чон Кім, директорка відділу освіти 2030 ЮНЕСКО
Стівен Кінг (Кембридж), очільник Служби освіти в Північній і Центральній Азії
Річард Данн, засновник освітнього фонду The Harmony Project
Модерувала Зоя Литвин, очільниця ГС «Освіторія» і засновниця Новопечерської школи
ТОП-10 тез від лідерів освіти про глобальні тенденції, які формуватимуть освіту до 2030 рокуТеза 1
Освітнім системам потрібен перехід від реагування до передбачення
Освітні тенденції і тренди — це не щось далекосяжне, це те, що вже відбувається в наших класах сьогодні. І саме нинішні школярі визначатимуть портрет освіти у 2030 році.
Наш світ трансформується безпрецедентно швидко. Тож і розвиток освіти теж має бути стрімким і нести в собі чітку мету. Виклики в нашій сфері варто сприймати як можливість переосмислення самої освіти як рушійної сили суспільного прогресу до більш сталого й передбачуваного майбутнього, яке ми сподіваємося жити в мирі. Авжеж, це вимагає сміливих кроків від держави й освітніх управлінців у фінансуванні освітньої системи та забезпеченні якісного навчання, якого так потребують наші діти. А щоб упоратися із цим моментом, освітні системи повинні перейти від реагування до передбачення.
Це не лише реагування на те, що відбувається, а й утілення алгоритму дій, що приведуть до розуміння: так, ми служимо кожному учню.
Ще у 2021 році ЮНЕСКО опублікувала звіт «Майбутнє освіти», і найголовніше в ньому — заклик до нового соціального договору, в якому розглядаємо освіту як спільну відповідальність кожного громадянина. Тільки так можна забезпечити побудову справедливого і сталого суспільства.
— У час блискавичних світових змін освітяни відіграють не просто важливу, а вирішальну роль у формуванні систем освіти, сприяють навчанню протягом усього життя, рівності та стійкості, — висловила думку Мін Чон Кім, директорка відділу освіти 2030 ЮНЕСКО.
Теза 2
Екологічної освіти немає в навчальній програмі більшості країн світу
Одним з найнагальніших і найскладніших викликів, з якими ми стикаємося сьогодні, є кліматична криза: вона не лише руйнує екосистеми, а й підриває економіку та освіту. Освіта потерпає від екстремальних кліматичних змін, які світ переживає в останні десятиліття. Школи закриваються, громади переміщуються. Але не розглядаймо освіту лише як жертву. Ми повинні розглядати її як частину рішення. Тож кліматична освіта в наш час є абсолютною необхідністю. Світ у цьому дуже сильно відстає.
Згідно з опитуванням ЮНЕСКО, яке охопило більш ніж 100 країн світу, понад 50% цих країн не включають кліматичну освіту до навчальної програми. Та й самі вчителі зізнаються, що не завжди готові й компетентні навчати дітей цієї теми. Освітні системи отримують обмаль фінансування кліматичних заходів. На жаль, ми досі розглядаємо це як другорядне явище, тоді як воно мало би бути в центрі всіх дій щодо поінформованості в кліматичних змінах на Землі. Тож нещодавно ЮНЕСКО презентувала програму «Освіта для сталого розвитку 2030», у межах якої підтримує уряди і навчає вчителів у межах цієї теми.
Теза 3
Освіта відіграє вирішальну роль у розбудові миру та захисті демократії
Ще одним серйозним викликом для освіти є збройні конфлікти та численні загрози світовим демократіям.
Україна — яскравий приклад того, як війна підточує і дестабілізує освіту: це і закриття шкіл, і пошкодження інфраструктури, і вплив на психічне здоров’я освітян. Мільйони дітей втрачають доступ до очної освіти в школах, а освітні втрати зростають і хронізуються.
Звернімося до статистики: у світі зараз 27 млн дітей із регіонів, постраждалих від воєн і криз, для яких закритий доступ до відвідування шкіл. 48% дітей-біженців також не навчаються в школах. І лише 7% вступають до університетів, хоча середній світовий показник — 43%.
Щороку збільшується кількість нападів на школи: за останні два роки зареєстровано понад 6000 нападів на школи, у результаті яких загинули або постраждали понад 10 000 учнів та освітян. Війни і конфлікти також посилюють мову ненависті та дискримінацію. А це, своєю чергою, створює розриви і розділення в громадах.
Українці — на передовій спроб розвинути стійкість. У відповідь на загрози миру, що зростають, ЮНЕСКО вживає чимало заходів. Один з них — «паспорт кваліфікацій ЮНЕСКО» (UNESCO Qualifications Passport for Refugees and Vulnerable Migrants). Це стандартизований документ, який фіксує освітню та професійну інформацію заявника, навіть якщо він втратив або не має документів.
Теза 4
Цифрова революція і ШІ породжують нові форми освітньої нерівності
Цифрова революція та стрімкий розвиток штучного інтелекту докорінно змінюють способи надання та отримання освіти. З одного боку, створюють нові можливості для доступу до знань, персоналізації навчання. З другого — породжують і серйозні виклики.
Технології мають значний потенціал для прискорення прогресу в досягненні Цілі сталого розвитку 4 — забезпечення інклюзивної, рівної та якісної освіти для всіх. Однак цифрова трансформація супроводжується новими формами нерівності.
▶︎ Гендерний розрив у доступі до інтернету
Попри технологічний прогрес, у багатьох країнах, зокрема в Україні, стикаються з критичною проблемою: кількість жінок, які користуються інтернетом, на 244 млн менша, ніж чоловіків. Такий дисбаланс обмежує можливості жінок і дівчат у доступі до освіти, професійної реалізації та сучасних цифрових сервісів. Це лише підсилює існуючі гендерні бар’єри та поглиблює соціальну нерівність.
▶︎ Обмежений доступ шкіл до інтернету
Нерівний доступ до інтернету залишається глобальною проблемою. Лише 40% початкових шкіл, 50% молодших середніх шкіл та 65% старших середніх шкіл у світі під’єднані до інтернету.
Це суттєво обмежує можливості для інтеграції цифрових технологій в освітній процес і створює різницю в якості навчання між регіонами.
Теза 5
Штучний інтелект в освіті: поки що ми робимо перші кроки
Потенціал штучного інтелекту в освіті важко недооцінити, і на практиці його використання тільки починається. Із 2022 року:
- 15 країн включили навчальні цілі зі штучного інтелекту до своїх національних навчальних програм;
- 7 країн розробили нормативні рамки для застосування ШІ у викладанні та підготовці вчителів.
Теза 6
Рішення ЮНЕСКО для збереження конфіденційності даних та інтеграції ШІ в освіту
Лише 16 % країн мають закони для захисту приватності даних у сфері освіти, а 29 % — відповідні політики. ЮНЕСКО допомагає світу подолати цифровий розрив: створено ініціативу Gateways та глобальну коаліцію з питань освіти (Global Education Coalition).
Global Education Coalition створена у 2020 році та об’єднує понад 200 партнерів у 112 країнах світу. Її мета — долати цифровий розрив за допомогою забезпечення під’єднання шкіл до інтернету, підготовки вчителів і просування гендерної рівності.
Ініціатива Gateways (Шлюзи) покликана підтримати створення державних цифрових платформ для навчання. Також ЮНЕСКО випустила рамки компетенцій зі штучного інтелекту (AI Competency Frameworks) для учнів і вчителів, щоб забезпечити етичну та інклюзивну інтеграцію ШІ в освіту.
Теза 7
На що опиратися: глобальні тенденції світової освіти
— Ніхто краще за українських учителів не знає, що означає, коли освіта переривається не лише пандемією, а й жахливою війною. У майбутньому вам знадобиться енергія інновацій та здатність переосмислювати себе у змінному світі, — звернувся з обнайливими словами до українських освітян Андреас Шляйхер.
Світ змінюється непередбачувано. Зміна клімату може мати вплив більший за війну. Штучний інтелект кидає виклик усьому, що ми сприймали як належне. Ми навчились готувати «роботів другого сорту» — людей, які просто повторюють знання. Але майбутнє потребує іншого, і що краще ми уявляємо різні сценарії, то краще будемо готові. І тут Україна — серед світових лідерів трансформації освіти.
Ось низка глобальних тенденцій, які заслуговують на нашу з вами увагу.
Конфлікти і війни множитимуться
Від Гази до Південного Судану — війни формують нові виклики для освіти: переміщення учнів, травма, потреба в емоційній підтримці.
Зміна демографії
Класи стають культурно різноманітними. Учні мають навчитися взаємодіяти з різними поглядами та культурами.
Ізоляція суспільств
Торгівельні бар’єри та політичні поділи зменшують взаємодію між країнами, хоча світ вимагає протилежного — відкритості.
Нове безстрашне покоління
Сучасна молодь не боїться змінювати роботу. Тож освіта має готувати до професій, яких ще немає, і до вирішення проблем, про які ми з вами не підозрюємо. Знадобляться міждисциплінарні навички та здатність мислити в різних контекстах.
Гнучкість замість фіксації
У минулому ми вчилися «на все життя». Але навчання стало постійним процесом. Молодь має володіти метакогнітивними навичками та брати відповідальність за власне навчання.
Мікросертифікація
Системи більше не «вклоняються» папірцям, дипломам. Освітні траєкторії стають модульними, короткими, гнучкими. Важливими стають реальні навички й уміння.
Спільнознання
Знання більше не накопичуються точково в людях. Нині успіх визначається здатністю ділитися, співпрацювати, комунікувати.
Панування цифрових технологій і ШІ
Технології радикально змінюють навчання, доступ до знань, комунікацію. Освіта не має пасти задніх і повинна встигати за цими змінами. Із поширенням штучного інтелекту нам, людям, треба буде ставати дедалі кращими та розумнішими, щоб давати відповіді на питання: «Хто ми?», «Чому ми тут, на цій планеті?». Цінуватимуться людська емпатія, допитливість і здатність будувати соціальні зв’язки та містки. Ці речі залишаться, навіть коли штучний інтелект стане дуже вправним гравцем у критичному мисленні.
Теза 8
Які освітні основи незмінні, а які мусимо переглянути
Навчати меншого, але ефективніше
Деякі основи освіти залишаться незмінними, але частину змісту слід сміливо переглянути. Наприклад, якщо раніше вивчення науки означало запам’ятовування формул, то сьогодні ключове — навчити мислити як науковець: формулювати гіпотези, проводити експерименти, відрізняти наукові питання від фейків.
Історія — це не лише про вивчення дат та імен, а й розуміння того, як формується наратив. Як змінюється контекст, як його розуміти та переосмислити. Ось чого потребує світ.
Ми маємо навчати меншого, але копати глибше. Один із викликів — не гнатися за кількістю тем, а зосередитися на розвитку мислення, ідентичності, характеру. Це потребує сміливості! Бо вилучити щось зі шкільної програми — це завжди про спротив. Але якщо не звільнимо місце — не додамо нове і важливе.
Україна серед лідерів цифрової залежності через війну
Одна з найбільших загроз — цифрова залежність. У багатьох країнах учні проводять більше часу онлайн, ніж з учителем. І Україна — світовий лідер у цьому, хоч і не за власним бажанням, а через війну.
Технології можуть бути потужним інструментом, якщо використовувати їх розумно. Але коли пристрої служать не навчанню, а лише розвагам, вони відволікають і шкодять. Ми бачимо негативний вплив на результати з математики, на здатність до саморегуляції, на задоволення від життя.
Як освітяни ми маємо бути обережними. Психічне здоров’я стало пріоритетною проблемою в більшості країн ОЕСР. Стрес, тривога, вигорання — це вже не виняток, а нова і дуже сумна «норма».
Учитель нового часу — це не лише «коуч» чи «інструктор»
Бути хорошим учителем більше не означає просто добре пояснювати. Це означає бути наставником, фасилітатором, тренером, соціальним працівником. Людиною, яка не просто навчає, а допомагає учневі зрозуміти себе, свої сильні сторони, свій потенціал. Нові підходи — це не про модні методики. Вони про те, щоб дати дітям вибір, відповідальність, свободу формувати свій шлях. І цей вибір непростий. Учням потрібен хтось поруч, хто бачить, ким вони є і ким можуть стати. І саме такої ролі від учителя вимагатиме завтрашній день.
Теза 9
Гармонія як освітній напрям:
навчаємося жити у світі, не лише у класі
— Починається все, як не банально, зі звичайних людських стосунків. З розуміння, як ми пов’язані з іншими людьми — у школі, громаді, суспільстві. Освіта майбутнього має вчити нас не просто знань, а спільного співжиття, — розповів під час виступу на освітньому фесті Річард Дан. — Ось і наш проєкт «Гармонія» пропонує навчання на основі природознавства. Але йдеться не лише про академічні результати — важливо, щоб діти вміли застосовувати знання в реальному світі. Щоб їх надихала сама природа і щоб вони усвідомлювали: ми залежимо і від неї, а не лише нею намагаємося керувати. Гармонія — це про наш спільний добробут із дітьми, про те, як жити в єдності з природою. І саме це може і має стати нашим майбутнім.
Теза 10
Секретної формули успішної освітньої системи не існує
— Не існує секретної формули успішності тієї чи тієї освітньої системи. В освітніх системах Фінляндії, Естонії та Сінгапуру справді є багато речей, якими можна захоплюватися. Якби ми могли поширити повагу до вчителів, яка існує у Фінляндії, на весь світ, — це було б чудово, — розповів під час свого виступу Стівен Кінг з Кембриджу.
Якби кожна країна світу витрачала на освіту такий самий відсоток ВВП, як Сінгапур, світ був би значно привітнішим, мирним і славився б не війнами, а процвітанням. Тож є речі, які я справді хотів би експортувати. Але правда в тому, що Україна, Албанія, Узбекистан, Бангладеш чи Індія — це не Фінляндія. Це не Сінгапур і не Естонія.
Кожна країна має визначити свій власний національний порядок денний, свої цілі і побудувати освітню систему, яка підходить саме їй, її людям та дітям.
Наведу приклад. В одній країні вирішили запровадити сингапурські підручники й просто імпортували їх для своєї системи освіти. Але вчителі швидко помітили: у підручнику з географії не враховано, що існують чотири пори року — весна, літо, осінь, зима. А в цій країні вони є.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media