Оплата праці освітян, зарахування, мультитест, зміни – ключові освітні тенденції 2025 року

Які головні звершення 2025 року в українській освітній сфері та науковій галузі / Зображення 24 Каналу

Вже колишній прем’єр-міністр Денис Шмигаль на початку року без вагань висловив першочергові завдання в царині освіти та науки. Йдеться про повернення до традиційного навчання більшого числа вихованців, облаштування безпечних місць у школах, продовження ініціативи НУШ, розвиток технічної професійної освіти, розширення програми безкоштовного забезпечення учнів харчуванням та збільшення фінансування праці педагогів. В освітньому відомстві в черговий раз наголосили: безпека та реформи.

• 1 Вчительська тисяча
• 2 Законодавчі акти України для дошкільної та фахової освіти
• 3 Значущі інновації для студентів
• 4 Кадрові перестановки в управлінні МОН
• 5 Нові рішення у шкільному середовищі
• 6 НМТ та ДПА
• 7 Вступна кампанія
• 8 Подальші зміни у вищій школі
• 9 Студенти та мобілізація
• 10 Наука
• 11 Мовна ситуація

Чи вдалося урядовцям виконати обіцянки, на скільки підняли зарплату освітянам, чому вступна кампанія до ВНЗ стала “неприязною” до частини абітурієнтів – про основні інновації у вищій школі, зміни у шкільній програмі, важливі закони та зміни в галузі освіти та науки України читайте у статті 24 Каналу.

Ключові події української освіти і науки у 2025 році

Вчительська тисяча

З 1 січня 2025 року педагоги в Україні стали отримувати щомісячну надбавку до оплати праці – 1000 гривень. З 1 вересня сума збільшилася до 2000 гривень. Доплати передбачені для всіх працівників шкіл: викладачів, психологів, керівників секцій тощо. Для педагогів, які працюють у школах на прифронтових територіях України, з 1 вересня 2025 року обсяг щомісячної надбавки збільшився вдвічі. Загалом виділили 12 мільярдів гривень. Ці надбавки встановлені на час дії воєнного стану, а також протягом того року, коли він буде завершений або анульований.

Цього року також нарешті анонсували та схвалили збільшення оплати праці вчителів з 2026 року на 50%. Воно відбуватиметься у рамках двох етапів. Більш детально про це дивіться у наших прогнозах на 2026 рік.

Надбавки до оплати праці вчителям в Україні / Фото Freepik

Варто зазначити, у школах України спостерігається брак педагогічних кадрів. Такі труднощі є у 40% освітніх установ. Станом на цей рік відкритими є близько 44 тисяч вакансій вчителів. У навчальному році 2024 – 2025 найбільше потребували викладачів англійської мови, інформатики та математики.

Цікаво! Цього року найкращим вчителем нашої країни за оцінкою Global Teacher Prize Ukraine 2025 став педагог з Харкова Руслан Шаламов. Викладач біології та екології отримав мільйон гривень на реалізацію власної освітньої мрії. А вчитель інформатики з Києва Олександр Думишинець увійшов до 50-ки світової премії Global Teacher Prize 2025.

Закони України для дошкільної та фахової освіти

Дошкільна освіта

В Україні запустили системне реформування дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набрав чинності Закон України “Про дошкільну освіту”. Серед значущих змін наступні:

• для вихователів – оптимізація навантаження, 56 днів щорічної відпустки, можливість встановлення вищих доплат і надбавок.

• для батьків – територіальна доступність дитячих садків, вибір форми навчання: очна, мережева, дистанційна; нові види організації освітнього процесу: мобільні, сімейні, мінісадки.

• для дитячих садків – чіткі правила зарахування дітей, створення умов для інклюзивного чи спеціального освітнього середовища.

• для влади та засновників дитячих садків – обов’язок забезпечити потрібні ресурси, відповідальність за доступність дитячих садків, справедливу оплату праці вихователів.

Голова МОН Оксен Лісовий пояснив, що закон дає змогу збільшувати зарплати у дитячих садках на місцях. Тарифна сітка визначає лише мінімум. У деяких громадах оплата праці вихователів у дитячих садках таки зросла завдяки місцевим доплатам.

Професійна освіта

У вересні набрав чинності Закон України “Про професійну освіту”. Він стане основою для великої кількості змін у галузі. Здобути першу професію можна буде у будь-якому віці. Другу чи третю – через 3 роки після здобуття першої. Ветерани війни, яким потрібна якнайшвидша інтеграція в соціальне життя, матимуть можливість отримати нову професію раніше ніж за 3 роки. Загалом на сферу чекає чимало змін.

Важливі новації для студентів

Базова загальновійськова підготовка студентів

З 1 вересня в українських ВНЗ передбачена початкова загальновійськова підготовка (ПЗВП) для студентів. Її викладатимуть на другому році навчання. ПЗВП включає теоретичний (90 годин) та практичний курси (210 годин). Курс проходитимуть чоловіки та жінки, але практичний курс обов’язковий лише для чоловіків, які придатні до військової служби. Після завершення підготовки студенти складуть військову присягу та отримають сертифікат і військово-облікову спеціальність. Початкову підготовку впроваджують шляхом викладання навчального предмета “Захист України” у школах, училищах і коледжах з метою військово-патріотичного виховання.

Зимова вступна кампанія

В Україні запроваджують “зимовий вступ” у ВНЗ на “нульовий курс”. Нововведення стартує вже цієї зими. ВНЗ відкриватимуть набір на 3 – 6-місячне навчання з підготовкою до НМТ. Абітурієнти зможуть отримати додатково до 15 конкурсних балів до своїх балів під час вступної кампанії. Це значно збільшить їхні можливості на бюджетне місце чи грантову підтримку від держави. Бали можна буде використати тільки при вступі в той ВНЗ, в якому вступник проходив “нульовий курс”. Участь у цій програмі може взяти молодь з тимчасово окупованих територій, військовослужбовці та ветерани. Для них передбачили гранти на навчання, стипендії та оплату проживання в гуртожитку, якщо необхідно.

В Україні буде зимова вступна кампанія у ВНЗ / Фото Марії Волошин, 24 Канал

Стипендії збільшилися

З вересня 2025 року уряд збільшив розмір президентських стипендій для студентів професійно-технічних закладів (6 320 гривень), коледжів і технікумів (7 600 гривень), ВНЗ (10 000 гривень) та аспірантів (23 700 гривень). Переможці міжнародних і всеукраїнських олімпіад матимуть змогу отримувати щомісячну стипендію до 25 000 гривень. Однак вони повинні навчатися у ВНЗ України очно.

Збільшили стипендії й курсантам військових ВНЗ. Також оновили та перейменували всі парламентські премії і стипендії.

Важливо! У наступному році збільшать стипендії всім студентам ВНЗ і коледжів в Україні. Про це детально – у прогнозах на 2026 рік.

Відпрацювання навчання

У МОН та Раді цього року анонсували, що студенти ВНЗ, які навчатимуться на бюджетній формі, будуть відпрацьовувати кошти держави, витрачені на цю освіту. Як правило, термін відпрацювання складатиме два роки – для медиків, вчителів та фахівців окремих професій, пов’язаних з енергетичною інфраструктурою. Проте у МОН зазначили, що такі нововведення не впровадять найближчим часом.

Виїзд молоді за кордон

У серпні уряд дозволив юнакам віком 18 – 22 роки виїжджати за кордон, якщо вони не займають державних посад. У МОН заявляли, що у студентському середовищі не спостерігають жодних відхилень після такого дозволу. Міністр Лісовий зазначив, що частина тих, хто виїхав, повертається, а МОН не бачить значних відрахувань студентів з ВНЗ. У МОН також розповіли, що цьогоріч за результатами вступної кампанії першокурсників більше, ніж минулого року. До слова, освітній омбудсмен Надія Лещик у червні заявляла, що виїжджають за кордон не лише 17-річні юнаки, а й дівчата.

Кадрові зміни в керівництві МОН

Микола Трофименко. Цього року в керівництві МОН України відбулися зміни. Щоправда, не міністра, а його двох заступників. Уряд призначив Миколу Трофименка на посаду заступника міністра освіти і науки з питань вищої освіти. Трофименко – доктор політичних наук, доцент, ректор Маріупольського державного університету (з 2020 року). Проте згодом його встигли звинуватити у “подвійному плагіаті” у дисертаціях. Відповіді від МОН не було. Раніше цю посаду обіймав Михайло Винницький, якого уряд у серпні звільнив з посади. Винницький працював у МОН з 19 травня 2023 року. Він назвав своє звільнення політичним рішенням.

Цікаво! Цього року в Україні з’явився новий мовний омбудсмен. У липні уряд призначив Уповноваженою із захисту державної мови професорку КНУ імені Тараса Шевченка Олену Івановську. Вона замінила Тараса Кременя, який обіймав цю посаду з липня 2020 року.

Анастасія Коновалова. Відбулася заміна й заступниці голови МОН з питань дошкілля. Посаду обійняла Анастасія Коновалова. Оксен Лісовий заявив, що вона фахівчиня з багаторічним досвідом у сфері дошкільної освіти.

Можлива відставка Оксена Лісового

Цього року серйозно похитнулося крісло під головою МОН України Оксеном Лісовим. У лютому його викликали до Верховної Ради для обговорення проблемних питань. Такими нардепи визнали тоді впровадження Закону “Про дошкільну освіту” та зарплати освітян.

У липні прем’єром стала Юлія Свириденко, яка сформувала новий уряд. Нардепи заявляли, що звільнити з посади можуть і Оксена Лісового. У Раді зазначали, що замінити його може заступник Андрій Вітренко – єдиний із заступників одіозного ексміністра Сергія Шкарлета, що залишився працювати у новій команді на такій самій посаді. Студенти натомість вийшли на протести проти Вітренка. Оксен Лісовий все ж таки залишився на посаді.

Оксен Лісовий / Фото з фейсбук-сторінки міністра освіти і науки України

Слід зазначити, що у грудні нардепи запропонували усунути з посади міністра освіти і науки України Оксена Лісового та зареєстрували відповідний проєкт постанови у парламенті.

Цікаво Студенти, ветерани, дуальна освіта: які зміни планує МОН у вищій освіті

Нововведення у шкільному світі

Пакунок школяра

Уряд у липні запровадив нову виплату – “Пакунок школяра”. У її межах сім’я могла отримати для свого першокласника, який пішов на очне навчання, 5 тисяч гривень. І витратити їх на одяг, взуття, канцтовари, книги для дитини. Відмову отримували тільки ті сім’ї, які перебувають за кордоном.

Припинення фінансування з державного бюджету частини шкіл

З 1 вересня 2025 року не фінансуватимуть коштом освітньої субвенції школи (крім закладів початкової освіти) з кількістю учнів менше ніж 45, а з 1 вересня 2026 року – менше ніж 60. Рішення про реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання освітньої установи ухвалюватимуть місцеві ради. За працевлаштування вчителів цих шкіл також відповідатиме місцева влада.

Школа офлайн

Президент Володимир Зеленський наголошував, що навчання в школі має бути пріоритетним там, де це дозволяє безпекова ситуація. МОН при цьому розробило стратегію “Школа офлайн”. Цю програму в Україні впроваджують повноцінно з 1 вересня 2025 року на період воєнного стану. Її мета – забезпечити безпечне традиційне навчання та якісну дистанційну освіту.

Реформа НУШ і “Профільна”

Реформа НУШ триває восьмий рік. Її завершили у початковій школі та продовжують на рівні гімназій. З 1 вересня за новими підходами навчаються 1 – 8 класи, а також 9 пілотні класи в окремих школах.

У рамках нової політики “Освіта для життя” оновлюють навчальні програми та підходи до створення підручників, а також створюють зразки сучасних освітніх просторів. З 1 вересня пілотують нові програми для 5-класників у природничій, технологічній та мистецькій освітніх галузях. МОН при цьому починає роботу над оновленням змісту мовно-літературної освітньої галузі (іноземні мови) у рамках політики “Освіта для життя”, яка підсилює реформу НУШ. Вже представили й 10 концепцій освітніх галузей політики “Освіта для життя”. У відомстві говорять, що це основний документ, який визначає що і як вивчатимуть учні впродовж найближчих десятиліть.

Триває також підготовка “Профільної” – реформи старшої школи – як одного з етапів реформи НУШ. Вона надасть учням можливість формувати власну траєкторію навчання, самостійно обирати профілі, предмети чи курси, потрібні для їхньої реалізації. З 1 вересня 30 ліцеїв тестують нову модель: вибір профілів і предметів та складання індивідуальних освітніх траєкторій для учнів. Саму реформу повноцінно втілюватимуть у життя з 2027 року. Учні здобуватимуть освіту 12 років. МОН також погодило Типову освітню програму для старшої школи. Це основний документ для реалізації реформи “Профільна”.

Нові рішення у шкільному середовищі / 24 Канал

Навчальний рік

Навчальний рік 2025 – 2026 розпочався 1 вересня. Офіційно триватиме до 30 червня. Кількість школярів в українських школах у межах цього навчального року зменшилася на 400 тисяч осіб, якщо порівняти з 2024/2025 навчальним роком. Школи поповнили близько 252 тисячі першокласників – торік було 314 тисяч. Майже 2,3 мільйона учнів розпочали навчання в школі. Дистанційно – на 103 тисячі учнів менше ніж торік. Понад 300 тисяч дітей – за кордоном і на ТОТ навчаються в українській системі освіти. Близько 12 тисяч шкіл надають освітні послуги.

Як з 1 вересня навчаються учні в Україні?

З 1 вересня учні в Україні можуть навчатись очно або у змішаному форматі. Також – у межах дистанційного/онлайн формату. Мінімальну кількість учнів для дистанційних класів скасували. Тепер для їхнього відкриття діють такі самі правила, як і для очних та змішаних – за наявності щонайменше 5 учнів. Також діти можуть навчатись за індивідуальними формами освіти – екстернат, сімейна форма. МОН закликало переходити на традиційне навчання там, де дозволяє безпекова ситуація. Учні можуть навчатися в школі або у межах змішаного формату, якщо в освітніх установах є укриття або воно розташоване на відстані не більше ніж 500 метрів від школи.

Учні на прифронтових територіях України можуть навчатись також очно, у змішаному форматі, у межах дистанційного/онлайн формату. Також за індивідуальними формами освіти. Проте для виходу на навчання у школі на цих територіях, окрім наявного укриття, необхідні відповідні рішення ради оборони області, педагогічної та батьківської ради.

Учні на ТОТ можуть навчатись дистанційно за повною програмою, сімейною формою, екстернатом або ж за педагогічним патронажем. Формат залежить від безпекової ситуації.

Учні, які перебувають за кордоном, зможуть здобувати освіту у межах одного із запропонованих МОН сценаріїв:

• у місцевій школі й паралельно дистанційно в українській онлайн-школі;

• у суботній чи недільній школі, а також – школі в країні перебування;

• лише в Україні – повна програма дистанційно;

• лише в школі країни перебування.

Також учням-біженцям радять не забувати про українознавчий компонент, який має спрощену програму, адже дитина частково її проходить в іноземній школі. Україна також визнаватиме освіту, здобуту в українських суботніх і недільних школах за кордоном – як і загалом результати навчання українських дітей за межами нашої держави.

Оновлення навчальної програми

З 1 вересня уроки енергоефективності стали невід’ємною частиною навчального процесу. Учнів 4 – 11 класів навчають раціонально використовувати ресурси, зменшувати споживання енергії та дбати про довкілля.

У 8-х класах також з’явився новий обов’язковий предмет – “Підприємництво та фінансова грамотність”. Програма містить управління особистими фінансами, податки, банківські послуги, а також основи підприємництва. З 2026 року цей предмет вивчатимуть і 9-класники.

Харчування учнів

Програму безкоштовного харчування у школах розширюють. З жовтня 2024 року учні початкової школи у всіх регіонах України забезпечені безоплатним харчуванням. З 1 вересня 2025 року програма охопила й учнів 1 – 11 класів прифронтових регіонів: Харківської, Сумської, Чернігівської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей. Згодом вона стане доступною для всіх учнів країни.

Безпека у школах

В Україні реалізують програму “Безпечна школа”. Верховна Рада України ухвалила Закон про запровадження заходів безпеки у школах. Тепер чітко визначать правила перебування на території та в приміщеннях шкіл, доступу до освітніх установ, а також механізми контролю за їх дотриманням. Також у школах мають бути встановлені огорожі або визначені межі території. Обов’язково – технічні засоби для термінового виклику поліції – “тривожні кнопки”. Забороняють і перебування на території установи сторонніх осіб, а також осіб у стані сп’яніння чи з небезпечними предметами. Посилюють і вимоги до охорони. Зокрема, до роботи не матимуть змоги залучати осіб із судимостями за насильницькі злочини чи цькування. До кінця цього року у школах України працюватиме 2 тисячі офіцерів безпеки. Наступного року їх буде вже 3 тисячі.

Підземні заклади освіти

В Україні продовжують будувати підземні школи та сховища у прифронтових і прикордонних регіонах. Йшлося про понад 139 підземних шкіл, кілька десятків закладів професійно-технічної освіти. Перший підземний дитячий садок почали будувати у Пісочинській громаді на Харківщині. У 2025 році на будівництво підземних шкіл у державному бюджеті передбачили 11,2 мільярда гривень. Також виділяють кошти з місцевих бюджетів. Загалом цьогоріч держава інвестувала в будівництво та облаштування: 96 підземних шкіл-укриттів, 70 шкільних автобусів, 120 сучасних просторів, 103 шкільних кухонь і їдалень, а також 963 обладнаних осередків “Захисту України”.