Основні тези
- Президент України Володимир Зеленський затвердив закон щодо академічної чесності, який регламентує правопорушення та стягнення за їх ігнорування.
- Закон містить запобіжні кроки проти порушників, як-от обмеження фахової діяльності викладачів та анулювання акредитації для установ у випадку систематичних порушень.
Академічна доброчесність / Depositphotos
Президент України Володимир Зеленський ратифікував проєкт Закону про академічну доброчесність. Документ визначає категорії проступків та покарання за недотримання академічної чесності.
Про це зазначено на вебсайті Верховної Ради України. Що він передбачає – читайте далі.
Що передбачає документ?
Документ ідентифікує такі види порушень академічної доброчесності:
-
запозичення авторства;
-
академічний плагіат;
-
нав’язування авторства;
-
самоплагіат;
-
вигадування;
-
підробка;
-
несумлінне оцінювання результатів навчання;
-
несамостійне виконання завдання;
-
недозволена підтримка;
-
академічний саботаж;
-
підбурювання до порушення академічної доброчесності;
-
інституційні порушення академічної доброчесності.
За порушення академічної доброчесності передбачаються:
-
виховні заходи (застереження);
-
притягнення до академічної та/або дисциплінарної відповідальності (повторне виконання роботи чи оцінювання, скасування стипендій і заохочень, відмова від участі в програмах академічної мобільності);
-
реагування на порушення академічної доброчесності у проведенні конкурсів (відмова від участі в конкурсах);
-
інституційні заходи реагування (виключення з навчання або позбавлення наукових ступенів і звань).
У випадку підтвердження факту академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у кваліфікаційній праці, на підставі якої особі було присвоєно ступінь вищої освіти, відбуватиметься позбавлення відповідного ступеня вищої освіти.
Викладачам і науковцям можуть заборонити керувати науковими проєктами, брати участь у грантових програмах чи атестаціях, обмежити професійну діяльність. А особи, притягнуті до академічної відповідальності протягом року, не матимуть права претендувати на здобуття педагогічних чи вчених звань.
Навчальні заклади й наукові установи, де будуть виявлені випадки недоброчесності, у разі системної інертності можуть втратити акредитацію чи ліцензію.
Нагадаємо, що 18 грудня 2025 року Верховна Рада України схвалила законопроєкт № 10392 про академічну доброчесність.
Що відомо про обвинувачення посадовців у плагіаті?
- У квітні цього року заступника міністра освіти та науки Андрія Вітренка звинуватили у плагіаті через використання сторонніх наукових робіт без посилань. Активісти виявили чисельні випадки підміни джерел і фальсифікацій у статтях чиновника.
- Також звинуватили у “подвійному плагіаті” у дисертаціях нового заступника Оксена Лісового – Миколу Трофименка.
- Голову Ради молодих вчених Національної академії наук України Валерію Ковач також звинувачували у плагіаті. Її навіть тимчасово усунули з посади.
- Очільника МОН Оксена Лісового через короткий проміжок часу після призначення на цю посаду у березні 2023 року також звинуватили у плагіаті в дисертації. Лісовий надав свою дисертацію на експертизу та запевнив, що буде формувати в Україні нову культуру чесності. Згодом експертизу дисертації міністра зупинили, оскільки він відмовився від наукового ступеня.
- За час керівництва у МОН Лісового в Україні стало можливим відмовитися від наявного вченого звання добровільно.
- У НАЗЯВО повідомили, що жодного науковця в Україні у 2024 році не позбавили наукового ступеня після підозри у плагіаті в дисертації. В цілому протягом 2024 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти отримало 49 повідомлень щодо наявності академічного плагіату чи підробки у науковій роботі.