На польську літературну премію імені Капусцінського висунуто три українські книги 02.02.2026 15:40 Укрінформ Три українські твори – «Бахмут» Мирослава Лаюка, графічний роман «Коротка історія довгої війни» Маріам Найєм, Юлії Вус, Івана Кипіди та «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександра Михеда – потрапили до розширеного переліку польської літературної відзнаки імені Ришарда Капусцінського за найкращі репортажі.
Як передає Укрінформ, про це інформує Читомо.
Репортаж Мирослава Лаюка Bachmut із фотознімками Данила Попова був надрукований у польському видавництві Ha!art у перекладі Мацея Пьотровського. В Україні книга видавалася у видавництві Ukraїner.
«Книга репортажів та есе про будні війни в період найзапекліших боїв за Бахмут взимку та у березні 2023 року. Автори проводять дні та ночі з українськими піхотинцями та артилеристами, лікарями й капеланами, рятувальниками та дітьми у місті та околицях, де тривають артилерійські обстріли та вуличні сутички», – вказується в анотації до видання.
Автор став володарем премії імені Юрія Шевельова у 2024 році за цей репортаж.
У 2023 році Олександр Михед отримав за цю книгу премію імені Юрія Шевельова.
«Автор працював над книгою тринадцять місяців, писав про те, що пережив разом із дружиною, про своїх батьків, які майже три тижні перебували в Бучі під час окупації. Про те, як змінюємося ми, як наша щоденна мова стає мовою війни, колись звичні та важливі речі – болючими тригерами, а певні відчуття та емоції — такими, які хочеться забути, але й водночас зберегти назавжди. Ця книга не є суто рефлексією автора, скоріше навпаки: він зібрав та виклав думки та переживання багатьох українців протягом першого року вторгнення», – зазначено в анотації.
«За роки повномасштабної війни з’явилося багато історій, зокрема графічних, де про нашу війну розповідають іноземці. Але в цій війні живемо ми. І нам було важливо розповісти про неї самим. Щоб і ми, й іноземці побачили її нашими очима, про те, як ми її відчуваємо. Перед вами — нагадування про те, що з історичної точки зору, війни ніколи не бувають простими історіями, але з особистої точки зору, це просте питання — чи житиму я, чи ні? Історичний контекст російсько-української війни, від Середньовіччя до сучасної України, підкреслює тривалий характер конфлікту, його політичне коріння та паралелі в часі. І, звісно, цей мальопис про наше сьогодення, адже за кожним конфліктом стоять реальні люди з реальними історіями, назавжди зміненими хаосом війни», – вказано в анотації.
Загалом до довгого списку премії у 2025 році увійшли 137 книжок, з них 96 написані польською мовою, 41 – у перекладі.
Переможців оголосять 30 травня.
Премія імені Ришарда Капусцінського (Nagroda im. Ryszarda Kapuścińskiego) – міжнародна відзнака, якою відзначають книги репортажів, що підіймають важливі сучасні питання, спонукають замислитися та поглибити знання про світ інших культур.
Премію заснувала у 2010 році Варшавська міська рада. Співорганізатором стала редакція «Газети Виборчої», а почесною патронесою – дружина Капусцінського Аліція.
Ришард Капусцінський – польський репортер, публіцист, поет і фотограф. Його репортажі здобули широке визнання не лише як актуальна журналістика, а й як література. Капусцінський став найбільш перекладеним польським автором після Станіслава Лема. Декілька разів він був номінантом на Нобелівську премію.
Як повідомляв Укрінформ, капітула премії імені Юрія Шевельова оприлюднила короткий список номінантів на здобуття нагороди за 2025 рік. Фіналістами премії за найкращу українську книгу есеїстики стали Віра Агеєва «Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам’ять та ідентичність», Артур Дронь «Гемінґвей нічого не знає» та Дмитро Крапивенко, «Усе на три літери».
Фото: Читомо
Польща Премія