Основні тези
- Михайло Поплавський позбувся крісла ректора Київського національного університету культури і мистецтв після 32-річного періоду управління.
- 24 Канал водночас повідомляє, які ректори також десятиліттями перебували на чолі закладів вищої освіти за часів незалежної України.

Які ректори найдовше обіймали посаду очільника вишу / Колаж Освіта 24
Багаторічний ректор Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський втратив свою позицію. Дія його контракту добігла кінця.
- 1 Хто з ректорів найтриваліше займав свою посаду?
- 2 Який термін перебування ректора на посаді?
- 3 Які нововведення анонсували чиновники?
Він керував університетом де-юре та де-факто понад 30 років як ректор та президент ЗВО. І це є рекордом. Зокрема, враховуючи те, що наразі ректори не можуть залишатися на своїй посаді довше, ніж два терміни поспіль, а саме 10 років.
Які ректори також багато років очолювали заклади вищої освіти в період незалежності, розповідаємо у статті.
Які ректори найдовше обіймали свою посаду?
В Україні є декілька ректорів, які були на чолі одного університету два, а іноді й три десятиліття, або навіть більше ніж 10 років.
- Михайло Поплавський
Багаторічний ректор Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський обійняв посаду ректора у 1993 році. Університет декілька разів змінював свою назву: Київський державний інститут культури, Київський державний університет культури, Київський національний університет культури і мистецтв. Після 2015 року цю посаду в університеті було перейменовано на посаду президента, і Поплавський продовжив її обіймати. Таким чином йому вдалося залишитися керувати університетом. У 2021 році його було переобрано. Минулого року Поплавський відсвяткував 32 роки ректорства.
Міністр освіти та науки України Оксен Лісовий відреагував на відставку Михайла Поплавського. Він відзначив, що протягом багатьох років ім’я керівника цього ЗВО неодноразово з’являлося у публічних матеріалах стосовно звинувачень у харасменті. Також існують питання щодо можливого конфлікту інтересів: поєднанням керівництва державним університетом та діяльністю пов’язаного приватного закладу освіти.
-
Віктор Андрущенко
Віктор Андрущенко з 2003 року – ректор Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Голова Асоціації ректорів педагогічних університетів України. Ректором столичного Драгоманівського університету його знову обрали і в 2023 році. Незважаючи на законодавче обмеження перебувати на посаді ректора більше двох термінів, Андрущенко отримав можливість балотуватися на посаду завдяки ініційованій МОН реорганізації НПУ. В результаті заклад освіти отримав нову назву – Український державний університет імені Драгоманова.
-
Віль Бакіров
Віль Бакіров з 1998 по 2021 роки був ректором Харківського національного університету імені Каразіна. Український соціолог, академік НАН України та інше. Загалом з 1982 року працює в Харківському національному університеті імені Каразіна.
-
Михайло Згуровський
Михайло Згуровський – академік Національної академії наук України, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор та інше. Обіймав посаду ректора Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського протягом 1992 – 2024 років. Випускник КПІ.
-
Іван Вакарчук
Іван Вакарчук протягом 1990 – 2007 та 2010 – 2013 років був ректором Львівського університету. Він Герой України (2007), Заслужений діяч науки і техніки України, професор тощо. З 18 грудня 2007 року по 11 березня 2010 року був міністром освіти та науки України. Також свого часу був президентом Львівської обласної Малої академії наук. Герой України.
- Юрій Бобало
Юрій Бобало був керівником Національного університету “Львівська політехніка” протягом 2007 – 2025 років. А з 2005 року працював на посаді першого проректора університету. З 2007 до 2024 року – ректор Львівської Політехніки, а з 2024 до 2025 року – в.о. ректора університету. Минулого року Львівська політехніка отримала нового керівника. Науковець Наталія Шаховська перемогла у другому турі виборів. З 2025 року і до сьогодні Бобало при цьому – радник ректора НУ “Львівська політехніка”.
-
Леонід Губерський
Леонід Губерський з 1973 року працює в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Був асистентом, старшим викладачем, доцентом, професором, завідувачем кафедри, заступником декана філософського факультету. Перебував на посаді ректора Київського національного університету імені Шевченка у 2008 – 2021 роках. Також він доктор філософських наук, професор, академік НАН України.
Скільки ректор може перебувати на посаді?
Українське законодавство на даний момент забороняє обирати чи призначати одну і ту ж особу керівником університету більше ніж на два терміни або 10 років. Відповідний закон діє з 2014 року. Однак деякі ректори свого часу скористалися прогалиною в законі та залишилися на посаді довше. Вони використали перейменування чи реорганізацію закладу вищої освіти, щоб отримати право залишатися на своїх посадах декілька термінів поспіль. Проте народні депутати та чиновники вирішили “усунути” цю прогалину.
Які зміни анонсували посадовці?
Минулого року в МОН України заявили, що у 2025 – 2026 роках в Україні відбудеться приблизно 60 виборів ректорів закладів вищої освіти. А реорганізація університетів не стане можливістю для “обнулення” термінів для їхніх керівників. Отже, з вересня 2025 року по липень 2026 року в Україні завершуються або вже завершились контракти у близько 60 ректорів університетів.
Завдання МОН при цьому – втримати колективи, спільноти та забезпечити справедливі вибори, щоб оновити управління ЗВО, зазначав заступник керівника МОН Микола Трофименко. І додав, що МОН не буде підтримувати ситуації, коли ректори у разі реорганізації університетів захочуть скористатися можливістю для “обнулення” термінів.
Міністр Оксен Лісовий сьогодні повідомив: посада ректора – це строкова та виборна відповідальність перед академічною спільнотою. І навіть коли юридична можливість управління закладом зберігається, виникають питання до етики, а також управлінської культури та інтересів самого закладу. У системі вищої освіти оновлення керівництва та реальна виборність керівників є для МОН принциповими.
