“`html
Українську кінострічку «Ілюзія тихої ночі» відзначено особливою нагородою на фестивалі у Швейцарії 26.04.2026 17:38 Укрінформ Український документальний фільм «Ілюзія тихої ночі», знятий режисеркою Ольгою Черних, удостоєно спеціальної відзнаки на міжнародному кіноогляді Visions du Réel в межах програми Burning Lights Competition.
Як повідомляє Укрінформ, про це інформує Суспільне Культура.
Кінокартину продемонстрували на 57-му фестивалі, що відбувається у Ньйоні з 17 по 26 квітня. Фільм бере участь у змаганні програми Burning Lights, що акцентує увагу на інноваційному документальному кіно.
Зауважується, що фільм «Ілюзія тихої ночі» створено як широкомасштабний колективний задум: його знімали протягом однієї ночі в липні 2025 року за підтримки понад 40 операторів і тисяч людей із різних куточків України.
Фільм закарбовує ніч з 27 на 28 липня 2025 року – від північних лісів до південних степових зон, від прикордонних земель до міст, що пережили авіаційні атаки.
До знімального процесу залучилися люди різних вікових категорій, фахів і досвіду, які документували власне життя під час воєнних дій. В результаті був створений збірний портрет країни, що переживає війну, поєднуючи панорамні кадри та особисті спостереження.
За словами творчої групи, проєкт став експериментальним і водночас чуттєвим вираженням про буття країни під час комендантської години.
Іноземні критики вже звернули увагу на обсяг і концепцію фільму. Зокрема, рецензенти підкреслюють багатошаровість розповіді та об’єднання різних переживань – від буденних епізодів до існування на фоні війни.
«Хоча кінофільм демонструє, як українці непохитно продовжують жити своїм звичним життям, у розповіді відчувається тривожний підтекст. Як нам стає відомо з титрів, переважна більшість російських нападів на українську інфраструктуру відбувається у нічний час. Лише в липні 2025 року було вбито 286 мирних жителів. За останні три роки загинуло понад 15 000 цивільних», – йдеться у Business Doc Europe.
У Cineuropa фільм характеризують як збірний образ людей, які, незважаючи на війну, «знаходять хоч краплю надії» та зберігають відчуття людяності:
«Безтурботність, властива щоденним клопотам, поступилася місцем страху, оскільки вони з хвилюванням чекають на майбутнє, позначене руйнуванням і хаосом: змирившись, пес лежить у квартирі, очікуючи, коли припиняться обстріли, жирафа байдуже дивиться у безлюдному зоопарку, а матуся намагається заспокоїти свою дитину, пояснюючи, що звуки, які вона чує, — це лише звичайні звуки повітряних тривог. Але попри все, прагнення жити та чинити опір ніколи не залишає цей зранених народ, який не має наміру здаватися».
Разом з тим у International Cinephile Society назвали кінострічку «жорстким нагадуванням про те, що коли війна стає звичною справою, жодна ніч вже не буде по-справжньому спокійною»:
«Кінофільм не має ані сюжетної, ані стилістичної основи, що робить деякі уривки складними для сприйняття, але він передає незламний дух українського народу. Вони змирилися з цим як з частиною свого життя, принаймні тимчасово, бо усвідомлюють, що незалежність їхньої країни важливіша за їхні тимчасові незручності».
Світова презентація кінострічки відбулася 21 квітня в рамках фестивалю Visions du Réel.
Телевізійна прем’єра «Ілюзії тихої ночі» очікується у другій половині 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, у минулому році на фестивалі документального кіно Visions du Réel фільм Зої Лактіонової «Прах, що осідає шаром на поверхні» про Маріуполь здобув нагороду Eurimages Co-Production Award.
Кадр з фільму/Cуспільне
Кіно Швейцарія Україна Кінофестиваль фільм “`