У мене ростуть роки, буде й сімнадцять.
Де мені працювати тоді, чим займатися?
Потрібні працівники – столяри та теслярі!
Ці рядки Володимира Маяковського і сьогодні також актуальні.
“Ким бути?” – запитують випускники шкіл, це ж питання не менше хвилює їхніх батьків. Яка освіта потрібна їхньому дитині? Спеціальне? Вища?
Що ж це таке – середня спеціальна освіта?
У пошуках відповіді не ходитимемо дуже далеко, зупинимося на пам'ятних 90-х роках. Чомусь тоді всі вирішили, що професії, які дають у професійно-технічних училищах – машиністи, будівельники, кухарі, теслярі тощо. – Непрестижні. Молодь кинулася до вузів, бо всі самовіддано повірили у міф – лише диплом вищого навчального закладу зможе забезпечити гідне життя.
Пройшло 20 років, і думка людей змінилася. Огляньтеся навколо. Тепер потрібні майстри, які вміють щось робити своїми руками. «Я б у робітники пішов, хай мене навчать».
Де і як навчають таких професій?
Технікум (училище) – основний шлях, який дає професійну освіту базового рівня.
Коледж – більш розвинений рівень. Випускники його після закінчення мають підвищений рівень кваліфікації. До того ж коледжі найчастіше є підрозділами якогось вищого навчального закладу. Це дає додаткові переваги, тому що на учнів поширюється відстрочка від армії та всі пільги, які належать студентам.
Якщо ж випускник коледжу захоче навчатись далі, його можуть зарахувати відразу на другий курс базового вузу. Тут саме час згадати, що “столяру добре, а інженеру – краще”. Навчання проходитиме за скороченою програмою. До речі, вона можлива лише тим, хто має закінчену середню освіту відповідного профілю.
Загалом, якщо ви мрієте в майбутньому стати лікарем або інженером, середня професійна освіта стане доброю сходинкою до мети.
Тепер можна поговорити про вищу освіту.
Тому, хто зі шкільної лави має явні здібності до навчання, мріє освоїти фундаментальні науки, історію, право, економіку, бажає професійно вивчити іноземні мови – пряма дорога до вищих навчальних закладів.
Російській економіці сьогодні потрібні фахівці у галузі машинобудування, нафтової та газової, харчової, хімічної промисловості, енергетики, транспорту та багато інших – «робота всякого потрібна однаково».
Зростає стала потреба у грамотних кадрах – «…і довкола сто робіт на тисячу рук».
Деякі хочуть здобути вищу освіту за прискореною програмою. У середньому термін навчання може бути скорочений, але не більше, ніж на один навчальний рік. Справа ця добровільна, і будь-якої миті студент має право повернутися до повної програми навчання.
Щоправда, студентам вишів, на відміну від їхніх колег із середньою спеціальною освітою, доведеться самостійно подбати про набуття практичних навичок за спеціальністю.
Радянські часи з обов'язковою виробничою практикою залишилися далеко у минулому. Але це не є перешкодою для цілеспрямованих, молодих та перспективних. Було б бажання, а успіху може досягти кожен.
Загалом, «книгу переворушив, намотай на вус. Усі роботи хороші, вибирай на смак».