Що таке – “срок”? / Magnific. Ілюстративне фото
Після тривалого періоду русифікації ми часто замінюємо українські слова тими, до яких звикли у російській мові. Однак інколи проблема полягає не лише в русизмах, а й у тому, що ми плутаємо значення цілком правильних українських слів.
Чому в українській мові немає слова “срок”, розповідаємо з посиланням на ресурс “Горох”.
Не кажіть “срок” – як правильно?
Існують слова, які здаються взаємозамінними, хоча насправді позначають різні поняття. Саме така ситуація склалася зі словами “термін” та “строк”. До того ж у повсякденному спілкуванні нерідко можна почути ще й “срок”. Давайте розберемося зі значеннями та походженням слів і з’ясуємо, що з них є некоректним.
“У мене ще є срок”, “Який срок виконання?”, “Срок дії документа закінчується”… Подібні висловлювання можна чути щодня. Насправді “срок” – це запозичення з російської мови, яке багато хто помилково вважає українським.
Натомість “термін” та “строк” є лексично правильними українськими словами, але використовуються в різних контекстах.
Строк – це часовий відрізок або межа, виділена для здійснення певної дії чи настання події:
-
Строк виконання робіт.
-
Строк дії договору.
-
Продовжити строк оренди.
-
У встановлений строк.
В українській мові залишилося чимало слів із коренем -строк-: безстроковий, довгостроковий, короткостроковий, прострочити, відстрочити, строчити, що первісно пов’язувалося з поняттям визначеного часу або встановленої межі.
А звідки походить слово – “срок”? Слово “срок” є російською формою, яка замінює слова “строк” і “термін”. Саме тому словник “Горох” радить замінювати його словами строк або термін – залежно від ситуації.
А що означає “термін”? Слово “термін” має два основні значення:
-
Перше – точний момент або період часу, гранична дата: термін виконання роботи; термін придатності; термін повноважень.
-
Друге – слово або сполучення слів, що позначає наукове чи спеціалізоване поняття: юридичний термін; медичний термін; лінгвістичний термін.
Слово “термін” потрапило до української мови через європейські мови від латинського terminus, що означало “межа”, “рубіж”, “кінець”. У давньоримській міфології Термін навіть був божеством меж і прикордонних знаків.
Отже, слова “термін” та “строк” частково перетинаються за значенням, але не завжди можуть замінювати одне одного.
У юридичних текстах нерідко вживають і “строк”, і “термін”, проте не як повні синоніми. Наприклад, Цивільний кодекс України розрізняє ці поняття: строк – це певний проміжок часу, а термін – конкретний момент, з настанням якого пов’язана певна дія або юридичний наслідок.
Тож запам’ятати нескладно: “срок” – це русизм, а “строк” та “термін” – правильні українські слова. Головне – використовувати кожне з них у відповідному йому значенні.