Зображення до статті
- Автор
- Віка Гриненко
- 36365
Новий підручник історії України для 11-х класів зазнав критики в мережі, зокрема, від історикині Марії Воротило.
Нові посібники для одинадцятикласників почали видавати наприкінці березня 2025 року. Випускникам за два місяці складати НМТ (аналог ЗНО), а тут потрібно опановувати нові теми, пояснює історик. Ознайомитися з тим, що пропонують вивчати старшокласникам, можна за наданим посиланням.
Найбільше обурення у Воротило викликало те, що підручник історії завершується подіями 2024 року. «Насправді, серед істориків існує певна домовленість – ми не аналізуємо професійно події, яким менше п’яти років. Бо минуло занадто мало часу, ми ще не можемо бути об’єктивними, не всі наслідки можуть бути очевидними. А якщо говорити про Україну, такі «молоді» події є ще й дуже емоційно складними», – зазначає Воротило.
У чому проблема вивчення сьогодення вже зараз?
За словами Воротило, дивним є обговорення з дітьми подій, учасниками яких вони самі є. «Важко говорити про Ірпінь з дітьми, які тікали звідти у 2022 році й бачили підрив дамби. Важко спілкуватися з харківськими школярами, особливо з Салтівки. Діти з півдня переважно мовчать і нічого не висловлюють».
Вчителька також додає, що немає сенсу обговорювати воєнні дії без відповідних карт. «Якщо ви вже розповідаєте дітям про Гірське та Золоте поблизу Лисичанська, про Кремінну, Попасну і Рубіжне, про Гуляйполе і Бахмут – покажіть, де це розташовано».
А як тоді говорити про війну?
Якщо вже говорити про війну, то слід обговорювати її з точки зору людських переживань, пропонує Воротило. За її словами, у підручниках бракує «хоча б однієї історії про загиблих мирних жителів та митців в окупації». Так само можна розповісти про волонтерів, зокрема про відомих діячів та фонди.
Також до підручника можна було б включити інформацію про нинішніх військових. «Наприклад, про Залужного. Чому єдина згадка про нього – це невеличке фото? Дмитро Марченко – врятував Миколаїв і він заслуговує на більше, ніж одне речення. Або ж Да Вінчі – він міг би стати чудовим прикладом для наслідування для підлітків».
Що ще говорять про підручник?
Народна депутатка від «Європейської Солідарності» Ірина Геращенко закликала «не фальсифікувати історію» та «не нав’язувати політику». За її словами, у книзі «немає жодного слова про непідготовку до війни, Стамбульські домовленості, арешти бойових командирів, яйця по 17 гривень тощо». Підручники ж мають розповідати «про справжніх героїв, які захистили Київ, звільнили Херсон, пройшли пекло Бахмута й Авдіївки».
Генеральна директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак, у свою чергу, порушує питання щодо компетентності та професіоналізму авторів підручників. «Я не розумію, як «український журналіст, сценарист, продюсер, пропагандист, автор документально-історичних проєктів може бути автором підручника з історії України?».
Одним із авторів підручника є Акім Галімов, який народився в Приморському краї на сході Росії. У 1994 році сім’ї Галімова вдалося повернутися на півострів (дідусь Акіма був кримським татарином). Галімов закінчив факультет журналістики севастопольської філії Московського державного університету імені Михайла Ломоносова. Раніше він працював на українських телеканалах «Інтер», «Перший національний», а зараз – на «1+1».
Міністерство освіти і науки поки що не надало коментарів щодо цієї ситуації.
У вересні 2024 року видавництво «Літера ЛТД» надрукувало карту України без Криму в підручнику з української мови. Тоді команда пояснила, що це сталося через технічну помилку дизайнера, й пообіцяла перевидати книжки власним коштом. Натомість освітянам та школярам запропонували обговорити цю помилку та самостійно додати Крим на карту в підручнику.
Фото: скріншоти Віледжа