Концепція АЕС майбутнього від студентів Львівської політехніки / Колаж 24 Каналу
Випускники Національного університету “Львівська політехніка” представили новаторську ідею атомної електростанції, розрахованої на 2100 рік, та зайняли перше місце на національному конкурсі, організованому Українським ядерним товариством. Розробка, що базується на реакторах AP1000 та розташована в Миколаєві, включає екологічно орієнтовані рішення, зокрема градирню, адаптовану як теплицю для сільськогосподарських потреб.
За інформацією навчального закладу, тріумфаторами змагання “Концепт-дизайн: атомний об’єкт 2100” стали Наталія Гончар, Віталій Бігун та Ірина Чомко, під науковим керівництвом доцента Леоніда Вознюка.
Якими були деталі конкурсу?
Команда мала всього 3 дні на розробку проєкту, оскільки в цей же період вони завершували навчання на бакалавраті та готувалися до вступу в магістратуру.
Незважаючи на відсутність попереднього досвіду у галузі ядерної енергетики, студенти Інституту архітектури та дизайну виявилися вправнішими за фахівців та студентів з усієї країни.
Переможці конкурсу: Наталія Гончар, Віталій Бігун та Ірина Чомко / Фото з офіційної сторінки вишу
Не користуєтесь Telegram? 24 Канал доступний у WhatsApp. Підпишіться та отримуйте перевірені новини Підписатися
Друге місце на конкурсі посів Київський національний університет будівництва і архітектури, а третє – Придніпровська державна академія будівництва та архітектури.
Поєднання екобруталізму та природного ландшафту
Автори проєкту обрали Миколаїв для розташування майбутньої електростанції, враховуючи його промисловий потенціал та близькість до водних ресурсів. Генеральний план комплексу було розроблено з урахуванням природного рельєфу та водойм, навколо яких організовано функціональні зони.
Філософія проєкту полягає в екобруталізмі, де масивні бетонні конструкції гармонійно поєднуються з елементами озеленення та ландшафтного дизайну.
Частина будівель була заглиблена в землю для створення природного захисного бар’єру, а дахи були перетворені на зелені схили, що слугують для термоізоляції будівель.
Раніше ми досліджували різні аналогічні проєкти для натхнення. Переглянувши численні ідеї, ми зупинилися на поєднанні бруталізму та екологічних принципів, – поділився Віталій Бігун, один із авторів проєкту.
Візуалізація проєкту АЕС / Зображення з офіційної сторінки вишу
Адаптація американських реакторів AP1000
Центральна частина комплексу передбачає два енергетичні блоки, кожен потужністю 1000 мегаватів. Під час розробки плану студенти аналізували характеристики американського реактора AP1000, порівнюючи його з енергоблоками ВВЕР-1000.
Молоді спеціалісти адаптували двопаротурбінну схему AP1000 до вітчизняних умов, гармонізуючи архітектурні рішення з технологічними вимогами.
Оцінювання робіт журі конкурсу проводилося на основі інженерної логіки та відповідності майбутнім стандартам галузі.
Ключовими критеріями були технологічна обґрунтованість та відповідність нормам ядерної енергетики. Студенти ретельно вивчили процеси енергогенерації та виробничі потреби, – зазначив Леонід Вознюк, науковий керівник проєкту.
Градирня у форматі всесезонної теплиці
Одним із найвизначніших елементів проєкту стала градирня, переосмислена як споруда подвійного призначення. Бетонна конструкція для охолодження була доповнена скляною оболонкою з елементами вертикального озеленення.
Надлишкове тепло від функціонування станції використовується для підтримання оптимальної температури всередині оболонки, що дозволяє культивувати сільськогосподарські культури незалежно від сезону.
Після успішного представлення концепції, 19 серпня переможців разом з їхнім керівником було запрошено на ознайомчий візит до Південноукраїнської атомної електростанції.
Загальний план АЕС: перегляньте зображення
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що студент КПІ Ігор Клименко створив робота, призначеного для виявлення та знешкодження мін. Ця ідея виникла у нього ще після початку конфлікту на сході України, коли він почав займатися робототехнікою в Малій академії наук.
Згодом Ігор вирішив застосувати для цієї мети квадрокоптери та дрони. Протягом двох років він працював над проєктом Quadcopter Mines Detector, метою якого було допомогти військовим у безпечному пошуку вибухонебезпечних предметів. За свою розробку Клименко отримав престижну нагороду Global Student Prize.
Детальніше про інші інноваційні розробки українських дітей та підлітків під час війни, які мають потенціал змінити світ, можна дізнатися у статті 24 Каналу.