Безплатні шкільні обіди стануть доступнішими: які виклики постануть перед освітніми закладами з вересня

Безкоштовне харчування для учнів з 1 вересня / Magnific

Від початку нового навчального року безкоштовні гарячі страви будуть доступні для учнів 1 – 11 класів у комунальних загальноосвітніх закладах, які працюють у очному режимі. Загалом програма планується для охоплення понад трьох мільйонів дітей, а держава виділила на її реалізацію 14,4 мільярда гривень.

Однак розширення цієї ініціативи вимагатиме від навчальних закладів паралельного вирішення низки практичних завдань – від вартості порцій та пропускної спроможності їдалень до функціонування під час повітряних тривог та перебоїв з електропостачанням. Як столичні школи планують впоратися з цими викликами, поділилася очільниця Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян.

Чи достатньо 50 – 60 гривень на харчування учня?

На забезпечення харчування одного учня початкової школи державою передбачено 50 гривень на день, а для учнів 5 – 11 класів – 60 гривень. Ці кошти призначені для покриття витрат на продукти, тоді як оплата праці персоналу їдалень, логістика, посуд та інші операційні витрати будуть забезпечуватися з місцевих бюджетів.

У Києві було проведено розрахунки, які свідчать, що реальна вартість харчування може перевищувати встановлені нормативи. За оцінками, зробленими на початку липня, собівартість сніданку для старшокласника, включаючи продукти та доставку, складала в середньому 83 гривні, а повноцінного обіду – приблизно 114 гривень.

“Якщо мова йде саме про обід, то вкластися в 60 гривень, а тим більше в 50, є значно складніше”, – зазначила Фіданян.

Не пропустіть жодної важливої новини Додати

Проста заміна обідів на дешевші сніданки також є неможливою. Страви мають бути подані у визначений час, а більшість шкільних їдалень та кухонь не обладнані для приготування та видачі їжі всім учням від першого до одинадцятого класу протягом кількох годин.

Столиця вже мала подібний досвід, коли безкоштовне харчування поширювалося переважно на учнів початкової школи. У період з січня по травень Київ додатково спрямував з міського бюджету 153,2 мільйона гривень на ці потреби.

Школам доведеться переглянути розклад занять

Проблема полягає не лише у вартості продуктів, а й у часових рамках прийому їжі. Для учнів початкових класів на харчування необхідно виділяти щонайменше 30 хвилин, для старшокласників – не менше 20 хвилин. Це означає, що фізично неможливо нагодувати велику кількість учнів за одну-дві перерви.

У столиці були проведені розрахунки можливого навантаження на їдальні, які показали, що деяким школам може знадобитися до восьми перерв для організації харчування. В одному з найбільших навчальних закладів Києва, наприклад, навчається близько 2 100 учнів очно, тоді як одночасно можуть розміститися за столами лише близько 300 дітей.

“Де взяти час, щоб нагодувати всіх? Чи відбирати його від уроків? Але ж не слід забувати, що основна місія школи – це навчання, а не організація харчування”, – зазначила Фіданян.

Окрім того, необхідно врахувати час для груп подовженого дня, де дітей годують більше одного разу. У осінньо-зимовий період ситуація ускладнюється, оскільки через тривалі перерви навчальний день може тривати до пізнього вечора, коли вже темно.

Як забезпечити харчування під час тривог та відключень електроенергії?

Повітряна тривога може будь-коли перервати роботу кухні. Якщо тривога розпочинається під час приготування їжі, учні та працівники їдальні повинні перейти до укриття, що призводить до залишення частини страв на плитах. Ситуація ускладнюється під час аварійних відключень електроенергії, оскільки багато кухонного обладнання працює від електрики.

Фіданян навела приклад, коли через раптове зникнення світла довелося викинути приготовлену кашу, а закладу потім довелося пояснювати списання продуктів та додаткові витрати. На випадок, коли приготування гарячої їжі неможливе, у Києві застосовують “аварійне меню”.

Учням може бути запропонований простий набір до укриття, що включає хліб, сир, печиво, яблуко та сік. Однак наразі неясно, чи можна буде оплачувати такі сухпайки з державних 50 – 60 гривень. Серед можливих рішень розглядалася також доставка їжі безпосередньо до класів силами педагогів, але Фіданян виступила проти такого підходу.

“У дипломі та посадових обов’язках вчителя не вказано, що він є офіціантом. Його завдання в цій ситуації – сказати: ‘Діти, це ваша перерва, будь ласка, пройдіть до їдальні’, супроводжувати найменших і переконатися, що всі поїли”, – наголосила вона.

До організаційних труднощів додалася також проблема звітності. За словами Фіданян, спочатку школам було доручено позначити в системі АІКОМ кожного учня, який планує харчуватися з вересня, але пізніше цю вимогу було скасовано та замінено іншою. Влітку заклади також просили завантажувати фотографії своїх їдалень до окремої таблиці.

Як у Києві здійснюється контроль якості харчування?

У школах якість харчування контролюється бракеражними комісіями, до складу яких входять медичні працівники, кухарі та інші представники закладу. Батьки також можуть долучатися за бажанням. Вони стежать за якістю страв, дотриманням санітарних норм та правильністю приготування їжі.

У столиці також діє спеціальна вимога до компаній, які постачають харчування. Якщо половина приготовленої їжі опиняється у відходах, місто може відмовитися оплачувати цей день постачальнику. Кількість залишків визначається шляхом зважування.

Щоб зменшити кількість страв, що залишаються невикористаними через те, що дитина їх не їсть, у Києві розпочали тестування вибору меню через електронний щоденник. Торік у деяких школах батьки мали змогу визначати страви на тиждень наперед, а тепер цей період планують розширити до двох тижнів.

“Якщо дитині нав’язувати страву, яку вона не любить, вона піде з їдальні голодною, а державні кошти будуть викинуті у відходи”, – пояснила Фіданян.

При формуванні меню намагаються враховувати індивідуальні особливості дітей, зокрема продукти, які вони не вживають або уникають. Фіданян також запропонувала альтернативну модель, за якої державні кошти на харчування могли б спрямовуватися безпосередньо родинам, а діти могли б витрачати їх на обрані страви у шкільній їдальні. Батьки за бажанням мали б змогу доплачувати різницю, однак наразі це лише пропозиція керівниці департаменту, а не затверджений механізм.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *