Галерея, фітнес-центр, коворкінг. Усе це про громадський культурно-освітній Смарт Простір у селищі Козельщина на Полтавщині. 18 вересня він святкує своє триріччя. Чому досвідом простору нині цікавляться освітяни з усієї України та хто їздить туди на екскурсії? Які відомі письменники, філософи та культурні діячі проводять там зустрічі? Та як взагалі вдалося здійснити це неймовірне перетворення бібліотеки на сучасний європейський хаб? Про це та багато іншого поспілкувалися з очільницею Smart Foundation Наталією Баришпольською.
І коворкінг, і галерея, і фітнес-центр
Здогадайтеся, що це таке? Тут можна подивитися серйозне кіно та мультики, пограти в настільні ігри, позайматися йогою, отримати знання з домедичної підготовки, опанувати англійську, пройти майстерку з живопису, взяти ровер на прокат, поспілкуватися із сучасним філософом, попити кави, послухати курс з історії українського мистецтва, повчитися програмування. Багато часу потрібно, щоб усе перелічити. Що ж це? Фітнес-центр? Столичний коворкінг?
Додамо деталей. Приміщення — сучасне, з цікавим дизайнерським рішеннями та комфортними меблями, інклюзивне — зі зручностями для людей з особливими потребами. На стінах — змінюються експозиції місцевих художників та фотографів. Діти обирають послухати оповідання, казки, які читають татусі, позмагатися у квесті, позайматися робототехнікою або цікавою математикою. Це приватна школа? Європейський родинний клуб?
Підказка: головні події тут — презентації книжок та диспути з письменниками, основний процес — читання. В усіх форматах: можна тримати в руках видання, що пахнуть типографською фарбою, гортати журнали, слухати на зручних диванах подкасти, можна читати електронні видання або гуглити потрібну інформацію. Щоб отримати книжку, достатньо почекати, коли бібліотекар просканує її, як на касі в магазині.
View this post on Instagram
Апгрейд найвищого рівня
Вгадали? Це бібліотека, що проапгрейдилася до невпізнання: три роки тому це була Центральна районна бібліотека ім. Олеся Гончара у селищі Козельщина.
— Нічого дивного, — переконана пані Наталія, очільниця Smart Foundation. — Бібліотека — це і є центр комунікації та передачі знань, а не просто інформації. Сучасні бібліотеки в усьому цивілізованому світі вже давно не існують у форматі просто книгозбірень. Вони мультифункціональні, спрямовані на створення спільноти, на розвиток особистостей та громади. Вони є хабами, де люди мають різноманітні можливості для саморозвитку, можуть і вчитися, і працювати, і відпочивати. В Україні чимало бібліотек вже переходять на такий формат.
Спочатку в засновника Смарт Простору Миколи Сушка, який сам родом із Козельщини (с. Сушки), виникла ідея створити літературне кафе в Козельщині як місце культурного відпочинку, зустрічей із друзями — не серед пляшок з алкоголем, а серед книжок — у центрі селища. Під час пошуку місця для локації стало зрозуміло: якщо відкрити кав’ярню з книгами поруч зі старою бібліотекою, яка була на той час у занедбаному стані, із цвіллю та грибком, остання просто не витримає конкуренції та «помре». У тому, так би мовити, будинку книг, і книжковий фонд майже не оновлювався, і меблі були радянських часів, і, що вже казати, у будівлі не було навіть вбиральні. У цьому приміщенні бібліотека працювала вже 90 років, і капітальних ремонтів давно не було. Частина цегли — виробництва ще царських часів.
View this post on Instagram
Бібліотеки з кавою стало замало
Активісти довго шукали модель, за якої змогли б перетворити бібліотеку, що була в комунальній власності, на сучасне місце для розвитку та відпочинку всіх жителів громади. І пропагувати читання, сучасну роботу з інформацією, lifelong learning. Урешті уклали довгостроковий (на 20 років) договір оренди приміщення з можливістю проведення ремонту, але зі збереженням функціонування бібліотечної установи.
І почали неймовірне перетворення. Як відомо, апетит приходить під час їжі, тож у процесі планування цього проєкту дуже скоро стало зрозуміло: просто бібліотеки з кавою для глобальних змін у громаді недостатньо.
— Ми вивчали закордонний досвід сучасних бібліотек, — згадує пані Наталія, — багато їздили бібліотеками України, які вже на той час переходили на сучасну модель роботи. Черпали ідеї, щоб врахувати все необхідне, що має бути в сучасній бібліотеці. Ми зрозуміли: у сучасній бібліотеці найменше має бути саме бібліотеки в класичному застарілому розумінні цього слова. Бо асоціації відлякують. Має бути більше від смарт-простору.
View this post on Instagram
Чим Простір вражає?
Простір вражає та охоплює комфортом з перших кроків. Вхід з тепловою завісою, ресепшн, локери, діодне освітлення. Є зали для лекцій, індивідуальних занять, роботи у групах, творча студія, зона відпочинку та дитяча територія, кухонний куточок. Та не приміщення тут є головним. І не сучасна техніка, хоча якої тут тільки немає: мультимедійне обладнання, все необхідне для комп’ютерного класу, ігрові консолі. У принт-центрі, де є навіть 3D-принтер, відвідувачі мають змогу безкоштовно видрукувати потрібні сторінки або щось відсканувати. І навіть не бестселери та інші сучасні, актуальні книжки, яких додали 2 тис. екземплярів. Головне, що Смарт Простір — це вже готова модель культурного розвитку громади.
Із перших днів ремонту команда почала працювати над проєктами, які наповнюють Простір для саморозвитку всіх охочих будь-якого віку та будь-яких інтересів. Основна мета пана Миколи — створити можливості для всебічного розвитку особистості. Щоб не було потреби їхати кудись з громади «по розвиток та навчання». Адже люди із села, які згодом їдуть до міста на навчання або роботу, не мають відставати від містян. Тут проводяться курси, тренінги, лекції, майстер-класи, виставки, презентації книжок. У громади є можливість використовувати Простір для власних потреб: проводити зустрічі, організовувати заходи. Вчителі мають змогу займатися репетиторством, проводити власні активності.
View this post on Instagram
Зможе й Україна!
Чи не диво, що до селища приїжджають письменники, поети, філософи? У Просторі за ці три роки побувало понад сто відомих особистостей з української культурної, політичної, дипломатичної еліти. Такі відомі письменники та поети, як Сергій Жадан, Сашко Дерманський, Андрій Курков, Катерина Калитко. Усі охочі мають можливість не лише послухати лекцію, а поспілкуватися з інтелектуалами на дискусійній панелі, поставити свої запитання, знайти для себе відповіді на складні питання. Іноді дискусії тривають понад три години: відвідувачі не хочуть відпускати спікерів. Тобто на такі події є «інтелектуальний голод», адже великі міста багаті на різноманітні культурні події та заходи, а в регіонах такого, на жаль, небагато. Хоча частенько до Козельщини на події приїжджають з Кременчука, Полтави, Олександрії, Дніпра та інших міст.
З чого це почалося? Микола Сушко стояв біля витоків премії імені Гонгадзе і є її меценатом. Також підтримує різні проєкти PEN Ukraine (організації, що об’єднує українських письменників, журналістів, видавців). Тож Тетяна Терен — виконавча директорка PEN Ukraine — була серед перших відвідувачів Смарт Простору. Вона була вражена! Тоді ж виникла ідея спільного проєкту «Інтелектуальні зустрічі в Смарт Просторі», у рамках якого письменники, журналісти, культурні діячі — члени ПЕН приїжджають із виступами в Козельщину.
Це проєкт, який є корисним не лише для учасників цих зустрічей, а й для самих гостей: вони мають можливість поспілкуватися зі своєю аудиторією. Вирватися з Києва, Львова чи інших великих міст у маленьке селище та почути складні запитання — це можливість зануритися в іншу проблематику, поглянути на питання під іншим кутом. Ба більше, вони бачать на живому прикладі, як у відносно невеликому селищі змогли запустити такі кардинальні зміни, і це дає віру в майбутнє України: якщо змогла Козельщина, зможе й Україна.
View this post on Instagram
Успішні проєкти породжують успішні проєкти
У Смарт Просторі є і проєкт з навчання підлітків «Шукачі»: тут тинейджери мають змогу прокачати soft skills, вивчити основи проєктного менеджменту, соціального підприємництва. Це свого роду MBA для підлітків. Проєкт має вже три випуски – і результати вражають! Деякі підлітки після цього курсу змогли вступити до Української академії лідерства, хтось вступив до вишів і паралельно підпрацьовує проєктним менеджером у благодійній організації.
— Під час навчання підлітки створюють власні проєкти. Один ми разом із ними успішно реалізували в Козельщині цього року, — продовжує пані Наталя. — Це літній кінотеатр просто неба, який користується великою популярністю серед жителів громади й не тільки. Адже в ньому проводяться покази сучасного, переважно українського ліцензійного кіно. До того ж для всіх глядачів це безкоштовно. Власне, усі активності є безкоштовними для відвідувачів бібліотеки завдяки постійній підтримці мецената.
View this post on Instagram
У планах — масштабувати досвід
Команда благодійного фонду Smart Foundation, у планах якого масштабувати досвід, брала участь у розробці законопроєкту з ревіталізації бібліотек. Серед гостей Смарт Простору часто бувають представники інших громад, які зацікавлені в створенні подібних хабів у себе. Що для цього потрібно?
— Найголовніше — це завзяті люди, які горять ідеєю розвитку не тільки себе, а й суспільства, — переконана Наталія Баришпольська. — Це і середовище, і атмосфера, і активності, і ставлення працівників до відвідувачів, і культура, яку необхідно створити. Така собі внутрішня екосистема. Звичайно, гроші дають можливість зробити це ефективніше, але найголовніше — люди, які по-справжньому горять своєю справою. Вони здатні звернути гори: знайти кошти, приміщення, ідеї, а головне — натхнення! Освітяни та співробітники бібліотек мають бути проактивними, виходити на місцеву владу з конкретними пропозиціями, розробляти умовний «бізнес-план», підсвічувати переваги створення таких місць і прогнозувати результати, яких може досягти громада, а зрештою і вся Україна. А ми готові ділитися досвідом, бо хочемо, щоб якомога більше таких хабів з’являлося по всій країні.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media