Що таке читацька компетентність? Що обов’язково має вміти компетентний читач залежно від мети читання? Як стати успішними у формуванні компетентних читачів і читачок? На які чотири складники читацької компетентності варто спиратися, створюючи вправи для учнів? Про те, як навчити молодше учнівство читати вдумливо та заохотити смакувати слово, розповідає Василь Терещенко, експерт із читацької грамотності, заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти.
Спікер:
Василь Терещенко,
заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти, кандидат філологічних наук, доцент
Читацька компетентність — здатність особи широко розуміти текст як частину повсякденного життя й навчальної діяльності, шукати нову інформацію, відтворювати та використовувати її, інтерпретувати зміст і формулювати умовиводи, осмислювати й оцінювати зміст і форму тексту.
Сформована на високому рівні читацька компетентність ー це критична вимога сьогодення ー часу, коли обсяги й різноманіття інформації суттєво збільшуються, порівняно з попередніми десятиліттями внаслідок інформаційного вибуху, зокрема спричиненого цифровізацією життя й активними глобалізаційними процесами.
Що свідчить про базовий рівень
сформованості читацької компетентності?
актуально для випускників(ць) початкової школи
- Працюючи з художнім текстом, випускник(ця) початкової школи демонструє здатність знаходити явно, безпосередньо наведену інформацію про місце, час, дії й почуття героїв, основні події, робити прості висновки про зв’язок між подіями, причину й мету дій героїв, узагальнювати інформацію з тексту для визначення його теми, оцінювати вчинки, поведінку героїв, правдоподібність подій, якщо текст на знайому нескладну тематику.
- За роботи з інформаційним текстом, випускник(ця) початкової школи засвідчує здатність знаходити фактичну, конкретну інформацію, наведену в різних форматах, зокрема на картах, у таблицях, основні важливі деталі в описах об’єктів, у переліках, робити прості висновки про причиново-наслідкові зв’язки, послідовність дій, визначати основні риси подібності й відмінності предметів, оцінювати корисність, достовірність інформації, якщо тематика тексту добре знайома.
Що свідчить про високий рівень
сформованості читацької компетентності?
актуально для випускників(ць) початкової школи
- Читаючи художній текст, випускник(ця) початкової школи засвідчує здатність орієнтуватися в усьому тексті, знаходячи інформацію про значущі дії, учинки, почуття, ознаки героїв, робити висновки про причиново-наслідкові зв’язки, мотив, мету дій і вчинків героїв, інтерпретувати причину змін поглядів, почуттів героїв, розвиток почуттів героїв упродовж тексту, визначати тему, основну думку тексту, пов’язуючи їх із заголовком, фрагментами з тексту, аналізувати окремі специфічні риси мови героїв, оцінювати достовірність зображеного, наводячи докази з тексту, виявляти засоби вираження авторського ставлення до героїв, зчитує підтекстові смисли.
- Працюючи з інформаційним текстом, випускник(ця) початкової школи спроможний(а) виокремлювати як із суцільного тексту, так і з інших форматів (таблиць, схем, рисунків, переліків) значущу інформацію, важливі деталі, з опорою на текст робити висновки про логічність пояснення, обґрунтування, причиново-наслідкові зв’язки, пов’язувати інформацію, надану в різних форматах, оцінювати обґрунтованість висновків, функційність частин тексту, графічних елементів, доцільність певних мовних засобів, використаних автором, їхній ефект.
Що можна зробити, щоб молодше учнівство
почало краще читати?
▶︎ Необхідно працювати в молодшій школі з текстами різних типів за метою читання:
- художні
- нонфікшн
- інформаційні
- енциклопедичні
- інфографіка
Різні типи текстів рівноцінно важливі для розвитку читацької компетентності.
▶︎ Варто працювати з тим самим текстом, пропонуючи до нього різнопланові завдання за специфікою когнітивної діяльності:
- на знаходження інформації;
- на аналіз та оцінювання;
- за специфікою передбачуваної відповіді — як закриті, так і відкриті (про це говоримо трохи нижче, – ред.);
▶︎ Працювати з текстами, формуючи в дітей уміння працювати з усіма його частинами — початком, серединою, кінцем, а також з наскрізно з усім текстом як цілісністю.
— У дослідженнях PISA та ЗЗМЯПО є теоретичне підґрунтя з визначенням читацької компетентності. Описана вона передусім через процедурні речі, зокрема через чотири категорії когнітивної діяльності. Опираючись на них, можемо складати систему завдань для текстів, з якими працюємо, попередньо врахувавши мету читання, — розповідає Освіторія.Медіа Василь Терещенко. — Адже можна читати «для задоволення», а можна тексти аналізувати з навчальною метою (виконання завдань) чи для практичних цілей, коли вивчаєш рецепт або інструкцію. Або коли на вебсайті потрібно розібратись у навігації та вкладках, щоб оперативно знайти інформацію.
4 складники читацької компетентності,
які стануть базою для цікавих і ефективних вправ
📘
Знаходити інформацію
РІВЕНЬ СКЛАДНОСТІ ◼◻◻◻
Знаходити в нескладних композиційно текстах інформацію — найпростіше.
Таких завдань в українських підручниках мовно-літературної галузі достатньо: «Де жив герой?», «Куди герої пішли й кого зустріли?», «Яка зовнішність у персонажа?» тощо.
📒
Інтерпретувати та узагальнювати
РІВЕНЬ СКЛАДНОСТІ ◼◼◼◻
Отже, у нас є сюжет, який ми «розібрали» на запчастини, структурували. Уже потім можемо починати УЗАГАЛЬНЮВАТИ інформацію: ось тут автор дає опис персонажа, тут описав інтер’єр. Тобто ми починаємо пов’язувати розрізнені елементи інформації в цілісну картинку. Та інтерпретувати: НАВІЩО автор дав нам цю інформацію, як вона допомагає нам дійти певних висновків, усвідомити авторські посили.
Приклад: якщо наш герой узяв парасольку, але дощу немає, то читач має здогадатися, для чого цей аксесуар може знадобитися герою. Такий висновок можна сформулювати на основі узагальнення кількох фрагментів тексту.
Кропітка текстуальна робота з виходом на вищий рівень узагальнення. Саме на цьому етапі — після копіткого аналізу — ми доходимо до усвідомлення теми, ідей тексту, авторської мети тощо.
📗
Формулювати прості висновки
РІВЕНЬ СКЛАДНОСТІ ◼◼◻◻
Ми маємо розвивати навички учнівства формулювати прості висновки після прочитання текстів.
Як це можна робити? Ставимо питання: «Навіщо герой зробив ту чи іншу дію?» До прикладу, якщо герой узяв парасольку, то буде, напевно, дощ. Або ж — герой узяв парасольку тому, що почув по радіо прогноз погоди.
На жаль, ось таких вправ, що передбачають поєднання двох фрагментів інформації, в наших підручниках набагато менше. Тож учитель може обрати в тексті цікавий фрагмент, де є приховані умовиводи (коли відомо, що саме, але не відомо, чому і навіщо) і пропонувати учнівству дати відповідь, спираючись на їхній досвід. Таким чином, діти вчитимуться формулювати прості висновки.
Учителю(льці) лише варто навчитися «бачити» в тексті пропущений третій елемент серед двох наявних або такий, що логічно випливає з якихось інших фактів, подій, дій, явищ тощо.
📕
Критично оцінювати
РІВЕНЬ СКЛАДНОСТІ ◼◼◼◼
Що можна критично оцінювати разом з учнями в текстах? Крім змісту й стилю, ще й достовірність, об’єктивність, надійність, відповідність інформації очікуванням читача.
Завдань на критичне оцінювання у шкільних підручниках бракує. Насправді буде цікаво давати відповідь на питання: «Як образи, подача й розташування тексту та навіть синтаксис впливають на текст, справляють на читача саме таке враження?»
Запропонуйте і ви учням оцінити, чому і як у них виникають певні емоції під час прочитання текстів. Запитайте, які засоби автор використав, аби саме таке враження справити. Саме такі вправи на розуміння «письменницької кухні» формують блискучу читацьку майстерність.
А як бути з рекламними, інформаційними текстами — запитаєте ви. Разом з учнями ви можете простежити, як дібрані лексика та синтаксис, аби переконати читача придбати певний продукт або, навпаки, відмовитися від чогось. Також запитайте учнів, наскільки та інформація, що закладена в рекламному меседжі, достовірна, упереджена чи ні щодо певних груп людей, на які відчуття впливає — зір, слух, а може, нюх. Також варто навчити учнів розпізнавати фейки, розвиваючи навички критичного мислення.
Приклади текстів і читацьких завдань до них
Креативні вправи від Лідії Поворознюк
для розвитку читацької майстерності
«Досліджуйте традиції»
Повість «8 днів із життя бурундука» розказує про хлопчика, який хотів вивести собі Антипка для здійснення бажань. А чому саме так? Які ще народні вірування щодо здійснення бажань є? А що пропонують робити для здійснення мрій сьогодні?
Можна зробити ціле дослідження
«Принеси предмет, який тебе характеризує»
Лінда Муллалі Гант у повісті «Риба на дереві» описує один із уроків нового вчителя. Він попросив дітей принести предмет, який опише тебе якнайкраще.
Що це буде? Бита? Гітара? Ковзани?
Можна повторити таку ж вправу. А можна адаптувати:
– принеси річ, яка асоціюється з персонажем/письменником;
– обери з коробки предмет і скажи, як він пов‘язаний з твором (тут учителю потрібно заздалегідь підготувати наповнення);
«Адаптуйте простір»
У повісті Андрія Бачинського «140 Дб тиші» Сашко, який втратив слух, мав труднощі з адаптацією в місті. Чи задумуємося ми про зручність звичних місць для різних людей?
Об‘єднайте дітей в різні групи. Роздайте задачі: хтось працюватиме з проблемами людей із порушенням зору, хтось — із порушенням слуху тощо.
Попросіть їх скласти перелік місць, у яких вони бувають протягом тижня. Попросіть проаналізувати ці місця на доступність для людей обраної групи. Після цього попросіть дітей дати рекомендації місцям: як зробити так, щоб людям із порушенням слуху чи зору було комфортно там знаходитись?
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media