24 Канал має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено. Колонка початково вийшла на сайті Project Syndicate і публікується з дозволу правовласника.
Як 9 країн Африки побороли малярію
Подолати проблему малярії, яка перешкоджає досягненню цілей розвитку та реалізації Порядку денного 2063 Африканського Союзу, цілком можливо.
Читайте також Ідеологічний розкол веде Захід в нову еру: лібералам треба діяти негайно
Дев’ять країн-членів Африканського Союзу стали вільними від малярії завдяки стійкій політичній позиції, цілеспрямованим державним інвестиціям у первинну медико-санітарну допомогу і моніторинг випадків захворювання. Мовиться про:
- Алжир,
- Кабо-Верде,
- Єгипет,
- Лесото,
- Лівію,
- Маврикій,
- Марокко,
- Сейшельські Острови,
- Туніс.
Африканські країни з вищою захворюваністю на малярію повинні взяти приклад з цих держав.
Наприклад, Алжир інвестував в ефективну боротьбу з переносниками інфекції шляхом розпилення інсектицидів залишкової дії у приміщеннях, забезпечення загального доступу до медичного обслуговування для діагностики та лікування малярії, а також механізмів швидкого реагування на спалахи.
Стратегічний план ліквідації малярії Кабо-Верде передбачав багатосекторальний підхід, згідно з яким уряд тісно співпрацював з місцевими громадами та міжнародними організаціями. Багатогранна стратегія Єгипту передбачала потужні навчальні програми для працівників первинної медичної допомоги. Впровадження цих скоординованих заходів вимагало політичної волі та, що найважливіше, збільшення внутрішнього фінансування.
Загалом зусилля Африки щодо боротьби з малярією, зокрема шляхом використання сіток, оброблених інсектицидами, обприскування в приміщеннях та сезонної хімієпрофілактики, призвели до помітного зниження смертності від малярії на континенті. Показники з 805 тисяч смертей у 2000 році зменшилися до 569 тисяч у 2023 році.
Але ці здобутки є крихкими, особливо з огляду на появу нових різновидів комарів, зростання стійкості до інсектицидів, погіршення зміни клімату, почастішання гуманітарних криз і, що найголовніше, збільшення глобального дефіциту фінансування боротьби з малярією.
На боротьбу з малярією потрібно більше грошей
У 2023 році на ліквідацію малярії мобілізували лише 4 мільярди доларів, що значно менше річної цілі у 8,3 мільярда доларів. Проблема ще гостріша в Африці, де зовнішня допомога у сфері охорони здоров’я скоротилася на колосальні 70% між 2021 і 2025 роками. Ба більше, більшість африканських країн виділяють менш як 10% своїх національних бюджетів на сектор охорони здоров’я. Це значно менше цілі в 15%, встановленої Абуджійською декларацією 2001 року.
З огляду на невизначене майбутнє іноземної допомоги уряди африканських країн повинні визнати малярію пріоритетом розвитку та інвестувати більше коштів у зусилля щодо її контролю та ліквідації. Це означає залучення невикористаних ресурсів, зокрема понад 95 мільярдів доларів щорічних грошових переказів від африканської діаспори.
Інноваційні інструменти фінансування, як-от облігації діаспори, можуть підтримати порядок денний охорони здоров’я континенту. Податки солідарності на тютюн, алкоголь, мобільні транзакції та авіаквитки також можуть генерувати мільярди доларів на медичні послуги. А для розширення доступу до профілактики, діагностики та лікування малярії знадобиться розширення національних схем медичного страхування.
Змішане фінансування може розблокувати приватний капітал для досліджень і розробок, пов’язаних з малярією, а також для місцевого виробництва терапевтичних засобів. Оскільки ринок охорони здоров’я Африки, за прогнозами, до 2030 року становитиме 259 мільярдів доларів, політики повинні скористатися цією можливістю для створення ефективних державно-приватних партнерств, розвитку рішень для доставки “останньої милі” та покращення епіднагляду та боротьби з переносниками.
Це було б інвестицією в сьогодення та майбутнє Африки, оскільки кожен долар, витрачений на боротьбу з малярією та її ліквідацію, генерує віддачу у розмірі 36 доларів у вигляді економічного зростання. Населення, вільне від малярії, має більше шансів отримати доступ до освіти та зробити свій внесок у соціально-економічний розвиток континенту.
Дозвольте мені чітко заявити: інвестування в боротьбу з викоріненням малярії – це не лише імператив охорони здоров’я та економіки. Це акт справедливості. Хвороба непропорційно вражає найбідніших та найуразливіших африканців, увічнюючи цикли бідності та нерівності.
Минулого року ми разом із міністрами охорони здоров’я 11 країн-членів АС з високим рівнем захворюваності на малярію зобов’язалися пришвидшити зусилля щодо зменшення смертності від цієї хвороби. У рамках декларації ми домовилися, що “ніхто не повинен помирати від малярії, враховуючи наявні інструменти та системи”.
Зараз завдання полягає в тому, щоб вжити конкретних заходів. Африканські центри з контролю та профілактики захворювань готові допомогти розробити континентальну стратегію боротьби з малярією в Африці до 2040 року. Роблячи розумні інвестиції, впроваджуючи цілеспрямовану політику та поглиблюючи співпрацю, ми можемо забезпечити повну відсутність малярії у всіх африканських країнах протягом наступного покоління.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua