Основні моменти
- Попит на інженерні спеціальності в Україні знижується, незважаючи на зусилля держави підвищити привабливість цих напрямків за рахунок грантів та збільшення стипендій.
- Бізнес і держава повинні інвестувати в підготовку інженерних кадрів через стипендії, науково-технологічні парки та спільні програми з університетами, щоб уникнути дефіциту спеціалістів у майбутньому.
Держава намагалася вплинути: збільшила державне замовлення на технічні спеціальності, підвищила стипендії для інженерів, запровадила грантові коефіцієнти для STEM-контрактів, видала гранти та навіть оновила обладнання в деяких технічних університетах. Але попит на «економіку та міжнародні відносини» нікуди не зник. Абітурієнти продовжують ігнорувати інженерію. І Міністерство освіти і науки України, і приватний бізнес повинні бити на сполох. В ексклюзивній колонці для 24 каналу я наведу свої аргументи, чому.
Брак інженерів – це удар по фронту
Російсько-українська війна сьогодні – це полігон для випробування технологій війни нового типу. Україна, фактично, є платформою, де народжується нова військова доктрина. Наші технологічні та оборонні інновації – це фундамент майбутньої безпеки.
У цих умовах Україна страждає від дефіциту професійних кадрів. Потрібні технічні спеціалісти, або мобілізовані, або виїхали, або вже працюють. Інженери на вагу золота. На студентів технічних університетів полюють з першого курсу. Компанії не вистачає робочих рук навіть без досвіду. Окрім оборонно-технологічних компаній, за студентів конкурують і великі технологічні компанії.
Однак навчальні заклади, здебільшого, не встигають за інноваціями. Нові освітні програми, які були б актуальними у воєнний час, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Серед них бакалаврська програма НаУКМА «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка», аналогічна програма в КПІ, магістерська програма КАІ «Інженерія безпілотних авіаційних комплексів» тощо.
Багато публічних діячів говорять про зниження кількості заяв на інженерні спеціальності. Зокрема, ректор Київського інституту інформаційних технологій Ксенія Семенова наголосила, що в Україні загалом невеликий попит на інженерні та природничі науки, і навіть не всі бюджетні місця заповнені. Також свіжа аналітика від DOU за 2025, 2024 та 2023 роки підтверджує динаміку зниження попиту на інженерні та IT-спеціальності.
Нестача кадрів, особливо для оборонно-промислового комплексу, є нагальною проблемою, яку слід вирішувати на всіх рівнях.
Бізнес і держава: хто має інвестувати в людські ресурси?
Реальність сьогодні така: компанії хочуть досвідчених інженерів, але у них їх просто немає. Тож їм доводиться навчати своїх власних. Це довга гра, але іншого шляху немає.
Ми все частіше бачимо приклади, коли приватні компанії фінансують стипендії на певних факультетах. Ми не є винятком: зокрема, в Києво-Могилянській академії ми покрили повну вартість навчання протягом 4 років за бакалаврською програмою з робототехніки для найбільш мотивованих абітурієнтів.
Чому оборонні компанії не повинні робити те саме для інших інженерних спеціальностей? Це коштуватиме підприємствам значно дорожче, ніж виробництво партії дронів. Однак без нових фахівців, які вдосконалюють технологічні можливості дронів, виробництво зупиниться.
Ще один інструмент – це науково-технологічні парки. Це унікальні альянси університетів та бізнесу, які можуть не лише навчати персонал, а й проводити дослідження для потреб оборонної промисловості.
Для університетів технопарки створюють можливість залучати студентів та викладачів до реальних проектів, отримувати фінансування на дослідження та впроваджувати сучасні лабораторії. Для бізнесу така співпраця означає доступ до інтелектуальних ресурсів, нових ідей та досліджень, які безпосередньо відповідають потребам компаній, зокрема у сфері оборонної промисловості. Це дозволяє скоротити витрати на НДДКР, швидше тестувати технології та навчати персонал, який вже «заточений» під конкретні завдання вашої компанії. Виграшна стратегія, інакше ніяк.
Зараз це здається екзотикою в Україні, але це мало б бути нормою, бо це світова практика. Зокрема, всім відома Кремнієва долина виросла на державних оборонних замовленнях. Зокрема, на контрактах Агентства передових оборонних дослідницьких проектів (DARPA), на дослідженнях для Пентагону, а також на технопарках навколо Стенфорда, Массачусетського технологічного інституту, Каліфорнійського технологічного інституту.
Чому це важливо саме зараз?
Ми вже винайшли все, що можна було зробити “в гаражі”. Дрони, FPV, імпровізовані рішення – це було швидко та повторювано. Ворог масово копіює наші розробки. Ми зможемо вижити, лише якщо будемо розвивати інновації там, де потрібні наукоємні рішення – у фізиці, матеріалознавстві, авіоніці, зв'язку тощо.
А це означає одне – інвестиції в університети та фундаментальну науку – це питання нашої обороноздатності.
Що має робити бізнес прямо зараз?
- Стипендії для студентів-інженерів. Не чекайте держави, вас це цікавить у першу чергу.
- Спільні програми з університетами. Від базових курсів до спеціалізованих лабораторій.
- Наукові парки. Інвестуйте разом з державою в технічну інфраструктуру.
- Маркетинг інженерії. ІТ стали популярними завдяки рекламі та комфортним умовам праці. Настав час, щоб інженерія звучала «з кожного заліза».
- Створюйте власні навчальні курси. Практичний досвід кращий за теорію, а ваші власні курси «вирощують» співробітників під конкретні потреби компанії.
Держава вже збільшила державні замовлення. Але без бізнесу, який реально інвестує в університети, ніхто цей попит не закриє. Сьогодні ми можемо “латати дірки” швидкими рішеннями. Якщо ми не інвестуватимемо в освіту зараз, то через 5 років оборонна промисловість не просто матиме дефіцит – вона буде порожньою. І тоді обороноздатність стане ще дорожчою.
Україна має шанс стати центром інженерних талантів у Східній Європі. Але цей шанс залежить від того, чи всі ми готові долучитися сьогодні.
Ця колонка є особистою думкою автора; редакція 24-го каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua