У Раді також зазначили, що комунікація є основною проблемою реформування профільної школи.

Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак констатував суттєву прогалину в комунікації під час запровадження реформи старшої профільної школи.

Про це він повідомив, коментуючи результати соціологічного дослідження щодо ставлення батьків учнів до реформи профільної середньої освіти. Дослідження було проведене компанією «Актив-Груп» спільно з освітнім омбудсменом та парламентським освітнім комітетом.

За словами Бабака, результати дослідження виявили, що батьки, обізнані зі змістом та принципами поетапного впровадження реформи, загалом позитивно оцінюють її потенціал і очікують, що вона надасть учням більше можливостей.

Зокрема, серед основних очікуваних переваг батьки найчастіше відзначали можливість для дитини зосередитися на дисциплінах, необхідних для майбутньої професії, а також більш усвідомлений вибір професійного шляху.

Водночас, за словами керівника освітнього комітету, головна перешкода наразі полягає не в самій реформі, а в комунікації довкола неї.

«Основна проблема нині полягає не в самій реформі, а в комунікації щодо неї», – зазначив Бабак.

Він навів дані дослідження, згідно з якими 24,7% батьків вказують на брак достатньої інформації про те, як саме функціонуватиме старша профільна школа. Ще 46,9% не мають відомостей про формування освітньої мережі в їхній громаді, а 52,6% зазначили, що громадські обговорення з цього питання взагалі не проводилися.

На думку Бабака, ці показники свідчать про значну комунікаційну недостатність у процесі впровадження реформи.

«Це, очевидно, вказує на величезну комунікаційну прогалину та проблему Міністерства освіти і науки, яке не забезпечило належного інформування про всі етапи реформи, що впроваджується вже 8 років», – підкреслив голова освітнього комітету.

Окремо він звернув увагу на недостатню взаємодію громад із батьками. На його переконання, громади повинні роз’яснювати мешканцям принципи функціонування нової системи, потенційні можливості для дітей та механізми прийняття рішень щодо освітньої мережі.

Бабак також висловив думку, що головною рекомендацією для Міністерства освіти і науки за результатами дослідження є підготовка та розповсюдження роз’яснювальних матеріалів для громадськості, керівників закладів освіти, вчителів та батьків.

«Навіть добрі задуми та правильні зміни можуть зазнати невдачі, якщо люди не розуміють, куди і навіщо ми рухаємося», – підсумував він.

Як відомо, освітній омбудсмен Надія Лещик також наголошувала на необхідності ширшого інформування батьків та громад про реформу профільної школи і пропонувала провести окрему інформаційну кампанію щодо її суті, етапів та наслідків для учнів.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *