Музей, що приваблює як людей, так і ангелів Репортаж 18.05.2026 11:01 Укрінформ Одеський національний художній музей демонструє значну роботу задля вшанування пам’яті митців, полеглих у війні
Збірка ОХМ охоплює тисячі творів мистецтва – від давнього іконопису до сучасних шедеврів. Серед його скарбів – роботи таких майстрів, як Іван Айвазовський, Михайло Врубель, Василь Кандинський, а також одна з найцінніших колекцій українського авангарду. Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, переважна більшість експонатів була евакуйована з величного палацу Потоцьких, розташованого у серці Одеси, де й знаходиться музей.
ФОНДИ ЗРОСТАЮТЬ, НЕЗБАВА ВІД ВІЙНИ
– Ми одними з перших музеїв здійснили евакуацію майже повної колекції, – ділиться директорка музею Катерина Кулай. – За весь період великої війни представлення схованих картин відбулося лише одного разу – наприкінці минулого року у Zenyk Art Gallery у Львові. Це були полотна на морську тематику авторства Юрія Єгорова, Айвазовського, і навіть Куїнджі. Галерея тоді зафіксувала рекордну кількість відвідувачів, які відзначали, що це було як ковток свіжого повітря, якого нині так бракує. Після цього картини повернулися до місць зберігання.
Незважаючи на повномасштабне вторгнення, музейний фонд продовжує поповнюватися творами сучасних художників. Одеський художній музей звертається до меценатів з проханням допомогти у придбанні та передачі в дар значущих робіт. Так, за цей період було отримано близько 500 експонатів – це живопис, фотографії, кераміка та інші предмети мистецтва. Деякі твори автори залишають музею після завершення виставок.
– Це полотна Юрія Пліса, Дмитра Молдованова, Анастасії Колібаби. Ми активно шукаємо можливості для придбання триметрової сукні роботи Дарини Чечушкової. Для того, щоб забезпечити фінансування на закупівлю творів мистецтва, необхідна цілеспрямована робота. Нам надзвичайно пощастило за каденції попереднього директора Олександра Ройтбурда. Будучи депутатом обласної ради, він скерував свій депутатський фонд на придбання мистецьких творів. Крім того, він передав до музею кілька сотень експонатів зі своєї особистої колекції, – розповідає Кулай.
Роботи самого Ройтбурда представлені в музеї лише в трьох екземплярах.
– Дві картини належать до раннього періоду 1980-х років, а одну він презентував на 120-річчя музею. Ройтбурд мав певне бачення щодо своєї ролі й не прагнув наповнювати колекцію власними роботами, перебуваючи на посаді директора. Для нас це величезна втрата, адже зараз його твори на ринку продаються за 25-30 тисяч доларів. Проте ми докладаємо зусиль, щоб їх придбати, – зазначає директорка.
Після атаки Росії на центр Одеси 5 листопада 2023 року, музей також зазнав пошкоджень – постраждало близько половини виставкових залів. Однак, вже за місяць заклад знову відчинив свої двері для відвідувачів. У відновлювальних роботах взяли участь міжнародні організації, фонд ЮНЕСКО та уряд Італії, який у рамках програми «Відновлення та збереження культурної спадщини Одещини» виділив кошти на ремонт музею.
ГРОТ ТА КАТЕРИНА
Одним із найвідоміших місць Одеського художнього музею є штучний грот, створений у 1880-х роках. Всередині збереглися елементи старовинного штучного водоспаду. Під час оголошення повітряної тривоги цей простір слугує як укриття для персоналу та відвідувачів. Поруч розташований колишній винний погріб, де нині проводяться дитячі майстер-класи, кінопокази та публічні обговорення. Наразі грот знаходиться на ремонті.
Катерина Кулай зауважує, що іноземних журналістів музей приваблює також тим, що у його внутрішньому дворі зберігається демонтований пам’ятник Катерині.
– Він досі знаходиться тут, оскільки процес його подальшого розміщення не дуже просувається. Тому пам’ятник чудово “відпочиває” в саркофазі. Після влучання він був суттєво пошкоджений, але ми його відремонтували. Є величезний запит від іноземних журналістів на можливість побачити Катерину. Ми спочатку ображалися, що пам’ятник викликає більше інтересу, аніж сам музей, але згодом почали використовувати це на свою користь: спершу, будь ласка, відвідайте музей, – ділиться Кулай.
При музеї у 2017 році було засновано громадську організацію Museum for Change. Після початку повномасштабної війни її основною діяльністю стала допомога українським культурним установам у збереженні їхніх колекцій та команд.
– Сьогодні, окрім того, що ми дбаємо про власну колекцію, ми також активно допомагаємо в організації евакуації інших музеїв, – говорить Кулай.
У жовтні при музеї відбувся тренінг «Вартові спадщини», у якому взяли участь 160 осіб, 90 з яких дійшли до практичної частини. Саме ця група волонтерів нині формує в місті ядро спільноти, готову діяти у випадку нових атак на об’єкти культури.
– Під час тренінгу було виділено зону, де були розкидані імітації живопису, кераміки, графіки, скла. І ми в режимі реального часу, за умов вимкненого освітлення, відпрацьовували дії на випадок руйнування об’єктів культурної спадщини внаслідок обстрілів РФ, – пояснює Кулай.
МУЗЕЙ МАЙБУТНЬОГО
До Дня музеїв в ОХМ підготували виставку дитячих малюнків на тему «Музей, що об’єднує суспільство», де було представлено майже 100 робіт.
Минулого року темою дитячих малюнків став «музей майбутнього». Один із підписів особливо запам’ятався працівникам.
– Музей майбутнього – це простір, який відвідують люди та ангели. Я усвідомлюю, наскільки багато ми нині працюємо з пам’яттю: з митцями, письменниками, представниками культурної сфери, які загинули. Розумію, що Олександр Ройтбурд також є одним із ангелів, котрі продовжують оберігати наш музей, – пояснює пані Катерина.
У музеї особливу увагу приділяють дітям. Для них проводяться квести та екскурсії, аби в ігровій формі ознайомити з мистецтвом. Також облаштовано кілька зон для відпочинку наймолодших відвідувачів.
На сьогодні в музеї працює 90 співробітників: 70 – перебувають на бюджетному фінансуванні, ще 20 працівників отримують заробітну плату зі спеціального рахунку. Окрім продажу квитків, цей рахунок поповнюється завдяки сувенірній крамниці музею.
– Ми прагнемо, щоб наша брендова продукція була цікавою та близькою людям, навіть тим, хто зовсім не знайомий з музеєм. Пишаємося тим, що вся наша фірмова продукція виготовляється в Україні, – зазначає Кулай.
У музейній крамниці можна придбати одяг, сумки, закладки, наліпки, календарі та інші предмети з принтами робіт із колекції музею.
Катерина Кулай додає, що навіть у складні моменти, коли зникає мотивація, залишається дисципліна – продовжувати свою справу, не зупиняючись. Її надихає усвідомлення важливості музею для міста та країни, адже культура сьогодні є невід’ємною частиною боротьби за майбутнє.
Ганна Бодрова
Фото Ніни Ляшонок
Культурна спадщина Музей Обстріл Одеса Мистецтво Художник Ройтбурд Кандинський Війна з Росією Куїнджі