Чим запам’ятався на посаді очільника МОН Лісовий / фото з фейсбуку Оксена Лісового
16 липня в українському уряді знову відбулися значні зміни. Міністерство освіти і науки України також отримало нового керівника.
- 1 Заробітна плата освітян
- 2 Доброчесність в академічному середовищі
- 3 Трансформації та нововведення
Натомість Оксен Лісовий залишив міністерську посаду, яку обіймав з 21 березня 2023 року. Відтепер відомством керуватиме екс-голова Національної агенції забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. Лісовий, у свою чергу, зазначив, що для нього було честю обіймати цю посаду понад 3 роки, служачи Україні.
24 Канал розповідає, чим запам’ятався за час своєї каденції в МОН Оксен Лісовий та які досягнення йому вдалося реалізувати як очільнику освітнього відомства.
Чим запам’ятався на посаді очільника МОН Лісовий
Оксен Лісовий зайняв крісло міністра освіти і науки України, повернувшись з фронту, і поступово взявся за впорядкування української освіти після діяльності попереднього керівника Сергія Шкарлета. Перед ним постало багато викликів, і воєнний час був непростим для впровадження реформ. Проте Лісовий розпочав реалізацію ідей та реформ, хоча не все проходило так гладко, як бажала команда міністра.
Важливо, що за період керівництва Лісового освіта стала пріоритетом для Кабінету Міністрів, отримуючи все більше фінансування. Окрім бюджету та реформ, необхідно було також дбати про безпеку. І все це відбувалося на тлі постійних повідомлень про можливу зміну очільника МОН.
Заробітна плата освітян
Це питання було постійним викликом для Лісового під час його перебування на посаді міністра. Однак йому вдалося хоча б зрушити справу з мертвої точки. У 2024 році вчителі, які витримували тягар шкільної освіти в умовах повномасштабної війни, мали отримати підвищення зарплати. Лісовий навіть називав конкретні терміни та цифри, але педагоги тоді так і не дочекалися підвищення.
Проте влада була змушена підвищити рівень оплати праці для освітян, щоб запобігти масовому відтоку з професії. З 2025 року запроваджується щомісячна доплата для вчителів у розмірі 1000 гривень. З 1 вересня 2025 року ця сума має зрости до 2000 гривень. Проте вчителі очікували саме на підвищення посадового окладу, яке відбудеться лише у 2026 році.
Українські учителі на освітньому форумі / фото Марії Волошин
У Державному бюджеті передбачено підвищення заробітної плати для вчителів, викладачів та науково-педагогічних працівників: на 30% з 1 січня та на 20% з 1 вересня. У МОН наголошували, що це буде найбільше комплексне підвищення оплати праці педагогів за останні роки. Також анонсовано збільшення заробітної плати вихователям дитячих садків на 30% з 2026 року. “Вчительську тисячу” при цьому збережено до 2 тисяч гривень для всіх учителів і до 4 тисяч гривень — для педагогів, які працюють очно на прифронтових територіях (суми зазначені після сплати податків). Однак не обійшлося і без прикрих моментів. Освітяни та навіть окремі народні депутати повідомляли, що місцеві громади почали “різати” надбавки за престижність до зарплат вчителів у січні, чим фактично зводять нанівець підвищення оплати праці.
Доброчесність в академічному середовищі
Це був один із викликів, з яким Лісовий зіткнувся на початку своєї каденції в МОН. Його звинуватили у плагіаті в дисертації, тому він передав її на перевірку. Згодом розгляд дисертації міністра було призупинено, оскільки він відмовився від наукового ступеня. Після цього в Україні стало можливим добровільно відмовитися від вченого звання.
Проте міністр встиг заявити, що він формуватиме нову культуру доброчесності в Україні. Хоча масового викриття плагіаторів у сфері освіти та науки не відбулося, нещодавно українські можновладці таки схвалили законопроєкт №10392 “Про академічну доброчесність” та узгодили єдині комплексні законодавчі рамки академічної доброчесності в системі освіти і науки – від загальної середньої до вищої освіти, науки, наукових досліджень, експертизи та присудження наукових ступенів і вчених звань.
Трансформації та нововведення
За час каденції Лісового у сфері освіти та науки також продовжили та розпочали впроваджувати нові реформи. Без критики, звісно, не обійшлося.
Пріоритетом освітньої сфери зробили безпеку. У школах з’явилися офіцери Служби освітньої безпеки; анонсовано нові правила відвідування освітніх закладів. Розпочалося будівництво підземних шкіл та модернізація укриттів у навчальних закладах. На ці цілі спрямовувалися мільярди гривень.
Дошкільна освіта. Наразі триває системна трансформація дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України “Про дошкільну освіту”. З вересня 2026 року у всіх дитячих садках діти віком 5 – 6 років мають обов’язково вивчати англійську мову. Заплановано й інші зміни.
Реформа старшої школи. Реформування Нової української школи відновлено та продовжено. Зараз в Україні готуються до повноцінного впровадження реформи старшої профільньої школи. З 2027 року учні навчатимуться 12 років. Пілотне впровадження реформи “Профільна” розпочалося 1 вересня 2025 року. Воно передбачає два напрями навчання: академічний та професійний. Однак саму реформу та її реалізацію в умовах війни часто критикують як батьки, так і освітяни.
Лісовий на форумі вчителів у Львові / Фото Марії Волошин
Професійна освіта. За каденції Лісового також розпочали активно розвивати професійно-технічну освіту. Уряд виділяв сотні мільйонів на цю сферу, зокрема на модернізацію майстерень у навчальних закладах. У вересні 2025 року набув чинності новий Закон “Про професійну освіту”. Він містить суттєві зміни для професійно-технічної освіти.
Вища освіта. Тут також впроваджували чимало змін та інновацій. Анонсовано скорочення терміну навчання на бакалавраті. Також запроваджено процес оптимізації мережі вишів та заміни ректорів. Важливо, що першокурсники-контрактники почали отримувати гранти на навчання за високі бали НМТ. Запроваджено й зимову вступну кампанію до вишів. Частина абітурієнтів може пройти нульовий курс перед основною вступною кампанією.
Наука. Молоді вчені та доктори наук нарешті отримуватимуть більші гранти на дослідження. Фінансування збільшено в кілька разів. Лісовий наголосив: це найбільше підвищення за понад 15 років – майже в 5 разів. Загалом в Україні формуватимуть нову систему пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності.
Численні зміни, анонсовані раніше, мають відбутися цього року, зокрема з 1 вересня. Йдеться про підвищення стипендій для студентів, другий етап збільшення зарплат педагогам тощо. Однак це вже відбуватиметься за каденції нового керівника МОН України – Андрія Бутенка.