

Не кажіть – “опасно”! / Мagnific. Ілюстративне фото
Вади мови полягають не лише в окремих зворотах, але й у повсякденних словах, які ми вживаємо автоматично. Вони здаються звичними, проте не відповідають нормам української літературної мови або є прямим калькуванням.
Отже, як замінити фразу “Не ходи туди – опасно!”, якщо прагнете спілкуватися літературною українською, розповідаємо з посиланням на “Горох”.
Як “опасно” буде українською?
Деякі слова настільки вкоренилися в нашому повсякденному лексиконі, що ми навіть не усвідомлюємо: вони походять з російської мови. Один із таких прикладів – “опасно”. Його можна почути в розмовах, побачити в оголошеннях та навіть у соціальних мережах. Проте українська мова має власне, питоме слово – небезпека.
Цим терміном позначають:
- загрозу певного лиха, нещастя, катастрофи тощо.
- стан, коли щось чи хтось перебуває під загрозою.
Іменник “небезпека” утворено від слова “безпека” за допомогою префікса не-. Слово “безпека” є автентично українським і походить від давньослов’янського сполучення *bezpečen(jь), утвореного з прийменника bez і основи іменника *реčа “турбота, клопоти”. Також у нас є слово “опіка”, що в значенні турботи має те ж походження.
Від цього слова природно утворилися:

- безпечний / безпечно;
- небезпека / небезпечний / небезпечно.
Слово “опасно” проникло в українське мовлення під впливом російської мови, де нормативним є “опасный”. Це означає, що українська мова описує це явище через відсутність безпеки, на відміну від російської, де використовується слово “опасность”.
Сьогодні слово “безпека” стало одним із ключових у сучасній українській мові. Від нього утворилися десятки нових словосполучень:
- безпекова ситуація;
- безпекові заходи;
- служба безпеки;
- національна безпека;
- правила безпеки.
Головне у небезпечній ситуації — реагувати швидко та виважено, а не “тормозити”. Але й це слово є помилкою та росіянізмом; про те, як говорити правильно, читайте в нашій публікації.
Слово “опасно” — це сторонній елемент, який несе із собою небезпеку, тому варто позбутися його у своєму мовленні. Крім того, заміна лише одного слова робить мовлення більш природним і наближеним до української традиції.
