Миру – мир: як правильно сказати українською

Чи можна мовити “Миру – мир!”? / Колаж 24 Каналу. Фото Мagnific.

Висловлювання “Миру – мир!” видається настільки нехитрим, що його легко інтерпретувати дослівно. Та саме тут українська мова ставить несподівану пастку.

Розгляньмо походження фрази “Миру – мир!” та чи так вона звучить українською, а також з’ясуймо, що означає “мир” в українській мові, посилаючись на ресурс “Горох”.

“Миру – мир” – яка історія цього радянського гасла?

Попри процес декомунізації, у сільській місцевості ще можна зустріти радянський відголосок – напис “Миру – мир!”. Його часто оформлювали у вигляді мозаїки на будівлях, стелах із назвами сіл чи на автобусних зупинках.

Старе радянське гасло / Фото Олесі Кух

24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати

І хоча гасло здається позитивним, не всі вбачають у ньому помилку чи неприємний відгомін минулого, навпаки: “Це актуально й досі”. Проте, якщо перекладати окремі слова, виникає цікаве мовне питання, і саме походження цього вислову є неоднозначним.

Радянський лозунг “Миру – мир!” у тогочасній пресі утвердився з травня 1951 року, а в попередній формі він звучав навпаки: “Мир – миру!” від 3 травня 1949 року.

У російській мові “мир” у першій частині вислову означає світ, людство, усіх людей, а “мир” у другій – відсутність війни, спокій. І російською мовою вислів звучить дуже лаконічно та несе глибокий зміст. Але є нюанси.

Це гасло має цікаве походження, адже “справедливі” та атеїстичні комуністи насправді запозичили його з… релігійних текстів. Походження цього вислову пов’язують із православною богослужбовою традицією. У Великій єктенії” міститься прохання: “Мир світові Твоєму даруй”, а в Просячій єктенії” – “Мир світові у Господа просимо”.

А єктенія – це особливий розділ богослужіння, під час якого священнослужитель або диякон послідовно звертається з проханнями до Бога за Церкву, людей, державу, мир, здоров’я та інші потреби, а віряни відповідають установленими молитвами. Саме тому слово “мир” у таких молитвах має значення спокою, злагоди, відсутності ворожнечі та війни.

Важливо знати! Цікаво, що колись розрізнення між цими двома значеннями передавали не лише словами, а й написанням. У церковнослов’янській та дореволюційній російській орфографії існували дві форми: “миръ” – спокій, злагода, відсутність війни; “міръ” – світ, усесвіт, людська спільнота. Слова, однакові на слух, мали різне написання та різне значення. Після орфографічної реформи це розрізнення на письмі зникло, і обидва слова почали писати однаково – “мир”.

Цю цитату використовували як гасло ще за часів Російської імперії. Історик Костянтин Душенко зазначає, що найдавніша згадка цього вислову датується 1795 роком – в оді Гаврила Державіна “Лебідь” у рядку “И, проповедуючи мир миру…”.

Однак, як лозунг вислів почали застосовувати пізніше: у квітні 1814 року його розмістили на емблематичному зображенні в Москві після взяття Парижа.

Після Лютневої революції 1917 року гасла “Мир усьому світу!” та “За мир усього світу!” стали особливо поширеними. У 1924 році Володимир Маяковський завершив свій вірш “Пролетарію, у зародку задуши війну!” закликом “Миру – мир, война – войне”. У 1949 році цю ж формулу “Миру мир!” використав Ілля Еренбург на Всесвітньому конгресі прихильників миру в Парижі, а 1950 року під нею збирали підписи під Стокгольмським зверненням. Від травня 1951 року в радянській пресі остаточно закріпилося гасло “Миру – мир!”.

І його дуже часто використовували в промовах, а також створено скульптурну композицію Станіславом Савіцьким під такою назвою. Ці типові пам’ятники та гасла встановлювалися у багатьох населених пунктах Радянського Союзу як символ пропаганди боротьби за мир та дружбу народів. Що, як показала історія, зовсім не відповідало дійсності.

Цікаво! 21 вересня – Міжнародний день миру! А символом миру у всьому світі вважається білий голуб. Голуб став символом миру ще з біблійних часів: саме голуб приніс Ною оливкову гілку як знак того, що потоп закінчився і земля знову придатна для життя. У ХХ столітті цей образ особливо поширився завдяки малюнку Пабло Пікассо “Голуб миру” і став міжнародним символом миру та ненасильства.

Історія “Голуба миру” Пікассо: дивіться відео

Як перекласти російський напис українською?

Але повернемося до мовного аспекту. Українською при буквальному перекладі звучання зміниться: “Світові – мир!”. Бо планета чи людство в українській мові – це “світ”, а “мир”, як “спокій”, є словом праслов’янського походження, тому існує і в нашій мові. Хоча, у словниках, “мир”, з позначкою “застаріле”, можна зустріти у значенні – земля з усім, що на ній існує.

Якщо йдеться про побажання припинення війни, що є дуже актуальним для українців сьогодні, то природним відповідником є: “Хай буде мир!”, “Мир усьому світові!”.

А ще для українців стало звичним вітання або прощання “Мирного тобі дня /ночі”. Хоча здавна були відомі й благословення чи побажання гарної дороги – “Їдь/іди/ зоставайся з миром!”, щоб шлях пройшов добре і спокійно.

Але найцікавіше починається, коли ми розбираємо саме українське слово “мир”.

“Всім миром” – це зовсім не про відсутність війни

У сучасній українській мові “мир” насамперед означає стан спокою, злагоди, відсутність війни та ворожнечі.

Ми говоримо:

  • “жити в мирі”;

  • “боротися за мир”;

  • “бажати миру”;

  • “після війни настав мир”.

Це значення відоме кожному.

Але існує й інший “мир”, як у вислові “всім миром”. В українській традиції “мир” міг означати громаду, спільноту людей, усіх членів певної спільноти.

Саме тому “всім миром” – усією громадою, усі разом. Наприклад: “Всім миром толоку робили”. Це традиційна українська сільська взаємодія громадою, наприклад, під час будівництва хати або жнив.

Тобто йдеться не про якийсь абстрактний “мир”, а про людей, які об’єдналися для спільної справи. Це значення добре збереглося у фольклорі, художній літературі та у діалектах.

  • [Люлька:] Нехай мир розсудить, що робить з нею. (С. Васильченко)
  • Біля зборні зібрався весь мир. (М. Коцюбинський).
  • – Пришліть когось на переговори – миром можемо дійти згоди. (Р. Іванченко)

Слово “мир”, у різних значеннях, фігурує у низці народних приказок та фразеологізмів:

  • З ми́ром відпуска́ти (відпусти́ти) когось – відпускати когось без покарання, не чинячи йому перешкод.
  • По миру́ пуска́ти (пусти́ти) – доводити до злиднів, до становища жебрака.
  • Ходи́ти (піти́ тощо) по миру́ – просити милостиню, жебракувати.
  • З миру по нитці голому сорочка – зібрати з громади навіть малі пожертви, і вийде значний внесок.
  • На миру́ – серед людей, у присутності людей.
  • Обіцяти / сказати перед усім миром – сказати щось перед громадою.
  • Мир вам!; Мир сьому́ до́му! уживається як привітання того, хто входить у дім

Це ще не всі значення “мир”, які надає нам словник:

  1. Мир – це і назва рослини, лободи запашної або герані червонолистої.
  2. Є ще слово мирро / миро – запашна олія, яку використовують у християнських церковних обрядах. Вважається, що ім’я Мирон походить від цього слова – буквально: той, хто пахне миром.
  3. “Мир”, це і частина низки слов’янських імен, чоловічих та жіночих, які знову стають популярними: Володимир (той, хто володіє миром), Любомир (любити мир), Дзвенимир (прославляти мир), Яромир (сонячний світ/мир), Мирослав (славити мир).

Ось таке неоднозначне слово “мир”. Саме тому дослівний переклад російського “Миру мир” може бути оманливим. В українській мові для двох різних значень природно використовувати різні слова.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *