Келих чи фужер – як правильно? / Мagnific. Ілюстративне фото
Чому ми використовуємо терміни “келих”, “бокал” та “фужер”, хоча часто маємо на увазі майже однаковий посуд? Чи справді один із цих термінів є більш коректним за інші?
Як українською правильно іменувати цей елегантний посуд для напоїв, ми дізнаємося з посиланням на “Горох”.
“Келих”, “бокал” чи “фужер” – як коректно українською називати цей посуд?
Цей витончений скляний посуд є невід’ємною частиною сервірування святкового столу, а деякі люди навіть надають перевагу пити з нього звичайну воду з лимоном. Однак, щодо його назви можуть виникнути суперечки – як правильно називати: “келих”, “бокал” чи “фужер”.
“Передай келих”. “Налий у бокал”. “Постав фужери на стіл”. Ми застосовуємо ці вислови майже інстинктивно, нерідко не розмірковуючи, чи означають вони те саме.
У повсякденному мовленні ці назви часто вживаються як взаємозамінні, але яке слово є літературним в українській мові?
Що ще цікавіше – кожне з цих слів має свою унікальну історію походження.
“Келих” – це слово не є новим для української мови. Воно зафіксоване в українських писемних пам’ятках ще з XVI століття. Наприклад, у творі Христофора Філалета “Апокрисис” (1597–1599) зустрічається форма “келихъ”, що означає “чара, бокал, чаша”.
Згідно з етимологічними дослідженнями, українське “келих” пов’язане з польським “kielich”, яке, своєю чергою, походить від давньоверхньонімецьких форм на кшталт “kelich” або “kelch”. Ще глибше це слово сягає латинського “calix”, що означає “чаша, келих”; з цим словом також пов’язують давньогрецьке “κύλιξ” – “кубок, келих”.
Отже, “келих” є запозиченням, проте це дуже давнє слово, яке давно інтегрувалося в українську мову.
На сьогодні це слово має широке значення – посудина для пиття, переважно скляна, оснащена ніжкою.
Тому цілком природно висловитися:
-
“келих вина”;
-
“келих шампанського”;
-
“підняти келих”;
-
“розбити келих”.
Саме це слово найчастіше обирають блогери або сомельє, коли говорять про специфіку форми посудини чи її призначення для певного напою.
Звідки походить слово “бокал”? Історія “бокала” також пов’язана з Європою. Слово має західноєвропейське походження. Етимологічні джерела пов’язують його з французьким “bocal”, італійським “boccale” та латинським “baucalis”. Саме ця назва закріпилася в російській мові, тому помилково вважають, що це росіянізм, який нам нав’язали разом із російською мовою.
В українській мові “бокал” давно використовується як назва посудини для напоїв, особливо вина. Тому твердження, що “бокал” – це неодмінно “неукраїнське” слово, є некоректним. Воно запозичене, але саме по собі запозичення не робить слово ненормативним. Українська мова містить чимало давно засвоєних іншомовних слів.
“Фужер” – яка історія цього слова? А ось із “фужером” пов’язана справжня мовна цікавинка. Французьке “fougère” означає “папороть”, але водночас назва походить від найменування міста Фужер (Fougères) у Франції, де виготовляли скло;
Цікаво! Слово “fougère” використовується не лише для посуду, але й у парфумерії. Існує поняття “фужерні аромати” – це клас парфуму, який характеризується відсутністю яскраво вираженого запаху, натомість він легкий та свіжий, нагадує лісові аромати. Щодо правильного написання слова – парфУм чи парфЮм, ми розповідали раніше.
У сучасній українській мові “фужер” – це не просто будь-який посуд для напоїв. Словник української мови визначає його як великий келих на високій ніжці, який зазвичай застосовують для ігристих вин та прохолодних напоїв.
Таким чином, “фужер” є різновидом келиха, а не повним його синонімом: фужер – це келих, але не кожен келих є фужером.
Форми келихів / Magnifik
Якщо дуже спрощено:
-
“Келих” – загальна назва певного виду посуду для напоїв.
-
“Бокал” – також назва посудини для напоїв, часто скляної та на ніжці; це слово є запозиченим, але нормативним.
-
“Фужер” – специфічний різновид великого келиха на високій ніжці.
Саме тому слова не завжди можна механічно підставляти одне замість іншого.
А які ще існують українські назви?
Українська мова має значно ширший спектр назв посуду для напоїв. Залежно від форми, матеріалу та призначення можна вжити такі слова:
- “чарка” – невелика посудина, призначена для спиртних напоїв;
- “кубок” – урочиста посудина для пиття, а також предмет, що вручається як нагорода;
- “чаша” – широка посудина для пиття або ритуального використання;
- “пугар” – стародавня назва кубка, келиха;
- “погар” – назва кубка, келиха; це слово є запозиченням з угорської мови.
- “склянка” – посудина для пиття без ніжки;
- “кухоль” – посудина, зазвичай з ручкою.
Цікаво, що сучасна українська мова дозволяє дуже точно розрізняти типи подібного посуду. Наприклад, у перекладній лексиці для різних видів келихів використовуються назви “сніфтер”, “флюте”, “фужер” тощо – залежно від форми та призначення.
Який келих для якого напою: дивіться відео
Отже, чи існує правильний варіант? Правильними є назви “келих”, “бокал” та “фужер”. Питання полягає не стільки в тому, яке слово “правильне”, скільки в тому, що саме ви бажаєте назвати.
Якщо потрібна нейтральна, загальна назва – “келих” буде чудовим вибором. Якщо йдеться про конкретний тип посудини – можна вжити “бокал” або “фужер”.
А якщо ви прагнете відкрити для себе давнішу українську лексику, можна згадати “чару”, “кубок”, “пугар” або “погар”.