Не плутайте слова – у них різне значення / Мagnific. Ілюстративне фото
Існують слова, які звучань схоже, проте мають абсолютно різні смислові відтінки. Часто їх плутають, що призводить до кардинальної зміни значення висловлювання
Таке трапляється зі словами “розпещений” та “розбещений”. Розгляньмо їх відмінності, спираючись на пояснення мовознавця Віктора Дяченка.
“Розпещений” чи “розбещений” – у чому відмінність?
Ці слова настільки подібні за звучанням, що їх легко переплутати. Особливо коли йдеться про особу, яка звикла отримувати все бажане. Проте “розпещений” та “розбещений” – це не тотожні поняття.
Звернімося до словників, яке визначення вони надають:
24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати
“Розпещений” – це той, кого надмірно плекали, виконували його забаганки, створювали для нього виняткові умови. Така людина може бути примхливою, невдячною, вимогливою, звичною до комфорту. Походить від дієслова “пестити” – ніжно ставитися, плекати. Найчастіше так характеризують дитину, яка звикла до надмірної уваги та поступок.
- “розпещена дитина”;
- “син, якого розпестили увагою”;
- “онук, якого обсипали подарунками”.
Зверніть увагу! Раніше ми повідомляли, як українською мовою називати дітей своїх дітей – онуки чи внуки.
А ось “розбещений” має значно сильніший негативний підтекст. Це людина, яка втратила моральні гальма, зіпсувалася внаслідок вседозволеності, шкідливих звичок чи аморальної поведінки. Походить від слова “бещ” (зі старослов’янської – зло, гріх).
- “розбещена особа”;
- “зіпсована молодь”;
- “розбещене суспільство”;
- “аморальна поведінка”;
- “зіпсовані звичаї”.
Поняття “розбещення” існує навіть у Кримінальному Кодексі України, і за такі діяння особа несе відповідальність.
У чому відмінність між термінами: дивіться відео від Віктора Дяченка
Не кожна “розпещена” дитина є “розбещеною”. Надмірна опіка та потураючи поведінка можуть зробити людину примхливою й невибагливою до власних потреб, але поняття “розбещений” стосується вже значно глибшої моральної характеристики.
Плутати ці слова шкідливо, адже вони описують різні явища. Тому варто ретельно підбирати слова, щоб наше мовлення залишалося точним та виразним.
Отже, якщо дитина звикла отримувати дорогі подарунки й вередує, доречніше сказати: “Вона – розпещена”, а не “розбещена”.