21.08.2026
Розділити
Помітили неточність у тексті — виділіть частину та натисніть Ctrl + Enter
Громадська спілка «Українська видавнича асоціація» (УВА) звернулася до глави держави Володимира Зеленського з проханням ініціювати засідання Ради національної безпеки і оборони стосовно стану та відродження видавничої сфери й критично важливої інфраструктури книговидання. Про це йдеться в зверненні асоціації, яке голова правління УВА Артем Біденко презентував у фейсбуці.
Асоціація просить за наслідками засідання РНБО доручити уряду запровадити механізми відшкодування збитків та відновлення знищених тиражів, розширити страхування від воєнних загроз на виготовлену продукцію, відновити державні закупівлі літератури для бібліотек, збільшити доступне кредитування для книжкової індустрії та запровадити відшкодування орендної плати для книготорговельних закладів.
Загалом за літній період 2026 року, як стверджують автори звернення, російські удари знищили приблизно 13 мільйонів книжок. Асоціація співставляє цей показник із загальним річним накладом книг та брошур за 2025 рік, який, згідно з даними, представленими у зверненні, складав 33,21 мільйона примірників. Прямі фінансові втрати книжкової галузі асоціація оцінює щонайменше в 1,19 мільярда гривень, проте зазначає, що кінцева сума може бути вищою.
Згідно з галузевими оцінками, наведеними асоціацією, у 2026 році загальний тираж книг може скоротитися до 15%, а обсяг продажів у примірниках — до чверті. «Якщо будуть знищені українські видавці, на їхнє місце через певний час прийдуть іноземні, вже не буде ціннісної складової, лише комерційна. Для нас важливі не лише книжки українською мовою, але й українські автори, правильні ціннісні книжки, підтримка національної ідентичності», — наголошується у зверненні.
Однією з ключових проблем асоціація ідентифікує відсутність дієвого механізму, який би дозволив компенсувати вже завдані збитки та відновити знищені книжкові наклади. У зверненні згадується програма часткового відшкодування воєнних ризиків, затверджена постановою Кабміну №1541 від 28 листопада 2025 року та чинна з 1 січня 2026-го.
В асоціації стверджують, що згідно з чинними правилами, компенсація стосується майна, знищеного після включення підприємства до програми, і діє на визначених територіях із підвищеним ризиком. Окремою перешкодою для книжкової сфери називають те, що цей механізм не охоплює товари в обігу та готову продукцію. «Для видавця і друкаря наклад є основним активом; поки його неможливо застрахувати, кожен склад залишається незахищеним, а кожен удар — незворотним», — підкреслюють автори звернення.
Тому асоціація пропонує розширити страхування та відшкодування воєнних ризиків на книжкові наклади й іншу готову продукцію, а також передбачити можливість компенсації за майно, знищене ще до приєднання підприємства до програми.
Ще один запропонований механізм — доступне кредитування для відновлення виробничих потужностей і поповнення тиражів. В асоціації пояснюють, що після знищення виробництва підприємство може одночасно втратити й майно, яке могло б слугувати заставою для банківського кредиту. Тому видавці виступають за розширення державних програм пільгового кредитування на видавництва, друкарні та книгарні, зокрема для відродження знищених тиражів.
Наголошується також на необхідності відновлення прямих державних закупівель книг для поповнення бібліотечних фондів. У зверненні зазначається, що подібні закупівлі були припинені у 2022 році після зменшення державних витрат і досі не відновлені в попередньому форматі.
Згідно з даними, наданими асоціацією, на 2026 рік на видання книг передбачено 26 мільйонів гривень, за які Український інститут книги має фінансувати випуск до 75 книг. Також у зверненні стверджується, що щорічно свої бібліотечні фонди оновлюють приблизно 21% громад.
На думку асоціації, прямі державні закупівлі можуть одночасно збільшити тиражі, знизити собівартість одного примірника, стимулювати попит на книжковому ринку та поповнити бібліотечні фонди. У зверненні також зазначається, що понад 40% книг у бібліотеках складають російськомовні видання.
Асоціація також закликала запустити передбачену законодавством компенсацію частини витрат на оренду приміщень для книгарень. У зверненні зазначається, що відповідна законодавча норма діє з 2022 року, а запуск субсидії було анонсовано на 1 липня 2026 року, однак програма досі не розпочала роботу.
Крім того, серед шляхів для самостійного відновлення галузі асоціація вказує на ухвалення проєкту «Культурний простір» щодо підтримки креативних індустрій та застосування передбачених законодавством податкових пільг для видавничої справи.
На думку авторів звернення, значна частина необхідних галузі рішень вже підготовлена, проте їх впровадження затримується через потребу узгоджувати фінансування та рішення між різними державними інстанціями.
Саме тому асоціація просить главу держави скликати засідання РНБО та за його результатами доручити Кабінету Міністрів у встановлені терміни:
- виділити кошти для компенсації збитків видавництвам, друкарням і книгарням та відновлення знищених накладів, першочергово підручників;
- поширити механізм страхування та відшкодування воєнних ризиків на товари в обігу та готову продукцію, а також передбачити компенсації за майно, втрачене до приєднання до програми;
- відновити прямі державні закупівлі книг для бібліотек;
- розширити програми доступного кредитування на відновлення книжкових тиражів;
- запустити компенсацію орендної плати для книгарень;
- створити міжвідомчу робочу групу з розвитку видавничого ринку.
До робочої групи пропонують включити представників Міністерства культури, Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Держкомтелерадіо, Українського інституту книги та «Української видавничої асоціації». Для неї також пропонують визначити єдиний центр координації у Секретаріаті Кабінету Міністрів та чіткі терміни виконання рішень.
— констатували в асоціації. Там також повідомили, що підготували пакет документів із запропонованими механізмами та готові представити його главі держави.
Як було повідомлено, Верховна Рада в першому читанні підтримала програму «єКнига» для батьків новонароджених, спрощення допомоги для книгарень, суворіші обмеження для видавців із рф та білорусі тощо.
Головне фото: соціальні мережі