Чому навантаження на вчителів у 2026 році не зменшилося / Magnific
Українські освітяни продовжують приділяти значну частину свого часу підготовці документації, складанню звітів та іншим завданням, що виходять за межі викладання. Згідно зі словами освітньої омбудсменки Надії Лещик, ситуація з надлишковими обов’язками для педагогів у 2026 році залишається незмінною.
Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook, коментуючи висловлювання міністра освіти і науки Андрія Бутенка щодо перевантаження вчителів. Лещик також навела результати опитування педагогічних працівників та приклади завдань, якими опікувалася Служба освітнього омбудсмена протягом літа.
Скільки часу педагоги витрачають поза уроками?
Питанням надмірного навантаження Служба освітнього омбудсмена займалася ще у 2025 році. Проведене опитування виявило, що 76,7% освітян займалися заповненням різноманітної документації, 63,8% обробляли фото- та відеоматеріали для звітності, а 51,9% готували звіти.
Деякі з цих завдань взагалі не передбачені посадовими інструкціями. Згідно з результатами іншого дослідження, 38,2% опитаних педагогів щодня приділяли від однієї до двох годин непередбаченим обов’язкам, а ще 19,75% – від двох до трьох годин.
На жаль, у 2026 році жодних змін не відбулося,
– підкреслила Лещик.
Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
За її інформацією, в умовах повномасштабної війни навантаження на освітян тільки зросло. Серед причин – не лише типова шкільна документація, але й додаткові заходи та доручення, що надходять до навчальних закладів.
“Листи щастя” та виклики педагогів з відпустки
Лещик звернула увагу на кореспонденцію, яка надходить до шкіл із вимогами організувати певні заходи, опублікувати матеріали чи надати звіти про виконану роботу. Такі документи вона характеризує як “листи щастя”: частину їй надсилають самі освітяни, інші є загальнодоступними.
Серед випадків, розглянутих Службою освітнього омбудсмена цього літа, було вимагання залучення педагогів до благоустрою міської території. В іншому епізоді від навчального закладу вимагали опублікувати певну інформацію на вебсайті та у соціальних мережах, а потім надати звіт про це.
Установа надіслала листа до областей, з області його передали до громад, громади – до навчальних закладів, а освітяни, виконуючи цей лист, провели рекламу серед батьків. На жаль, у деяких областях не було поставлено питання, чому та на якій підставі державна установа рекламує приватний бізнес, і не було зупинено подальше розповсюдження листа, – розповіла Лещик.
Ще одна вимога стосувалася розміщення інформації на шкільних комп’ютерах із наданням скріншотів як доказу. Задля цього деяких педагогів викликали з відпустки, а в одному з навчальних закладів необхідні зображення були створені за допомогою штучного інтелекту, аби уникнути необхідності повернення вчителів на робочі місця.
Служба освітнього омбудсмена раніше зверталася до органів влади із закликом не зобов’язувати школи та педагогів проводити заходи, публікувати фото- чи відеоматеріали або надсилати звіти, якщо подібна робота не входить до їхніх службових обов’язків.
Омбудсмен готова сприяти змінам
Заява Лещик стала відповіддю на слова Андрія Бутенка про перевантаження педагогів додатковими завданнями. Освітня омбудсменка зазначила, що готова долучитися до розробки ініціатив, спрямованих на зменшення такого навантаження.
Готова долучитися до розробки державних ініціатив щодо зменшення навантаження на педагогів, – наголосила омбудсменка.
Служба вже має в своєму розпорядженні результати опитувань педагогічних працівників, аналіз вимог та звітів, що надходять до освітніх закладів, а також конкретні звернення вчителів щодо завдань, які не передбачені їхньою основною діяльністю.