Що таке калька? / Колаж 24 Каналу, фото Magnific
“Калька” – це щось неправильне? Не зовсім. Сам термін цілком коректний, а от те, що ним позначають, може бути як нормативним, так і хибним. З’ясуймо, де саме проходить ця межа.
Що таке калька, та звідки походить це слово, розповідаємо з посиланням на “Горох”.
Що таке калька і як часто ми використовуємо її у своєму мовленні?
Що перше виникає у вашій уяві, коли ви чуєте слово “калька”? Чи коректно вживати саме слово “калька”? Так. Це абсолютно нормативний український лінгвістичний термін. Більше того, його значення, а їх – два, дуже влучно пояснюють походження самого слова.
Сам термін запозичений з французької мови – calque “копія креслення; калька”, calquer “калькувати, змальовувати”. Але до французької він потрапив з італійської – calcare “втискувати, тиснути”, що походить від латинського – calco, -āre “топтати, тиснути пʼятою”, пов’язаного з calx “пʼята, відбиток п’яти”. Ось такий мовний зв’язок.
Калькою спочатку так називали тонкий прозорий папір, крізь який можна було обводити малюнок, креслення або карту, отримуючи їхню точну копію.
Отже, “калька” – це буквально спосіб відтворити щось за готовим зразком. Цей термін добре відомий митцям, інженерам, механікам.
Цей папір – калька / Magnifik
<pОптіма", де в рамках співпраці з Amazon учні-підлітки безкоштовно випробовують свої сили в ІТ-технологіях. Дізнайтеся про умови навчання та забезпечте школяру легкий старт у перспективній галузі.
Але існує й інше значення слова, яке все частіше з’являється у медійному просторі та яким послуговуються філологи та лінгвісти.
Калька, або калькування, – це метод мовного запозичення, коли слово, словосполучення, фразеологізм або нове значення слова створюють за зразком іншої мови шляхом дослівного перекладу.
Тому, почувши фразу “це калька з іншої мови”, маємо на увазі, що певну мовну конструкцію фактично відтворили українською за чужим взірцем. Ось, до прикладу, відомі випадки: “обідитися”, “нравитися”, “круглосуточно” чи відомий вислів “із грязі в князі”.
Принцип той самий – копіювання, але вже не графічне, а мовне. Варто бути уважним при вживанні таких слів, адже калька неминуче призводить до неточності художнього висловлювання.
Калька – це і мовна помилка / На Урок
Проте, не все так однозначно. Не кожна калька є помилковою. У мовознавстві розрізняють усталені, або нормативні, кальки та кальки, що суперечать нормам української мови. І перш ніж називати якесь слово чи вислів помилкою, варто перевірити, чи це не запозичення.
Отже, коли мовознавець говорить: “Це калька”, він зовсім не має на увазі тонкий папір. Але логіка та сама: є готовий зразок – і його відтворюють.
Цікаво! Слово “калька” запозичене настільки давно, що перенеслося навіть у прізвище – Калько. Раніше воно вказувало на професію або певну особливість у мовленні, тому що існує дієслово “калькати”, тобто – заїкатися, що могло бути прізвиськом, а згодом – прізвищем. Зауважте, що калькати, це не те саме, що “картавити”, окрім того цього слова немає в українській мові.
Тому, “калька” – цілком коректне українське слово. Воно має два основні значення: прозорий матеріал для копіювання зображень і лінгвістичний термін для позначення відтворення іншомовної моделі засобами іншої мови.
Додати
І запам’ятати легко: на кальці копіюють малюнок, а за допомогою мовної кальки – іншомовну конструкцію.
Тож слово “калька” сміливо можна використовувати. А от кожну конкретну мовну кальку вже варто перевіряти: чи стала вона частиною української норми, чи лише копіює чужу мовну модель. А ви часто використовуєте кальку? Яку саме?