Система централізованої каталогізації (СЦК) є невід’ємною частиною сучасних бібліотечних систем у всьому світі. Вона не лише впорядковує книжкові фонди та полегшує доступ до інформації, але й дозволяє суттєво заощадити бюджетні кошти.
Оксана Бруй, кандидат наук із соціальних комунікацій, директорка Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського та президентка Української бібліотечної асоціації, розповідає про впровадження такої системи в Україні, її переваги, а також про роль міжнародних стандартів та програмного забезпечення.
Це другий матеріал із серії статей, присвячених стану бібліотечної сфери в Україні та шляхам її покращення. Перша стаття розглядає відставання українських бібліотек від світових трендів.
Навіщо Україні Система централізованої каталогізації?
Перш ніж говорити про впровадження СЦК, важливо зрозуміти, що зміниться після її реалізації. Станом на кінець 2019 року в Україні налічувалося 31 847 бібліотек різних типів.
В ідеалі, кожна бібліотека має бути оснащена комп’ютерами, мати доступ до швидкісного інтернету та використовувати автоматизовану бібліотечну інформаційну систему (АБІС) для представлення фонду через електронний каталог. Без цього говорити про цифрову трансформацію суспільства складно.
Наразі кожна бібліотека самостійно описує нові надходження, витрачаючи на створення одного бібліографічного запису в електронному форматі близько 30 хвилин. Це включає внесення інформації про автора, назву, видавництво, визначення індексів УДК та предметів. При середній зарплаті бібліотекаря близько 5 500 грн, вартість створення одного запису, враховуючи витрати на утримання приміщення та техніки, становить приблизно 26 грн. Таким чином, інформація про наявність однієї книжки в усіх бібліотеках країни коштує державі близько 828 022 грн.
СЦК передбачає створення одного еталонного бібліографічного запису в центральному каталозі. Бібліотеки зможуть завантажувати його у свої електронні каталоги, коли книжка надійде до їхнього фонду. Це забезпечує економію коштів для держави на понад 820 000 грн лише для одного видання. Помноживши цю суму на кількість нових видань щороку, можна отримати значний річний ефект.
Вигоди СЦК для різних сторін:
- Держава та місцева влада: Ефективне використання бюджетних коштів, які можна спрямувати на покращення матеріально-технічного стану бібліотек або будівництво нових.
- Бібліотеки: Ефективне використання ресурсів. Бібліотекарі, вивільнені від рутинної каталогізації, зможуть займатися освітніми програмами, культурними заходами та іншою просвітницькою діяльністю. Це також дозволить бібліотекам бути частиною світового інформаційного середовища та брати участь у міжнародних проєктах, наприклад, у світовому каталозі WorldCat.
- Громада та користувачі: Ефективне використання ресурсів громади та отримання якісніших послуг від бібліотеки. Користувачі зможуть швидко знаходити потрібну книжку завдяки еталонним, повним та коректно оформленим записам, створеним фахівцями високої кваліфікації.
Існує думка, що повні еталонні записи непотрібні в сільських бібліотеках. Однак, чим більше інформації про видання, тим більше пошукових можливостей має читач. Відмінності в потребах користувачів не заперечують важливості якісних записів. Бібліотекар, який не бачить сенсу в СЦК, ймовірно, потребує зміни місця роботи.
СЦК: як це працює?
Метою впровадження СЦК є створення центрального електронного каталогу еталонних бібліографічних записів для використання бібліотеками. Для його функціонування необхідно наповнювати дві бази даних:
- Бібліографічна база: Містить вичерпну інформацію про конкретні видання.
- Авторитетна база: Включає стандартизовані записи про імена фізичних та юридичних осіб, географічні назви, теми тощо. Це допомагає уніфікувати дані та полегшує пошук. Наприклад, авторитетний запис на Тараса Шевченка об’єднає всі варіанти його імені, забезпечуючи доступ до всіх його творів.
Авторитетна база також може бути частиною міжнародного проєкту VIAF (Віртуальний міжнародний авторитетний файл).
Організаційна структура СЦК
Адміністрування СЦК може здійснюватися національною бібліотекою або спеціально створеним консорціумом. В Україні Книжкова палата згідно зі статутом має відповідати за централізовану каталогізацію всіх видань. Однак, державні органи не завжди бачили переваги такого проєкту.
Найперше, що необхідно зробити, – визначити адміністратора СЦК та коло установ, які будуть створювати еталонні бібліографічні та авторитетні записи. Також потрібно визначити їхні ролі, умови участі та використання даних.
Ці аспекти мають бути зафіксовані у відповідних регламентаційних документах, що затверджуються центральними органами влади.
Центр підтримки стандартів каталогізації
Для інтеграції у світовий інформаційний простір необхідно дотримуватися міжнародних стандартів каталогізації. До ключових належать:
- Концептуальна модель: IFLA Library Reference Model (IFLA LRM).
- Правила каталогізації: Resource Description and Access (RDA).
- Комунікативні машинозчитувальні формати: MARC 21.
Ці стандарти використовуються бібліотеками по всьому світу. Київська політехніка з 2019 року використовує ці стандарти у своїй АБІС ALEPH500. Також з ними працюють публічні бібліотеки Львова та Івано-Франківська, а також п’ять переміщених університетів, що використовують АБІС Koha. Бібліотека КПІ переклала IFLA LRM українською та адаптувала методичні рекомендації щодо MARC 21 відповідно до RDA.
Частково сучасні стандарти застосовують також Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника, Наукова бібліотека НаУКМА, Київська міська публічна бібліотека ім. Лесі Українки та деякі інші.
Лише дві АБІС (ALEPH 500 та Koha) з семи, що використовуються в Україні, дозволяють працювати за сучасними міжнародними стандартами. Стандарти постійно розвиваються, наприклад, BIBFRAME є перспективним форматом, що може замінити MARC21.
Для використання стандартів необхідний їх постійний переклад українською мовою та оновлення. Важливо, щоб українські переклади стали частиною міжнародних проєктів. Центр підтримки стандартів каталогізації повинен мати власне інтернет-представництво.
Навчання бібліотекарів
Мати міжнародні стандарти українською мовою недостатньо. Необхідно навчити бібліотекарів їх застосовувати. Центр підтримки стандартів каталогізації має розробити відповідні тренінгові програми різного рівня: для тих, хто створює записи, та для тих, хто їх запозичує. Вивчення сучасних стандартів має бути включене до освітніх програм закладів вищої освіти.
Програмне забезпечення для Центрального каталогу повинно підтримувати міжнародні стандарти та стандарт обміну даними Z39.50. Важливо, щоб Україна брала участь у міжнародних професійних спільнотах, наприклад, European RDA Interest Group.
Програмне забезпечення
Для створення та наповнення баз даних Центрального каталогу використовується потужна автоматизована бібліотечна інформаційна система (АБІС).
Існує три варіанти роботи з програмним забезпеченням: розробити власне, доопрацювати ПЗ відкритого коду або придбати комерційне ПЗ. Найоптимальнішим, за досвідом інших країн, є варіант комерційного ПЗ.
Для складання технічного завдання доцільно залучити експертів з подібних проєктів, які вже діють в інших країнах, наприклад, Латвії або Чехії. Це дозволить врахувати їхній позитивний та негативний досвід.
ПЗ для Центрального каталогу має підтримувати всі міжнародні стандарти каталогізації (IFLA LRM, RDA, MARC21) та стандарт обміну даними Z39.50. Не обов’язково, щоб усі учасники СЦК мали однакове ПЗ, головне — підтримка міжнародних стандартів.
Бібліотеки як користувачі Центрального каталогу
Будь-яка бібліотека, що працює з АБІС, може завантажувати еталонні записи з Центрального каталогу. Тому критично важливо, щоб АБІС, які використовуються в бібліотеках, підтримували необхідні міжнародні стандарти. Небезпечною є ситуація, коли компанії пропонують ПЗ, що не відповідає стандартам.
Для планування розвитку СЦК необхідно провести дослідження щодо наявності та типів АБІС, які використовуються в бібліотеках, а також про автоматизовані процеси. Дослідження інформатизації бібліотек має охоплювати комп’ютерне забезпечення, інтернетизацію та бути комплексним.
Загальна схема СЦК
Кілька установ-учасників СЦК (У01, У02, У03…) створюють Центральний каталог, що складається з бібліографічної бази даних (БД01-Б) з еталонними записами та авторитетної бази даних (БД02-А) з авторитетними файлами. Ці установи також мають власні електронні каталоги, куди завантажують записи з Центрального каталогу.
Інші бібліотеки (Б01, Б02, Б03, Б04…) підтримують власні електронні каталоги та завантажують до них записи з центрального.
Джерело новини: chytomo.com