Меморіальний перформанс «Відлуння» вперше показали в Україні
У день відкриття фестивалю «Книжкова країна» в Києві відбулася прем’єра меморіального перформансу «Відлуння / Echoes». Він присвячений пам’яті українських діячів літератури, яких вбила росія, а також тих, хто зник безвісти.
Перформанс, який раніше демонстрували на книжкових виставках у Франкфурті, Яссах, Токіо, Йокогамі та Лейпцигу, вперше прозвучав для української аудиторії. Автори називають саме цей показ в Україні найважливішим.
«Цей перформанс передусім створений для пам’ятання наших загиблих поетів, людей літератури. І дуже важливо, щоб сама країна, яка породила цих поетів, про них пам’ятала сьогодні, завтра і завжди. За честь представляти цей перформанс удома», — зазначив у коментарі «Читомо» Павло Матюша.
«Відлуння / Echoes» — це спільна робота поетки, парамедикині, ветеранки Олени Герасим’юк та письменника, перекладача, військового Павла Матюші. Проєкт створено як вшанування пам’яті українських письменників, які загинули під час повномасштабного вторгнення. Під час виступів учасники тримають плакати з цитатами полеглих авторів, які створює художниця Марина Безродна.
На перформансі згадали імена Бориса Гуменюка, Вероніки Кожушко, Максима Кривцова, Гліба Бабіча, Миколи Леоновича, Катерини Роговик, Володимира Вакуленка, Ігоря Мисяка, Вікторії Амеліної та Іллі Чернілевського.
Для Олени Герасим’юк показ в Україні був не лише прем’єрним, а й емоційно складним через присутність родин загиблих. «У першу чергу, я дуже вдячна родинам, які сьогодні прийшли і стали частиною цього перформансу. Дуже високою честю було те, що присутній тато Іллі Чернілевського», — поділилася вона.
Герасим’юк додала, що працювати в такому просторі складніше, ніж на міжнародних майданчиках: «Набагато важче працювати, тому що ти розумієш, що ти це робиш не для абстрактної аудиторії, яка просто читає якісь книжки, а ти це робиш для того, щоб розділити біль із цими родинами».
Герасим’юк наголошує, що команда прагне запропонувати спосіб роботи з пам’яттю, а не просто новий формат. «На жаль, наше життя скінченне, і ми всі — майбутні мертві. І ця шана, яку ми виказуємо сьогодні, це той приклад, як можна працювати з пам’яттю. Ми би хотіли просто поширити серед колег спосіб пам’ятати так, щоб цих людей любили, і щоб їхнє світло тривало і тривало далі», — сказала вона.
Павло Матюша зауважив, що перформанс знаходив відгук у серцях слухачів у різних країнах. «Література, жертва і пам’ять — це настільки універсальні категорії, що вони зрозумілі по всьому світу. І нам дуже було приємно, що його так сприймали інші країни», — розповів він.
Після завершення перформансу Олена Герасим’юк подякувала глядачам і родинам, а також закликала продовжити вшанування біля стіни пам’яті. «Пане Станіславу (батько Іллі Чернілевського), який сьогодні тут, я не можу стримати сліз. Дякую вам. Це надзвичайно висока честь для нас», — звернулася вона.
Продовженням перформансу стала стіна пам’яті біля 4-го павільйону фестивалю, де відвідувачі можуть вшанувати пам’ять діячів літератури.
«Продовження нашого перформансу — біля 4 павільйону, де прямо перед входом ви можете побачити стіну пам’яті, взяти стікер на стенді реєстрових авторів і вшанувати всіх людей літератури, яких ми знаємо сьогодні. Їх, на жаль, 289. Несіть ці знання з собою далі. Будьте відлунням їхніх голосів. Якщо раптом хтось із вас знав авторів, які загинули, напишіть нам на проєкт “Недописані”. Ми дуже потребуємо ваших спогадів», — закликала Герасим’юк.
Навесні 2023 року Олена Герасим’юк та Євген Лір почали складати перелік убитих росією діячів літератури.
Джерело новини: chytomo.com