У Польщі завершили підготовку законопроєкту про захист книжкового ринку. Документ передбачає запровадження єдиної фіксованої ціни на книжки, обмеження максимальних знижок для дистриб’юторів та встановлення мінімальної винагороди для авторів і перекладачів. Міністерка культури та національної спадщини Польщі Марта Ценковська вже підписала заявку на внесення проєкту до плану законодавчих робіт уряду.
За словами Ценковської, законопроєкт розробляли та обговорювали з усіма учасниками книжкової галузі впродовж кількох місяців. Після узгодження з Урядовим центром законодавства документ буде винесено на офіційні громадські консультації. Міністерство сподівається розпочати їх уже у вересні.
Нові правила встановлюють єдину ціну на книжку. Водночас дистриб’юторам дозволять надавати максимальну знижку у розмірі 45% від цієї ціни. Якщо авторська винагорода визначається від загальної вартості книжки, то автор отримуватиме щонайменше 10% її ціни, а перекладач — щонайменше 3%.
Законопроєкт поширюватиметься не лише на друковані, а й на електронні та аудіокнижки. Також у Польщі планують запровадити автоматизовану систему звітування про продажі книжок, якої наразі бракує на ринку.
Для бібліотек, закладів культури, університетів та дослідницьких інститутів передбачено окремі умови: вони зможуть отримувати знижки навіть під час дії єдиної ціни. Знижки також будуть дозволені під час багатоденних книжкових ярмарків, що відбуваються офлайн.
Раніше Міністерство культури Польщі зазначало, що ключовими принципами майбутнього закону стануть фіксована ціна, максимальна дистриб’юторська знижка та обов’язкове збирання даних про продажі. За попередніми напрацюваннями, єдина ціна мала діяти протягом 12 місяців після виходу книжки. Метою такого підходу було вирівняти умови для невеликих книгарень та незалежних дистриб’юторів порівняно з великими торговельними мережами.
Дискусія щодо фіксованої ціни на книжки в Польщі триває вже кілька років. Перший проєкт закону з’явився ще у 2017 році. У 2021 році Польська книжкова палата (PIK) запропонувала законопроєкт, що передбачав фіксацію ціни на 12 місяців та обмеження знижок до 5%. Тоді проти виступили онлайн-книгарні, побоюючись, що це обмежить доступ до книг для менш заможних читачів. Прихильники регулювання посилаються на міжнародний досвід: фіксовані ціни на книжки вже діють у 13 європейських країнах, зокрема в Австрії, Німеччині, Італії та Іспанії.
У 2023 році Асоціація польських книгорозповсюджувачів виступила з протестом проти монополізації ринку. Видавці наголошували, що ціни на книжки для роздрібних клієнтів у мережі Empik нижчі, ніж оптові ціни для незалежних книгарень. Асоціація вважає причиною цієї нерівності відсутність законодавства, яке б зрівняло шанси малих та великих гравців ринку.
Передумовою для цих ініціатив стала “війна знижок” 2013 року. Тоді великі мережі пропонували знижки 25–35%, тоді як незалежні книгарні могли запропонувати максимум 15–20%. Це призвело до скорочення їхньої кількості з 2250 у 2012 році до 1800 у 2017-му.
Протягом 2010–2020 років майже третина польських книгарень припинила свою діяльність через зростання витрат та нерівні умови конкуренції. Мережеві книгарні отримують знижки на рівні 50–70%, тоді як незалежні — часто лише 20–50%. Схожа ситуація спостерігається у сфері бібліотечних закупівель: лише 15,5% бібліотек купують книги у локальних книгарнях, решта переважно замовляє у чотирьох великих дистриб’юторів та одного провідного інтернет-магазину.