Дитячий садок під час війни: чому ліжка в бомбосховищах, а кухарі приходять на роботу о четвертій ранку

Фото до статті

  • Автор
  • Віка Гриненко
  • 5 грудня 2024, 13:43
  • 37689

«…Трапляється, йду вулицею, а малеча грається у військові дії: хтось стріляє, захоплюють один одного в полон. Нещодавно хлопчики взяли дівчинку в заручниці. Адже вони спостерігають усе довкола, живуть у такому середовищі», – ділиться директорка дитсадка з Вишгорода Наталя Шевченко.

На третьому році повномасштабного вторгнення для вихованців закладу «Ластівка» вже забезпечено харчування та відпочинок в укриттях. Для цього було встановлено ліжка, столи й лави, облаштовуються санвузли, а також принесено іграшки та навчальні посібники.

Коли припиняється електропостачання, доводиться вмикати генератори, оскільки дитячі садки досі не підключені до стабільних джерел живлення. Навіть за таких умов діти бавляться при світлі ліхтариків, бо потужностей не вистачає на все: пріоритет надається кухні та сховищу. А якщо очікуються тривалі відключення електроенергії, кухарі приходять на робоче місце ще до комендантської години, аби встигнути підготувати сніданок.

Садок не функціонував майже пів року

З першого дня повномасштабної війни заклад припинив свою діяльність, і діти протягом пів року перебували вдома. З квітня вихователі та керівники гуртків почали проводити певні заняття в онлайн-форматі (так, дистанційне навчання дісталося і дошкільнят). На початку літа 2022 року дітей із «Ластівки» почали приймати в іншому міському дитсадку, оскільки там умови були безпечнішими.

Тоді ж було розроблено рекомендації щодо облаштування укриттів у дитсадках, щоб там можна було розміщувати дітей. У «Ластівці» є підвал, але він надто малий за площею і більше підійде як теплопункт. Тому було вирішено обладнати сховище на цокольному поверсі нового корпусу садка, який ще добудовується. Кошти на це виділила місцева рада.

Доступ до укриття був можливий лише з вулиці, а саме приміщення не мало опалення. Тому під час повітряних тривог діти мусили одягати або принаймні брати з собою куртки чи теплі светри. Наразі до сховища можна потрапити зсередини дитсадка, туди також проведено централізоване опалення, і тепер діти перечікують тривогу хоча б у футболках.

Пообідати й відпочити тепер також можна в укритті

 Укриттям слугують дві кімнати та довгий коридор, де розміщені лави, столики та шафки для дитячих речей. Вихователі та діти принесли до сховища деякі іграшки, навчальні книги, олівці та альбоми для малювання. Також в укритті спеціально обладнано туалет, де встановлено бойлер.

У коридорі діти переважно споживають їжу, але через те, що одночасно посадити всіх за стіл неможливо, спочатку годують найменших. Ліжка, надані організацією ЮНІСЕФ, розставлені в кімнатах укриття. Наймолодші вихованці часто лягають на ліжка впоперек і сплять там навіть під час тривог. Коли лунає відбій, а малеча ще спить, їх не будять, а залишають до завершення денного сну. Старші діти, які ще не встигли заснути, можуть повернутися до груп після відбою. «Однак, якщо це тривоги, що вимагають постійного переміщення, ми залишаємо дітей в укриттях на обід та на весь денний відпочинок», – зазначає директорка.

Наразі до кожної групи додатково призначено ще одного дорослого працівника, який допомагає організовувати дітей. Під час повітряних тривог дітей допомагають розбудити, зібрати та відвести в безпечне місце вихователька, няня та інші співробітники дитсадка: медсестра, керівники художніх, музичних і спортивних гуртків, методистка, пралі, бухгалтери. Директорка не закріплена за жодною з груп: вона контролює, щоб усі перемістилися до сховища.

Садок функціонує під час відключень електроенергії та після обстрілів

Наприкінці листопада 2022 року в будівлю на вулиці, що прилягає до дитсадка, влучила російська ракета. «Тоді в садочку повилітали вікна та деформувалися віконні рами, було пошкоджено двері. У дитсадку перебувало 70 дітей, і ми всі сиділи в укритті. До нас також прийшли мешканці сусідніх будинків: бабусі, дідусі, молоді мами з немовлятами та підлітки з домашніми улюбленцями», – пригадує Наталя Шевченко.

На даний момент до сховища допускаються лише діти та співробітники. Згідно із законом, дозволено пускати лише учасників освітнього процесу, але якщо хтось прийде з сусідніх будинків, людей не виганятимуть, пояснює директорка.

Батькам про внутрішні проблеми дитсадка під час війни та відключень електроенергії намагаються не повідомляти. «Наше завдання – забезпечити дітей у садочку максимально, щоб батьки могли відвідувати роботу. Ми мусимо годувати, укладати спати дітей, піклуватися про них і розважати їх увесь день у теплі та безпеці».

«Коли не було світла, ми гріли чайник на вулиці для всього садка»

Під час перших відключень електроенергії у 2022 році садок використовував невеликі генератори, потужності яких вистачало лише на один чайник та комп’ютер. «Пам’ятаю, був день, коли через тривоги не встигли приготувати повноцінний сніданок, і я стояла на вулиці біля генератора, гріючи чайник для всього садка, щоб усім вистачило чаю», – розповідає Наталя.

Тоді ж директорка звернулася до міської ради з проханням виділити для садочка генератор: першочергово необхідно було забезпечити електроенергією кухню та сховище. У лютому 2023 року в «Ластівці» з’явився генератор. Компанія-підрядник здійснила його підключення, облаштувала всі виходи, щоб вихлопні гази не потрапляли на територію дитсадка чи до сусідів, а також пояснила принцип роботи генератора. Садок самостійно обслуговує генератор і закуповує пальне для нього за кошти міської ради. «Я запитую суму, купую талони, обмінюю їх, купую пальне, заправляю і стежу, щоб був запас палива», – розповідає Наталя.

Спочатку генератор працював автоматично: зникає світло – вмикається генератор. Це було зручно для кухні, адже кухарі починають готувати з п’ятої ранку, і під час відключень ніхто б не приїжджав увімкнути пристрій. «Потім я підрахувала, що це занадто дорого. Бо, наприклад, ми зварили їжу, тривоги немає, світло в укритті не потрібне, а в групах можна пересидіти й так. Тому генератор перевели на ручне керування», – каже Наталя. Тоді ж директорка, електрик та всі кухарі пройшли інструктаж, щоб вмикати генератор самостійно.

Кухарі приходили на роботу під час комендантської години, щоб приготувати сніданок

Хоча у 2022 році був період, коли кухарі приходили на роботу навіть о четвертій ранку. «Це стосується ситуацій, коли світло вимикали більш ніж на половину дня, і ми не могли приготувати нічого. Тому кухарі вирішили приходити на роботу раніше, щоб до шостої ранку, поки за графіками було світло, максимально підготувати їжу на день, а потім користувалися генераторами», – розповідає Наталя.

Директорка виписувала кожному кухареві спеціальну довідку-перепустку. І коли працівників «Ластівки» під час комендантської години зупиняли патрульні, кухарі показували «пропуски» і пояснювали, що йдуть готувати їжу в дитячий садок, і жодних проблем не виникало.

Вже з лютого 2023 року садок стабільно працював, попри відключення електрики, і дітям завжди подавали сніданок, обід та вечерю. «Бувало, що дітей взагалі не приймали, але це траплялося лише через надто тривалі повітряні тривоги, що тривали ще з ночі».

«Діти вже не лякаються, вони звикли. Як і до війни»

Під час вимкнень світла в кабінетах працівників електрика є. А от у дитячих групах використовують туристичні ліхтарі, які придбали садок та батьки окремо. Торік увечері всіх дітей збирали у великій музичній залі. Усі брали з собою ліхтарики, іграшки й так бавилися. Дітям такий формат навіть більше подобався: вони вигадували нові спільні ігри та «бігали-пустували» по-своєму.

Діти адаптуються, вони розуміють, що в дитсадку світло вимикають так само, як і вдома. «Вихователі та батьки пояснюють причини вимкнення світла, тому жодних істерик не виникає. Навіть діти в ясельних групах (2–3 роки) не бояться, вони призвичаїлися. Як і до війни», – каже директорка.

«Зараз діти дуже швидко подорослішали, багато з них мислять по-дорослому про війну, про солдатів і горе», – ділиться Наталя. Тому в дитсадку намагаються організовувати різноманітні свята та фізкультурні заходи, запрошують театральні колективи, аби відволікти дітей від війни.

 «Але реалії такі, що буває, йду вулицею, а діти граються у війну: хтось стріляє, захоплюють один одного в полон. Нещодавно хлопчики взяли дівчинку в заручниці. Адже вони бачать усе це довкола, живуть у такому середовищі».

Фото: Віка Гриненко

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *