За надвелику честь отримати орден «За мужність», а особливо з рук самого Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра СИРСЬКОГО.
Він родом з села Пустомити, що на Гощанщині, і вже у свої 22 роки чітко усвідомлював, що хоче бути корисним в армії. Однак рідні були спочатку налякані його вибором, але сприйняли та нині підтримують хлопця.
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, я зрозумів, що не можу сидіти вдома й не допомагати країні у боротьбі з нечистю, – розповідає Володимир. – Прийшов до Третього відділу Рівненського районного ТЦКСП (смт Гоща), і сказав, що хочу служити. Мене направили до ДШВ».
Так сталося, що наш Герой потрапив до складу 95-ої окремої десантно-штурмової Поліської бригади, де з травня 2022 року виконує завдання в складі артилерійського підрозділу.
«Я знав, що тут мене навчать усьому, адже такий досвідом можуть похизуватися не усі бригади. 95-ка – одна з найсильніших. Тому мені не було страшно», – з гордістю каже командир гармати десантник Володимир.
А потім поринув у спогади:
«Свій перший бій я зустрів під Кремінною. Тоді я ще працював на мінометах. Потім перекинули на L-119. Мені подобається ця гаубиця, вона дуже влучна, на неї кажуть: «снайперська гармата». Вважаю, що майстерність артилериста залежить від його прагнення нанести більше ушкоджень противнику та бажання вдосконалюватися.
Ми часто відпрацьовуємо по бліндажах, окопах, рідше – по техніці. Адже ворог залучає більше піхоти. Для них це – звичайний м’ясний штурм, і вони вважають недоцільним використовувати техніку. Краще покласти сотні людей».
Розрахунок Володимира знищив багато окупантів та їхньої техніки, але хлопець зізнається, що цього все одно буде мало. Поки не вб’є останнього росіянина, який буде хотіти загарбати нашу територію, – не зупиниться.
І ось тепер воїнів легендарної 95-ки, які відзначилися під час боїв з ворогом на Курщині, привітав особисто Головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр СИРСЬКИЙ.
Серед них і наш Володимир – командир гармати, якого за відданість військовій присязі, взірцевість та ефективне виконання завдань нагородили орденом «За мужність» III ступеню.
«Ми тут до Перемоги, нас ніхто не замінить на фронті. Але хочеться, щоб до нас долучалися чоловіки, підсилили нас тут, щоб разом виконали українську мрію!» – закликає Володимир.
Пишаємося нашими Героями!
За інформацією Рівненського обласного ТЦК та СП
Источник: www.rivne1.tv