Ірина Філіпчук, Володимир Захаров
Кохання попри ґрати. У Городищенській виправній колонії, що поблизу Рівного, побралися довічно ув’язнений зі своєю обраницею. Як пара дійшла до рішення про одруження та їх історія кохання – далі у сюжеті.
Шлюб та любов, попри відстань та ув’язнення. У виправній колонії на Рівненщині побрались двоє закоханих – засуджений до довічного ув’язнення Анатолій і жінка, що була його давньою знайомою, Альона.
Познайомилися ще багато років тому, я ще був на волі, познайомили нас наші спільні знайомі, її подруга, з моїм, так би мовити, колегою, спілкувались і познайомили. Потім ми так, спілкувались, але в нас не було ніяких там романтичних почуттів, тому що, буду казати відверто, в мене були такі погляди на життя, не зовсім пов’язані з законом, – розповідає Анатолій, ув’язнений.
Коли чоловік потрапив у в’язницю, спочатку перебував у Харкові. Ще звідти зідзвонювався зі своєю, тоді ще, знайомою. Потому Анатолія перевели у Городище, де чоловік з часом переосмислив своє життя і світогляд. Каже, що в процесі спілкування кохання з’явилось раптово, як спалах наднової зорі.
Альона Анатоліївна також дуже здивувалась, ну вона знала мене, як я себе поводив, як я мислив, коли був на волі. А тут будемо, казати, так прийшло, – каже Анатолій.
Пропозицію руки та серця Анатолій зробив під час однієї з зустрічей, і жінка прийняла освідчення одразу. Пара каже, що вони зважено підійшли до цього рішення, з розумінням усієї ситуації. Чоловік лише жаліє, що не вийшло зробити освідчення так романтично, як хотілось би, але головне було, що поряд кохана жінка.
Я вважаю, шлюб і народження дитини – це дар, воно тобі або прийде, або не прийде, тому поради… єдина порада як в класика, "Кохайтеся, чорнобриві…", от і все… Я вважаю, що будь-чиї поради в стосунках між чоловіком і жінкою, їх сприймати зовсім не потрібно, особливо коли це дорослі люди, – каже чоловік.
Подружжя розповіло, адміністрація колонії максимально посприяла організації шлюбу. Сам процес підготовки зайняв майже 4 місяці, що зовсім мало, з огляду на те, де знаходиться чоловік. Церемонія пройшла без лишніх гостей, адже парі більше ніхто і не потрібен. Зізнаються, на думку знайомих та рідних було взагалі все одно. Чоловік розповів, що негатив від інших навколо їх шлюбу це не його справа. Вважає, що говорять так скоріше із заздрощів. Альону також не дуже хвилює ставлення оточуючих, адже в пріоритеті власне щастя.
Ну, з мого боку, це мій вибір, я доросла жінка, я маю право, я знаю, що я роблю. Анатолій змінився, дуже змінився, кардинально можна сказати. Тому це рішення не спонтанне, обдумане, виважене, ну нормально сприйняли, – каже Альона, дружина ув’язненого.
Плани на майбутнє у пари грандіозні. Для початку чоловік хоче звільнитись можливими законними способами, і повернутись до повноцінного життя. Адже до ув’язнення багато чим займався, і має хист до різної роботи. Але головним планом поставили перед собою кохати один одного, насолоджуватись життям та рухатись лише вперед.
Источник: www.rivne1.tv