Іноді дитяча істерика звучить, як виклик, але психологи запевняють: за криком завжди стоїть повідомлення.
Просто дитина ще не вміє висловити словами те, що всередині вирує.
Фахівці називають істерику формою комунікації, повідомляє кореспондент Біловини. Це не маніпуляція і не примха, а спроба пояснити те, що дитина сама не розуміє.
Найчастіше істерика говорить про навантаження. Мозок дитини не справляється з емоціями, і тіло бере управління він.
Коли дорослий вимагає «заспокойся», дитина чує, що її почуття не важливі. І крик стає ще гучнішим.
Психологи наголошують, що діти не вміють регулювати емоції. Їхня нервова система дозріває поступово, і істерика — частина цього процесу.
Якщо дитина плаче в магазині, вона не намагається принизити батька. Він просто не витримує кількості стимулів довкола.
Вдома істерика часто виникає через втому. Дитина не може сказати «я вимоталася», тому падає на підлогу і кричить.
Іноді істерика – реакція на різку зміну активності. Мозок не встигає перейти, і емоції виплескуються назовні.
Психологи радять у такі моменти не сперечатися. Дитина не чує аргументів, доки не заспокоїться.
Краще визнати його почуття: «Ти засмучений, я поряд». Це знижує напругу і допомагає дитині повернутися до контакту.
Коли дитина розуміє, що її емоції не відкидають, вона швидше заспокоюється. Це не заохочення до істерики, а підтримка.
Важливо пам'ятати, що істерика не показник поганого виховання. Це показник того, що дитина росте та навчається.
Деякі діти переживають емоції особливо яскраво. Їхня нервова система чутливіша, і їм потрібно більше часу на відновлення.
Батькам варто звертати увагу на тригери. Часто істерики повторюються в тих самих ситуаціях.
Якщо прибрати перевантаження, істерик поменшає. Це не магія, а розуміння потреб дитини.
Істерика – це мова, яку дитина використовує, поки не освоїв слова. І завдання дорослого – почути сенс, а не лише гучність.
Читайте також
- Як казати, щоб дитина чула: секрет, який змінить все
- Як реагувати на істерику в магазині: алгоритм, який зупинить сцену