Іноді ця фраза звучить так буденно, що дорослі навіть не піднімають голови від діл. Але психологи запевняють: за нею ховається набагато більше, ніж просто прохання про розвагу.
Діти таким чином намагаються отримати увагу та емоційний контакт, повідомляє кореспондент Біловини. І якщо пропускати ці сигнали, дитина поступово перестає ділитися почуттями.
Коли малюк кличе пограти, він не просить про ляльки чи машинки. Він просить про близькість, яку вміє висловити інакше.
Гра – це мова дитини. Через неї він показує, що йому важливо бути поряд.

Психологи зазначають, що діти кличуть грати найчастіше у моменти тривоги. Це спосіб переконатися, що дорослий поряд і готовий підтримати.
Іноді прохання звучить після садка чи школи. Так дитина знімає напругу, що накопичилася за день.
Спільна гра допомагає йому відновити почуття безпеки. Вона працює краще за будь-які розмови.
Якщо дорослий постійно відмовляє, дитина починає шукати увагу іншими способами. І далеко не завжди приємними.
Деякі стають примхливими, інші – замкнутими. Це захисна реакція на емоційний голод.
П'ять хвилин гри можуть змінити весь вечір. Дитина відчуває, що її чують.
Психологи наголошують, що важлива не тривалість, а якість контакту. Навіть коротка, але щира участь дає потужний ефект.
Гра допомагає батькові зрозуміти, що відбувається у душі дитини. Він показує це через сюжет, ролі та дії.
Іноді у грі виринають страхи, про які дитина не говорить словами. Це цінний сигнал для дорослих.
Спільна активність зміцнює довіру. Дитина розуміє, що може розраховувати на підтримку.
І якщо дорослий хоча б іноді відгукується на це просте прохання, стосунки стають теплішими. “Мамо, пограй зі мною” – це не про іграшки, а про кохання.
Читайте також
- Як відірвати дитину від гаджетів: хитрість, а не заборона
- Як пов'язані ігри та навчання: хитрість, яка підвищить успішність
