У Сарненському історико-етнографічному музеї просто неба планують створити експозицію декомунізації під відкритим небом. Основна мета цієї ініціативи – не лише зберегти артефакти радянської доби, а й передати поколінням історичні свідчення та пояснення тоталітарного минулого.
Про це повідомили на Facebook-сторінці музею.
"В нас виникла ідея створити експозицію декомунізації під відкритим небом, яка не лише зберігатиме артефакти радянської доби, а й критично осмислюватиме тоталітарне минуле.
Основна концепція експозиції – створення музейного простору під відкритим небом, де експонати радянської окупації (бюсти, пам’ятники, червона символіка) будуть представлені не як об’єкти вшанування, а як докази тоталітарного минулого, з відповідним контекстом, критичним поясненням та історичними свідченнями", – інформують фахівці музею.
Основний посил експозиції – «Декомунізація – не знищення, а переосмислення». А той, хто не пам’ятає свого минулого, приречений пережити його знову.
Як пояснили в закладі, пам’ятники радянському солдату в Україні підпадають під декомунізацію з кількох причин, що ґрунтуються на змінах у державній політиці та законодавстві. Ось головні з них:
1. Закон “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів” (2015).
Цей закон забороняє:
- пропаганду символіки комуністичного режиму, зокрема пам’ятників, назв вулиць, міст, установ, які увіковічують комуністичну ідеологію;
- ушанування органів СРСР, які займалися репресіями, депортаціями, переслідуваннями.
2. Символ радянської імперії. Хоча образ “солдата-визволителя” довгий час подавався як героїчний, у пострадянській Україні його часто почали сприймати як:
- символ окупації, а не визволення (особливо на Західній Україні);
- репресивної радянської політики, яка продовжувалася після війни.
3. Актуальність у зв’язку з війною. Після 2014 року (анексія Криму, війна на Донбасі), а особливо після повномасштабного вторгнення рф у 2022 році, такі пам’ятники:
- почали асоціюватися з “русским миром” та пропагандою кремля;
- сприймаються як інструмент легітимації сучасної російської агресії через апеляцію до “спільної історії”.
4. Ініціатива суспільства. Багато пам’ятників демонтують не тільки через закон, а й через:
- вимоги громадян, ветеранів АТО/ЗСУ, активістів;
- бажання громад переосмислити власну історичну ідентичність.
Источник: www.rivne1.tv