«Червона рута – 2025»
Любов Базів 22.06.2025 10:00 Укрінформ Чим відзначиться цьогорічний фестиваль у Львові. Переосмислення пам’яті Івасюка, очищальна функція військової бардівської пісні, згуртування суспільства
Народившись у 1989 році, легендарний фестиваль «Червона рута» пережив і мистецький підйом 90-х, і змішані та незмішані атаки на українську культуру, що відбулися впродовж наступних десятиріч. І зараз, навіть попри повномасштабну війну, він живе та згуртовує навколо себе талановитих, дієвих та креативних людей, які, об’єднавшись, показують багатожанровість української музики та широкий підхід до культури, як стратегічної складової національної безпеки.
Укрінформ дізнався, чим відзначиться цьогорічний фінал ХVIІ Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута – 2025», який відбудеться з 17 по 21 вересня у Львові за сприяння Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, та за підтримки Львівської обласної військової (державної) адміністрації.
Виступ лауреата першої "Червоної рути-89" Андрія Миколайчука, "підпільного Кіндрата", гордості тодішнього українського андерграунду. Фото Юрія Ільєнка. Чернівці, вересень 1989 року (з архіву Укрінформу).
ПАМ’ЯТЬ ПРО ІВАСЮКА ВАЖЛИВО НАНОВО ПЕРЕОСМИСЛИТИ САМЕ ЧЕРЕЗ ФЕСТИВАЛЬ «ЧЕРВОНА РУТА» У ЛЬВОВІ
- Як виникла ідея проведення фестивалю саме у Львові?
Крім того, що місто Лева зараз є одним із найбільш безпечних місць в Україні для проведення таких масштабних заходів, організатори фестивалю керувалися ще кількома важливими моментами. По-перше, за словами одного з батьків-засновників «Червоної рути», його директора Мирослава Мельника, Львів своїми традиціями та історичними цінностями вкрай важливий для проведення фестивалю, щоб показати у світовому контексті, як українці здатні триматися, опиратися, творити нове. «Показати те, що наше суспільство оздоровлюється і, як не дивно, завдяки цій війні ми формуємося як нове суспільство з національною свідомістю», – зазначає він.
Другий важливий момент – наново переосмислити пам’ять видатного українця Володимира Івасюка, на честь однойменної пісні якого було названо фестиваль.
«На початку цього року громадськість Львова звернулася до Львівського міського голови з ініціативою провести фестиваль саме в місті Львові, оскільки саме тут Володимир Івасюк прожив свій останній творчий період, результатом якого стало написання багатьох пісень, які зараз і не виконуються так, як має бути. Івасюк і загинув у Львові, тому пам’ять про цього композитора дуже важливо наново переосмислити саме через фестиваль ˮЧервона рутаˮ у Львові», – розповів пан Мирослав.
Під час відкриття відбудеться концерт «Симфонічний Івасюк» за участю Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України, а під час проведення фестивалю запланована наукова конференція музикознавців та культурних діячів України з доповідями про значення творчості видатного композитора.
Нагородження лауреатів та дипломантів на "Червоній руті-1991", що проходила у місті Запоріжжі. Фото Бориса Дворного. Зйомка 27 серпня 1991 року (з архіву Укрінформу)
ПРОВЕДЕННЯ ФЕСТИВАЛЮ В ІНШИХ КРАЇНАХ МАЄ ВЕЛИКЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ
- Де проходили відбіркові тури фестивалю «Червона рута – 2025»
Відбіркові тури пройшли у 2024 році у 20 обласних центрах України, зокрема, й у прифронтових, досить складних щодо організації культурних заходів (Херсон, Запоріжжя, Харків, Суми, Донецька та Луганська області). Вперше за історію «Червоної рути» відбулися два закордонні відбори: польський у Варшаві та британський у Лондоні (у британському взяли участь 34 солісти й гурти). Загалом у відбіркових конкурсах взяли участь майже 3 тисячі виконавців – із них 450 представлятимуть Україну і закордон у фіналі.
Відбіркові тури «Червоної рути» у Лондоні, 2024 рік
«Патріотичне піднесення, яке дає фестиваль в інших країнах, має велике значення для культурної дипломатії. Тобто, ˮЧервона рутаˮ сьогодні виконує більш широку функцію, ніж раніше, – це вже певний міжнародний рівень. До того ж тепер мільйони українців, рятуючись від війни, перебувають за кордоном, і хтось мусить працювати над тим, щоб ті молоді люди про Україну не забували і в майбутньому повернулися сюди. Хтось має думати над тим, що, коли ми переможемо, ці люди мають стати у стрій і розбудовувати нашу економіку, господарювати, бо інакше у нас станеться страшний вакуум у суспільстві», – говорить пан Мирослав.
ВАЖЛИВА ЧАСТИНА ФЕСТИВАЛЮ – ЦЕ СУПУТНІ ЗАХОДИ З ОЗНАЙОМЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА З ОСНОВНОЮ ПРОБЛЕМАТИКОЮ
- Із скількох частин складатиметься фінал «Червоної рути»
Фінал «Червоної рути» складатиметься із трьох частин: перша – це, власне, фінальні конкурси, які триватимуть усі п’ять днів поспіль, і в них змагатимуться переможці обласних і закордонних відбіркових конкурсів.
Друга частина – це концерти переможців, і цьогорічних, і переможців минулих «Рут», а також запрошених українських зірок та закордонних гостей – представників української діаспори.
І дуже важлива, за словами організаторів, третя частина фестивалю – це супутні заходи, завданням яких є ознайомлення із проблематикою та важливими нагальними справами, які треба розв’язувати негайно, щоб об’єднати суспільство. У цій частині фестивалю заплановані покази фільмів сучасних українських режисерів на національно-патріотичну тематику; тематичні лекції («Історія виникнення інформаційних війн», «Роль масової культури у формуванні національної свідомості», «Сутність та основні компоненти психологічної війни»; круглі столи, семінари за участю представників української інтелігенції.
«Тепер дві основні категорії в суспільстві – це військові і цивільні. Здавалося б, у мирний час вони існують окремо, але, коли війна, вони об’єднуються і взаємопроникають. Сьогодні, як ми бачимо, дуже багато військових із пораненнями, з ПТСР, які потребують реабілітації, адже їхня подальша функція в суспільстві дуже важлива – і це серйозна робота, яку треба, по-перше, комусь виконувати, а, по-друге, необхідно, щоб громадськість знала й чітко розуміла, які перед нами виклики. Тому в супутніх заходах ми, зокрема, плануємо зустрічі з людьми, які трудяться в напрямах реабілітації військових, інтеграції їх у суспільство після повернення з фронту. Вочевидь, у цьому напрямі мають бути прийняті якісь програми на державному рівні. Сподіваюся, що ми ці заходи проведемо гідно, щоб після фестивалю такі програми запрацювали», – підкреслив директор фестивалю «Червона рута».
Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута – 2017», Маріуполь
ВІЙСЬКОВА БАРДІВСЬКА ПІСНЯ НЕСЕ ОЧИЩАЛЬНУ ФУНКЦІЮ ЧЕРВОНОЇ РУТИ, ЯК КВІТКИ, ЩО Є СИМВОЛОМ ВІДРОДЖЕННЯ
- Скільки номінацій у цьогорічному фестивалі?
У «Червоній руті – 2025», як і раніше, залишається шість основних номінацій: жанр популярної масової музики, українського автентичного фольклору, модерної танцювальної, сучасної бардівської патріотичної пісні, рок-музики, жанр експериментальної музики.
«Ми стикаємося з викликами часу, і тепер у жанрах масової музики, що представлені на фестивалі, вже природно задають тон захисники України, військовослужбовці, які привносять в програму справжній реалізм. Раніше бардівська пісня показувала історичну ситуацію, далі – вона була гостро соціальна, а сьогодні набуває змістовності, життєвості, передає реальну ситуацію. Українська бардівська пісня – на гребені, і, думаю, що ніде у світі немає такого серйозного мистецького пласту, який ми зможемо, дай Боже, показати на фестивалі «Червона рута». Військова бардівська пісня несе очищувальну функцію Червоної рути, як антисептика, як квітки, яка є символом відродження, очищення від всього наносного, і появу верстви суспільства, яка є нашою совістю», – говорить пан Мельник.
Мирослав Мельник
СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ ФЕСТИВАЛЮ МУЗИКАНТИ СТВОРЯТЬ І ВИКОНАЮТЬ БЛИЗЬКО 500 НОВИХ ПІСЕНЬ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
- Які основні очікування від «Червоної рути – 2025»
Лауреат першого фестивалю «Червона рута» Едуард Драч (нині член Спілки письменників України, лікар невролог-реабілітолог, капітан медслужби Збройних сил України у відставці) говорить, що був свідком позитивних музичних змін у 1980-ті роки, коли звідусіль починала звучати українська музика, зокрема, й музика першої «Червоної рути», і пам’ятаю, коли в другій половині 90-х в ефір просочувалися московські «емісари», і далі повністю заполонила московська попса.
«Тому це – дуже важливий компонент – давати змогу молодому поколінню виступати. «Червона рута» є головною «точкою збору», де всі популярні жанри разом і було б дуже гарно, якби наші масмедіа звернули увагу на молодих виконавців, пісні яких там звучатимуть, оскільки вони відбивають кращі тенденції в суспільстві. Адже творча людина покликана обживати час і простір для своїх сучасників, і молодь, яка це робитиме, робитиме це дуже свіжо, гарно, буде дуже багато нової інформації», – впевнений пан Драч.
Спеціально для участі у фестивалі молоді музиканти створять і виконають близько 500 нових пісень українською мовою.
"Брати Гадюкіни"
"Брати Гадюкіни" – лауреати "Червоної рути-89". У центрі – лідер гурту "Кузя" (Сергій Кузьминський). Фото Володимира Фаліна. Зйомка 2 лютого 1991 року, Київ (з архіву Укрінформу)
ЗА ЧАС СВОГО БУТТЯ ЧЕРВОНА РУТА «ПОСТАЧАЛА» НАВІТЬ МІНІСТРІВ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
- З історії проведення фестивалю
«Червоній руті» – 36 років. Фестиваль проводиться раз на два роки, у парні роки – обласні відбіркові конкурси, у непарні – підготовка та проведення фінальних змагань.
Перший фестиваль відбувся в Чернівцях у 1989 році ще за часів Радянського Союзу. За словами його натхненників, головний завданням було народити нову генерацію виконавців і музикантів, які стануть не тільки інтелектуальною та мистецькою совістю України, а й громадськими та політичними діячами, діячами засобів масової інформації, тими, хто відображає українську дійсність реалістично, і діє.
Євген Нищук
Євген Нищук в якості ведучого фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута – 2025», 2013 рік
«За час свого буття фестиваль навіть «постачав» міністрів культури України: Василь Вовкун (багаторічний режисер-постановник ˮЧервоної рутиˮ), Євген Нищук (працівник режисерсько-постановчого відділу фестивалю ˮЧервона рутаˮ 1991–1999 рр., ведучий фестивалю 2011–2015 рр.). ˮЧервона рутаˮ забезпечила майже 90 відсотків нашого музичного ринку українськими зірками – це ˮБрати Гадюкіниˮ, Сестричка Віка, Едуард Драч, ˮВВˮ, ˮКомуВнизˮ, ˮСрябінˮ, ˮТНМКˮ, ˮПлач Єреміїˮ, ˮТартакˮ та інші. У 1990-ті роки, коли фестиваль розвинув свою діяльність, він пішов різними регіонами України: 1991 рік – Запоріжжя, 1993-й – Донецьк, 1995-й – Крим, 1997-й – Харків, 1999-й – Дніпро».
«Червона рута – 2015», Маріуполь
За словами пана Мельника, географія фестивалю ˮЧервона рутаˮ була спрямована на схід, на російськомовні регіони, щоб пробудити там в людях національну гідність. І він вважає, що тоді фестиваль впорався з цим завданням.
«Майже 80 відсотків на фронті – це покоління тих, хто народився у 80-ті (ще за Радянського Союзу), а в 90-ті за час молодої незалежності України сформувалися як особистості і сформувалися через важливу культурну місію ˮЧервоної рутиˮ, де отримали патріотизм і мотивацію для захисту своєї землі. На фронті зараз (або вже повернулися) як виконавці ˮЧервоної рутиˮ, так і працівники та організатори фестивалю – зокрема, керівник творчого відділу Іван Списаренко, і вже комісований Анатолій Калиниченко. Ми вважаємо, що ˮЧервона рутаˮ – це не просто фестиваль, це організм у суспільстві, який має відображати те, що відбувається в ньому», – поділився думками Мирослав Мельник.
Любов Базів. Київ
Фото Кирило Чуботін, Віталій Олійник, з архівів Укрінформу та Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута»
Концерт Культура Війна Червона рута
Источник: www.ukrinform.ua