Як приготувати «язикатий» борщ, «бахмутський» та із червоним вином Репортаж 01.07.2026 12:29 Укрінформ Кореспондентка Укрінформу «полювала» за особливими рецептами на фестивалі «Молодий борщ», що пройшов на Рівненщині
Рецепт «свого» борщу є в багатьох українців. Ним діляться й на тематичних фестивалях, до яких вигадують нові рецепти. Регіони надихають один одного, доповнюють «свій» борщ незвичними інгредієнтами. А є й ті, хто відроджує страву від бабусь.
За кожним рецептом – своя невелика історія родини чи громади.
ФЕСТИВАЛЬ, ЩО ПРОВОДИТЬСЯ ВП’ЯТЕ
Аби дістатися від траси Київ – Чоп до села Велика Омеляна, де цьогоріч відбувається фестиваль «Молодий борщ», зупиняю першу-ліпшу автівку. Мені щастить – на локацію саме прямують військові психологи з оперативного командування «Захід». Адже свято організовують із благодійною метою – зібрати кошти на створення лабораторії інноваційних VR-рішень для відновлення захисників.
Під час заходу зафіксували національний рекорд, зваривши найбільшу кількість казанів молодого борщу.
– Чому борщ молодий? Хіба є ще старий? – слушно запитують у соцмережах наші читачі.
– Бо готується зі свіжих овочів, які щойно виросли на грядці, – пояснює керівниця ГО «Жіноча взаємодія» Ольга Горкавчук.
Ця організація ініціює проведення фестивалю вже п’ятий рік поспіль. Він щоразу відбувається у різних громадах, і мета благодійного збору змінюється.
Як пригадує Ольга, усе розпочалося у 2022-му в Повчанській громаді на Дубенщині. Тоді вони реалізували проєкт підтримки ВПО, надавши насіннєві набори місцевим, які прихистили переселенців.
– І от коли все це виросло в них на городі, ми побачили, що вийшов борщовий набір. Так вирішили створити «Молодий борщ». У межах події, коли збираємось довкола кулінарної спадщини, хочеться промотувати і місцевий бізнес, і крафтових виробників, і наші неймовірні та красиві громади, – зауважує Горкавчук.
БОРЩ ВЕТЕРАНСЬКИЙ, ВІД ВІЙСЬКОВИХ, УЧИТЕЛЬСЬКИЙ І… У КАСЦІ
Уздовж алеї сільського скверу – казани на відкритому вогні, біля яких навіть кілька хвилин важко встояти. Це буквально пекельна кухня, адже в ці дні фіксують рекордні температури. Навколо все кипить – і борщі у баняках тридцяти команд, і емоції, і, здається, повітря довкола.
Команда «Вулик»
Команда «Вулик» – місцева, до неї входять педагоги Великоомелянського ліцею. Про секрети своєї страви розповідає вчителька української мови та літератури Алла Молчанець.
– Наш борщ називається «Учительський». Оскільки ми – «бджоли», то його секретний інгредієнт – мед, що збалансовує смак. А так – традиційний український борщ, приперчений енергією української жінки й огорнутий любов’ю, – каже вона.
Пані Алла зізнається, що вдома часто варить борщ: «Це мій релакс, відновлення після роботи».
А до першої страви у «Вулика» – пироги з квасолею.
Омелянська жіноча добровільна пожежна команда варить «Борщ у касці» – у неї вони справді поставили казан. До страви додають три види м’яса – спершу курку, рульку, а вкінці – копчені перепілки.
Керівниця пожежної команди громади Ольга Шелест розповідає, що у них – 24 добровольці. Поки хтось з їхньої групи готує, інші дівчата стежать за безпекою на фестивалі та загалом у селі.
Одна з команд представляє «Язикатий борщ». Адже, за словами учасниці Юлії Король, справжній український борщ говорить сам за себе: «Він у нас приготовлений за українськими традиціями, але має родзинку: подаємо з яловичим язиком. Це наша авторська інтерпретація традиційної страви».
Військовий кухар Максим Лещук теж готує борщ за класичним рецептом, але із цікавинкою.
Максим Лещук
– Добрий виварений бульйон, свіжі овочі. Майже такий самий, як на обід військовим, ще додаємо чорнослив, – розповідає він.
У команді «Траєкторія смаку» – ветерани та їхні родини.
– Наш борщ особливий тим, що варимо його на українських традиціях і на закарпатському салі, – сміється учасник Ігор Рик.
Ігор Рик
Вихованці школи мобільної журналістики «Неформат» та їхні батьки на фестивалі вперше, приїхали з Вараського району Володимирецької громади. Розповідають, що додають до своєї страви поліські сушені білі гриби.
А працівники Центральної міської лікарні Рівного, як ділиться її шеф-кухар Олександр Лукащук, обов’язково кладуть квасолю і вишеньки.
– До українського борщу входить усе найкорисніше – своя домашня капуста, бурячок. Усе – з нового врожаю. У нашому колективі є люди, які це виростили. Працівники збирали білі гриби, даємо домашню свинину, вишні українські – свіжі, не сушені. У лікарні є теплиця, де вирощуємо зелень, – і кріп, і петрушечку, – додають медпрацівники.
А ще команда виставила на продаж картини, які намалювали військові на реабілітації у Центрі ментального здоров’я.
Загалом кожен гість фестивалю може придбати за донат від 200 грн браслетик і отримати право смакувати борщем, скільки забажає – хоч зі всіх казанів. А ще кожна команда має власну «банку» (в усіх сенсах – трилітрову): так збирають донати, продаючи інші смаколики.
Команда Рівненського центру професійно-технічної освіти
Наприклад, команда Рівненського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості готує борщ із чорносливом та копченостями, а до нього подає своєрідну версію пампушок – бургери із часниковою намазкою та салом.
Військові фахівці наочно продемонстрували на фестивалі інноваційні інструменти збереження ментального здоров’я
НАЦІОНАЛЬНА СТРАВА ТА VR-ТЕХНОЛОГІЇ
На цьогорічному фестивалі «Молодий борщ» військові фахівці наочно продемонстрували цивільним інноваційні інструменти збереження ментального здоров’я.
Офіцер управління психологічної підтримки персоналу ОК «Захід» майор Борис Кондратюк зазначає, що VR-технології – невіддільна база для військового психолога.
– Ми використовуємо віртуальну реальність як для підготовки до першого бою, безпечно дозуючи навантаження на психіку, так і для глибокої релаксації. Одягнувши VR-окуляри, боєць може переміститися якомога далі від проблем: до засніжених Альп чи на морське узбережжя, щоб повністю відволіктися від пережитого, – пояснює майор.
Зауважує, що досвідом військових щодо цих методик уже активно цікавляться і цивільні лікарні та центри ментального здоров’я.
Щоб відчути дію технологій на собі, відвідувачі заходу могли протестувати віртуальну реальність на спеціальній локації. Поруч облаштували ще одну релакс-зону для занурення в аудіомедитацію. Офіцерка групи психологічного відновлення ОК «Захід» Дар’я Романчук зазначає, що відновлення у VR-окулярах підходить не всім через ризик сенсорного перенавантаження, тоді як керована аудіомедитація – м’який і абсолютно універсальний інструмент. Цей метод не подразнює зорових рецепторів, а допомагає природно сповільнити дихання, знизити рівень гормонів стресу і знайти надійну внутрішню опору, свідомо керуючи розслабленням власного тіла.
БОРЩ ІЗ ЦЕДРОЮ, «ГЕТЬМАНСЬКИЙ» ТА ПРИМІШАНІ ПИРОГИ
Серед учасників фестивалю – чимало психологів. Наприклад, психологиня одного з благодійних фондів Маргарита Волинець каже, що рецепт борщу напрацьовували всією командою, до якої входять представники різних регіонів.
– Додаємо апельсинову цедру й червоне сухе вино. Борщ не алкогольний, бо в процесі готування алкоголь випаровується, але залишається терпкий фруктовий присмак. Ми сподіваємося, що гостям такий рецепт буде цікавий, – ділиться вона.
Осередок гастрономічної спадщини «Спадок» із Бабинської територіальної громади представив борщ із яблуками, карамелізованими на меді.
– У моїй родині засмажку, особливо влітку, робили з яблуком. Це давало кислинку, щоб не використовувати оцет. Коли бабуся варила борщ, так само для смаку давала мед у засмажку. Ми хотіли відтворити напрацювання наших бабусь. Трохи осучаснили, бульйон – на підсмаженому м’ясі, – розповіла представниця осередку Марія Макарчук.
Ця команда пропонує до борщу пироги зі пшоном.
– Вариться пшоно для начинки, туди кришаться варені яйця – якнайбільше. Даєте багато зелені, що є: петрушка, кріп, зелена цибулька. То все солиться, приправляється перчиком – і отака начинка. А тісто – на молоці, хоча можна й на воді, – ділиться рецептом Оксана Штаб із села Горбакова.
Тут кажуть, що дуже добре смакує, якщо взяти до борщу такий пиріжок та ще й зі солоним огірочком.
А от Наталія Давидюк із села Ілліного ділиться секретами «примішаних» пирогів.
– Це пироги з квасолею. У нас називають їх «примішані», тому що береться борошно пшеничне і до нього додається житнє. Колись люди не мали статків, щоб усе борошно було біле, то пекли отакі «чорні» пироги – щоб ситно. А начиночка: вариться квасоля, перекручуємо її на м’ясорубці, додаємо битий у ступі мак, сіль, цукор. Спекли – і тоді присмачуємо перетертим з олійкою часничком, додаємо кріп, – розповідає пані Наталія.
Лілія Донік
Психологиня Лілія Донік пояснює, що її команда варить «гетьманський» борщ.
– Він на копчених молодих бурячках, копченому м’ясці та реберцях. Кажуть, що саме таким борщем частувався Богдан Хмельницький і ним же пригощав поважних гостей. Цей рецепт мені розказав тато. А йому – його прадід Назарій, який був знахарем, – ділиться пані Лілія.
Український борщ, на її думку, заворожує смаком і рубіновим неповторним кольором, ароматом і тим, що це – традиція.
БОРЩ «БАХМУТСЬКИЙ» ТА З ПРИКОРДОННЯ СУМЩИНИ
Проходжу повз казани «нових рівнян» – вимушених переселенців з різних регіонів країни. Рецепт у них простий: помідорчики, які нагадують про Херсонщину, соняшникова олія – ніби поля Луганщини, а перчики, кажуть, асоціюються з Донеччиною.
Команда «Нові рівняни»
– Ми п’ятий рік беремо участь у фестивалі. Наш борщ – сонячний, приготований з любов’ю. Наш борщ чекає на перемогу, – ділиться Альона Крижановська з Херсонщини.
Традиційний червоний борщ привезли на фестиваль представники Великописарівської громади, що на прикордонні Сумщини.
– Готуємо його на ребрах молоденького поросятка, затираємо квашеними помідорами і лежаним салом, що перетирається у ступці із часничком, – воно настоюється і дає свій аромат та специфічний, дуже добрий присмак. Рецепт традиційний для нашого краю, його зібрали наші бабусі. Ми його перейняли, готуємо і передаємо нашим дітям, – зауважує заступниця селищного голови Ольга Дудник.
Вона каже, що Великописарівська громада започаткувала і свій фестиваль борщу.
– Але тепер у нас активні бойові дії. Проте ми не лишаємо свою традицію. Торік були у місті Корці на Рівненщині, у Приютівській громаді на Кіровоградщині, а сьогодні на запрошення селищного голови завітали у Велику Омеляну. Хочемо підтримати і місцеву традицію, і нашу, – ділиться Дудник.
Викладачі релокованого в Гощу на Рівненщині Центру професійно-технічної освіти представили на фестивалі борщ під назвою «бахмутський». Це страва за гощанським рецептом – на знак вдячності громаді, яка прийняла людей.
– Наш релокований навчальний заклад був у самому серці Бахмута. Родзинкою борщу, який нині готуємо, є корінь селери – для запашного бульйону. Основа – грудинка, ще є квасоля і вишні для кислоти, а також ложка меду, яким ми замінюємо цукор. Далі – класика, – розповідає учасниця команди Тетяна Потапчук.
Вона пояснює, що ця автентична страва з Рівненщини була представлена на заходах у Польщі, а також перемогла торік на «Молодому борщі».
– Ми пішли в Гощі на екскурсію в садибу Валевських, там була книга рецептів, яку нам подарували. Цей борщ дослідили та популяризуємо його як страву Рівненщини, – пояснює Тетяна.
Щодо рецепта борщу, який був популярним у Бахмуті, то, як вона каже, це класичний український борщ, заправлений томатом.
Найбільш несхожий на інші борщі (в усіх казанах кипіла страва різних відтінків червоного) – білий борщ із Житомирщини.
– Ми з Гришковецької громади. Варимо свій автентичний білий борщ. Родзинка – цукрові квашені бурячки. Цей борщик дуже корисний, його можна смакувати і холодним. Самі вирощуємо на городах бурячки, потім чистимо – це дуже кропітка робота, бо вони такі дебелі і тверді. Квасимо лиш на водичці – не даємо ані цукру, ані оцту. Тому цей борщ корисний і діткам, і хворим людям, – ділиться директорка Центру культури та дозвілля Гришковецької громади Наталя Канарська.
У деяких учасників випитати рецепти борщу непросто. Небагатослівний Юрій Замлинний зі села Грушвиці Великоомелянської громади каже, що представляє на святі сам себе.
– Який борщ готую? Такий, як удома. Кожного разу по-різному варимо, – заклопотано каже він та повертається до роботи.
Команди представили борщі журі
БОРЩ – ЦЕ ПРО ЛЮБОВ
Після 16-ї години борщі, які представлені журі, уже можна смакувати. Хоч надворі ще спекотно, проте на алеї з казанами з’явилося багато гостей – здебільшого родини.
– Не можна пройти повз жодної ятки – очі розбігаються. Треба було підготуватися – вдома не їсти, – усміхається військовий на реабілітації Станіслав. – Он, бачите, моя дружина Оксана вже щось вибирає. Ми в родині любимо борщі, жінка дуже добрі готує. Сьогодні якраз наш продегустували і будемо тут також смакувати.
Запитую, яким має бути український борщ, і в амбасадора «Молодого борщу», журналіста Костянтина Грубича, який вручав на святі сертифікат Національного реєстру рекордів України.
– Наваристий, непорожній, бажано з м’ясом, дуже червоний. Колись мені дуже сподобався борщ із грушками – зі села Вишеньки, Чернігівська область. Але потім я зрозумів, що подібні там розповсюджені. Мені подобаються борщі, які то з вишнями, то з яблуками, з отакими незвичними інгредієнтами, – каже Грубич.
Знайомлюся з трьома пані, усі – рівнянки Наталки. Помітно, що вони захоплені тим, що відбувається на фестивалі: фотографують, спілкуються, усміхаються.
– Чи ми любимо борщ? Звісно, ми ж українки! Приїхали спеціально, прочитавши про свято. Ми вперше на цьому фестивалі, дуже задоволені, – каже Наталя Савіна.
Вона додає, що їй дуже смакує борщ, який готує невістка.
Її подруга Наталка Білявська відзначає і аромати, і гарних людей навколо. Секрет українського борщу, на її думку, – у любові.
Щодо оцінки, то в номінації «Найдорожчий борщ» перемогла команда Великоомелянської громади, яка зібрала понад 29 тис. грн у свою благодійну банку. Першими ж розійшлися борщі від команд «Вулик» із Великої Омеляни (50 літрів) та осередку гастрономічної культури «Спадок» з Бабинської громади (70 літрів). Обидві команди були відзначені номінаціями «Найбажаніший борщ».
Усі кошти, зібрані на фестивалі, спрямують на фінансування лабораторії для психологічного відновлення військовослужбовців.
Водночас і сам процес спільного приготування українського борщу став для багатьох своєрідною терапією – тим простим і зрозумілим ритуалом заземлення, який ефективно гуртує та зцілює.
Ірина Староселець
Фото авторки
Фестиваль Переселенці Рекорд Рівненщина Ветерани війни Борщ Психолог Кухар Рецепт Війна з Росією Психологічна допомога