Міжнародні союзники оприлюднили спільну декларацію на підтримку України під час 61-ї Венеційської бієнале Фото 07.05.2026 11:26 Укрінформ Міжнародні союзники оприлюднили спільну декларацію на підтримку України під час 61-ї Венеційської бієнале, в якій підкреслили необхідність об’єднаної світової позиції щодо російської агресії та її впливу на культуру.
Як повідомляє Укрінформ, про це інформує Міністерство культури України.
Декларацію підписали Польща, Литва, Латвія, Естонія, Молдова, Іспанія, Швеція, Франція, Данія, Нідерланди, Бельгія, Чорногорія, Хорватія, Австрія та Україна.
Текст декларації зачитала віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністерка культури, комісарка Українського павільйону на 61-й Венеційській бієнале Тетяна Бережна.
Також з промовами виступили представники урядів держав-союзників: міністерка культури та національної спадщини Республіки Польща Марта Цєнковська, міністерка культури Литовської Республіки Вайда Алекнавічене, міністерка культури Естонії Хейді Пурга, міністр культури Республіки Молдова Крістіан Жардан, а також державна секретарка Міністерства культури Латвійської Республіки Даце Вілсоне.
Марта Цєнковська
Вайда Алекнавічене
Хейді Пурга
Крістіан Жардан
Даце Вілсоне
Оприлюднення декларації відбулося в рамках події «Формуючи культурне майбутнє у воєнний час: український обрій» у Польському павільйоні, присвяченій ролі культури в умовах війни та світовій допомозі українському культурному сектору.
Як зауважується, подія об’єднала митців, міжнародних кураторів, представників культурних інституцій та керівництво міністерств культури держав-союзників.
Після оголошення відбулася дискусія за участю Жанни Кадирової та Алевтини Кахідзе (Україна), Агнешки Піндери – комісарки Польського павільйону та директорки Національної галереї мистецтв «Захента», Марії Іссерліс – кураторки та заступниці голови Українського культурного фонду (Берлін), а також Франчески фон Тіссен-Борнеміси – засновниці та голови TBA21 Thyssen-Bornemisza Art Contemporary.
«Культурні інституції творять сенси та визначають межі прийнятного. Вони впливають на те, як соціуми сприймають дійсність і несуть відповідальність за стандарти, які затверджують. Культура відображає цінності, і нині ці цінності потребують ясності, цілісності та послідовності. Для мене честь бути тут спільно з партнерами, об’єднаними спільними демократичними цінностями – гідністю, відповідальністю та повагою до свободи культури. Ця солідарність підсилює наш сукупний голос, і сьогодні ми промовляємо ним разом», – акцентувала Бережна.
У декларації акцентується, що повномасштабна війна Росії проти України спрямована не тільки проти людських життів, а й проти культурної ідентичності, спадщини та історичної пам’яті українського народу. Від початку агресії загинули сотні українських митців, а тисячі об’єктів культурної спадщини зазнали пошкоджень або були зруйновані.
Міністерка культури Польщі відзначила: «Ми не можемо дозволити, щоб російська пропаганда розмовляла мовою культури. Від імені світової мистецької спільноти ми стоїмо поруч з Україною – з її митцями, її громадянами та її майбутнім. Ми чітко заявляємо: культура не може бути щитом агресії і не може бути засобом пропаганди. Вона має залишатися простором свободи. Саме тому ми маємо бути тут сьогодні».
Учасники декларації рішуче засудили системні атаки на цивільне населення та культурну інфраструктуру, підкресливши, що такі дії мають ознаки воєнних злочинів і потребують належної міжнародної правової оцінки та відповідальності.
Міністерка культури Литви зауважила: «Ми повинні бути чіткими: не всі розповіді є рівнозначними, коли деякі з них спрямовані на легітимізацію агресії. Культурний простір не може піддаватися агресії. Наша присутність тут – це знак солідарності та відповідальності. Ми висловлюємо рішучу підтримку Україні та її народу, який бореться за свободу та гідність».
Окрім того, міністерка культури Естонії заявила: «У час, коли різноманіття культур, мов, форм вираження та ідентичностей має активно захищатися від будь-яких форм імперіалізму, це є одним із ключових моральних викликів нашого часу. Суверенітет, мова та культура України не є предметом для дискусії — вони закріплені міжнародним правом, підтверджені демократичним вибором і століттями історії. Художня свобода та свобода вираження не можуть бути використані для виправдання чи «відбілювання» злочинів».
Підписанти наголосили на неприпустимості участі держави-агресора в міжнародних культурних подіях. Вони підкреслили, що культурні платформи не можуть використовуватися для обходу політичної та моральної відповідальності за розв’язану війну.
«Молдова підтримує Україну з першого дня повномасштабного вторгнення. Сьогодні особливо важливо говорити про боротьбу українського народу за свободу. Українці борються не тільки за свою державу, а й за світ, у якому кожен має право на свободу і гідність», – акцентував міністр культури Молдови.
Як заявила державна секретарка Міністерства культури Латвії, «ми тут, щоб підтримати Україну та цінності свободи. Росія намагається використовувати культурні платформи як інструмент м’якої сили, але ми не будемо мовчати. Ми стоїмо за свободу і за Україну – ми будемо видимими, ми будемо почутими. Разом із митцями Латвії, Литви та Естонії триває мистецький рух, який також підтримує Україну та захищає ці цінності».
Сторони закликали міжнародну спільноту до:
- посилення санкційного тиску на Російську Федерацію;
- запровадження обмежувальних заходів щодо осіб, зокрема у сфері культури, які підтримують агресію;
- недопущення легітимізації держави-агресора через участь у престижних міжнародних заходах.
Учасники також підтвердили непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
У декларації наголошується, що культура є невід’ємною складовою демократичних цінностей – свободи, гідності та прав людини – і не може бути відокремлена від реальності, в якій ці цінності зазнають порушень.
У Мінкульті нагадали, що після появи інформації про можливу участь Росії у 61-й Венеційській бієнале Україна спільно з міжнародними союзниками розпочала послідовну роботу з недопущення держави-агресора до участі в одному з найбільш авторитетних мистецьких форумів світу. Задіяний комплекс дипломатичних і політичних інструментів – від офіційних звернень і консолідації міжнародної підтримки до опрацювання санкційних механізмів.
Міністерство культури України спільно з Міністерством закордонних справ України закликали переглянути рішення щодо участі Росії у Венеційській бієнале. Цю позицію підтримали представники 22 європейських держав. Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас також наголосила на моральній неприйнятності участі Росії у міжнародних культурних подіях на тлі системного нищення української культурної спадщини. У цьому контексті порушене питання подальшої фінансової підтримки Венеційської бієнале з боку Європейського Союзу.
Україна вже запровадила персональні санкції проти окремих осіб, причетних до підготовки російського павільйону, та продовжує системну взаємодію з міжнародними партнерами з метою забезпечення відповідності культурних платформ принципам відповідальності та демократичних цінностей.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародне журі Венеційської бієнале йде у відставку через суперечки щодо повернення на захід Росії.
Фото: mincult.gov.ua
Венеційська бієнале Росія Бережна Мінкульт