В Україні постає традиція військової літератури – мисткиня слова та військовослужбовець Ексклюзив 07.03.2026 13:12 Укрінформ Нинішня українська поезія трансформується в «поезію засвідчення», яка документує справжній досвід війни, сприяє збереженню пам’яті про товаришів і передає неповторний досвід України у змаганні за волю.
Про це в коментарі Укрінформу повідомила поетеса, бойова медикиня й розвідниця, володарка Національної премії України імені Тараса Шевченка Ярина Чорногуз.
“У моїх трьох поетичних збірках, особливо у другій і третій, те, що я створюю, – це, ймовірно, поезія засвідчення. Поезія засвідчення мене як воїна, яка перебувала майже на всіх відрізках фронту, пройшла зі своїм формуванням багато бойових операцій, бачила втрати і те, як війна змінює розуміння важливих речей – смерті, кохання, втрати. Поезія допомагає увічнити пам’ять про побратимів, військовий досвід, досвід боротьби за свободу”, – відзначила Чорногуз.
Поетеса додала, що українська поезія з передової викликає великий інтерес за кордоном. З її слів, під час виступів у європейських державах іноземна авдиторія сприймає українські поетичні твори про війну як глибоку й важливу літературу.
«Для іноземців українська фронтова поезія – це надзвичайно потужна література, оскільки вона розповідає про реальний досвід битви за волю. У мирний час поезія для багатьох є специфічним жанром, але тексти, написані під час війни, вони відчувають набагато сильніше та глибше”, – пояснила Чорногуз.
Поетеса підкреслила, що в Україні утворюється традиція комбатантської літератури, і переконана в особливій значущості подібної творчості. Оповідання, вірші, щоденники оборонців України сприяють усвідомленню деталей, існування на фронті, глибокої сутності змагання українців.
“Я завжди закликаю всіх ветеранів, і тих, хто повернувся з полону, писати й залишати свідчення про те, що вони пережили. Це всеосяжний досвід боротьби за волю, якого немає жодна інша країна в сучасному світі. Дуже суттєво, щоб військові писали, фіксували свій досвід і залишали свідчення. Насамперед для збереження культури змагання за демократію у світі”, – зауважила Ярина Чорногуз.
Володарка Національної премії України імені Тараса Шевченка акцентувала, що повномасштабна війна змінила українське мистецтво і зробила його більш зрілим і щирим.
“Українське мистецтво стало більш змужнілим і усвідомленим, відійшло від постколоніальних наративів, які були до війни… Українська поезія почала висловлюватися власним голосом. Мова поезії стала прямою і відвертою, порушує теми, які раніше через постколоніальний бекграунд замовчували – про травму, тілесність, кохання”, – підкреслила Чорногуз.
Захисниця України звернула увагу на питання повернення військових та готовність суспільства ставитися до їхнього досвіду з розумінням.
“Стереотип про те, що військові повертаються неадекватними, – це російська пропаганда. Дуже часто люди після фронту стають навпаки дуже чутливими й потребують чуйності з боку суспільства. Цивільні мають бути готовими приймати ветеранів, слухати їх і проявляти емпатію, брати на роботу, співпрацювати в одному колективі”, – наголосила Чорногуз.
Зі слів бойової медикині, розвідниці й операторки БПЛА, фронтовий досвід формує нове розуміння світу і змушує по-іншому осмислювати речі, про які йдеться у філософії та класичній літературі.
“Фронт – це простір, де людина повертається до базового виживання й пізнає світ заново через постійну загрозу життю. Багато речей, про які говорять філософи чи класичні твори, ти починаєш розуміти по-справжньому саме там”, – зазначила поетеса.
Ярина Чорногуз була парамедикинею-волонтеркою у медичному добровольчому батальйоні “Госпітальєри” у 2019 році, з 2020 року перебуває на службі за контрактом у морській піхоті. Від 2021 року служила бойовою медикинею й розвідницею у 140-му окремому розвідувальному батальйоні морської піхоти. Зараз – операторка БПЛА-бомберів і камікадзе у тому ж підрозділі.
Фото Укрінформу можна придбати тут
Література Україна Військові Війна з Росією Поет