У червні побачив світ перший випуск українсько-норвезького видання, присвяченого літературі та історії 18.06.2026 20:30 Укрінформ У червні було започатковано новий норвезько-український журнал, що фокусується на літературі та історії, названий "Номер 13" ("Nummer 13").
Як передає Укрінформ, інформацію про це поширило видання Читомо.
Назва журналу має зв’язок з українським літератором Валер’яном Поліщуком – ключовою фігурою українського художнього авангарду, який також був співзасновником харківського журналу "Гарт" у 1920-х роках. У жовтні 1927 року в представництві радянської держави в Норвегії його було офіційно зареєстровано як "українця номер тринадцять". Поліщук здійснив подорож скандинавськими країнами, згодом видавши книгу, що описувала цей досвід.
Над створенням першого числа працювали Юлія Підлісна, Катерина Міхаліцина, Галина Листвак, аріель розе, Астрід Сверресдоттер Дюпвік та Мила Бріленкова. Він містить твори та матеріали від понад 20 українських та міжнародних авторів, серед яких письменники, поети, перекладачі, історики, літературознавці, діячі культури та військовослужбовці.
Перший номер видання присвячений тематиці знайомих і незвіданих ландшафтів. У ньому представлені історичні та публіцистичні нариси, літературознавчі студії, переклади поезії та прози, інтерв’ю, літературна критика, а також художні роботи – живопис та графіка.
На думку письменниці та перекладачки Міхаліциної, надзвичайно важливо, що перший випуск глибоко розкриває цю тему, адже зв’язок між нашими державами має давню історію, потребуючи нового осмислення та усвідомлення з обох сторін.
“Від глобального до локального (за формою, але не за суттю), від історичних роздумів Тімоті Снайдера до поезії Єви Тур та прози Артура Дроня, від давнини (скандинавська королева Елісів, вона ж київська князівна Єлизавета) до сучасності: міркувань Катерини Зарембо про справжню суть Донбасу крізь призму деміфологізації радянських наративів, та живих, емоційно насичених текстів тих, хто сьогодні боронить, зокрема, Донеччину (картини й творчі роботи Валерія Пузіка). Інтерв’ю з Наталею Іваничук – це ніби зібрання емоцій, процесів, книг та особистостей, які формували цей зв’язок з дев’яностих років і, подібно до самої Наталі, продовжують плекати тих, хто його підтримуватиме. Загалом, цей перший "Номер 13" для мене – про неперервність. Про працю, насамперед, якщо ми прагнемо глибше, повніше і без викривлень пізнавати одні одних", – зазначила Міхаліцина.
У першому випуску представлені твори письменника та художника Валерія Пузіка, есеї письменниці й публіцистки Тані Малярчук про Лесю Українку, текст письменниці та поетки Катерини Бабкіної про дім, а також есе-присвята від аріель розе Максиму Кривцову. Крім того, у виданні опубліковано інтерв’ю з перекладачкою Наталею Іваничук. Серед команди перекладачів журналу – її учениці Ірина Сабор та Наталя Іліщук.
У виданні також присутні вірші Сергія Жадана, Андрія Любки, Єви Тур, Ігоря Мітрова та Ярини Чорногуз. Додатково, до випуску увійшли огляди нових видань, що отримали підтримку від Норвезької асоціації авторів і перекладачів нон-фікшн літератури (NFFO).
"Я надзвичайно рада, що мені випала нагода долучитися до цього проєкту. Представити норвежцям українську літературу та культуру в ці жахливі та жорстокі часи видається мені надзвичайно важливим завданням", – підкреслила норвезька журналістка, історикиня, письменниця та редакторка Астрід Сверресдоттер Дюпвік.
Журнал виходитиме двічі на рік, як у друкованому, так і в електронному форматі. Наступний номер заплановано на осінь.
Видання в першу чергу орієнтоване на норвезьку аудиторію. Команда також працює над тим, щоб частина тиражу стала доступною для читачів з України. "Попри те, що обсяг інформації, подій чи публікацій, так чи інакше пов’язаних з Україною, зростає – у Норвегії все ж таки часто бракує саме української перспективи. Нерідко говорять про Україну… але не разом з Україною. Тому я пишаюся, що зробила свій скромний внесок у створення простору, де такий діалог насправді відбувається, і сподіваюся, що це знайде відгук і в інших", – зазначила юристка та волонтерка культурно-громадських проєктів Мила Бріленкова.
Головна редакторка журналу, культурна менеджерка та директорка фестивалів "Дні українського кіно" та "Дні української культури" в Норвегії Юлія Підлісна у своєму вступному слові наголосила, що ідея видання виникла з потреби задокументувати те, чого бракувало в норвезьких архівах: "Ми прагнули з’ясувати, що збереглося в норвезьких архівах, наприклад, щодо України періоду 1917–1919 років, коли робилася спроба відновити незалежну українську державу. Чи існують сліди українського авангарду та культурного піднесення в літературі й театрі 1920-х років? Чи є згадки про масове знищення української еліти в Сандармосі у 1937 році? І тут ми майже всюди стикалися з мовчанням. Лише поодинокі сліди залишилися в окремих документах. … Ми прагнемо залишити свідчення нашого існування для майбутніх поколінь. Ми не хочемо, щоб архіви майбутньої Норвегії були такими ж мовчазними щодо долі України у 2026 році, як нині вони мовчать про події 1926 року та наступного десятиліття".
Як інформував Укрінформ, польська премія Nike 2026 оголосила список номінантів, що включає 20 авторів, серед яких – збірка Юрія Завадського.
Фото з сайту Читомо
Історія Література Норвегія Поезія