Заступниця міністерки культури про більший інтерес до читання під час війни: Зріс запит на українську ідентичність 10.04.2026 22:05 Укрінформ В Україні після широкомасштабного вторгнення РФ збільшився "попит на українську самобутність", і книга стала одним з основних інструментів для її розшуку.
Про це заявила в ефірі Українського радіо заступник міністра культури Богдана Лаюк, повідомляє Укрінформ.
Згідно з її словами, після широкомасштабної агресії на українському книжковому ринку трапився підйом: почали виникати нові книгарні, з’являтися нові серії.
"Пояснюю це все досить просто: виріс попит на українську самосвідомість. Люди запитували себе: а що це значить – бути українцем? І найбільш легко було знаходити відповідь на це в книгах української літератури або українською мовою", – підкреслила Лаюк.
Заступник міністра також повідомила про національне дослідження читання, що зараз здійснюється. З її слів, це буде дослідження профілю українського читача: хто сьогодні купує книги, як читає, де, чому читає, які жанри вибирає, що дає читання і як воно впливає на психічний стан.
"Ми ставимо перед собою насправді доволі просте питання – як залучати нових читачів. Наше дослідження складатиметься з двох етапів: якісного і кількісного. Зараз відбувається якісний етап, де ми спілкуємося з учасниками ринку, які працюють у галузі популяризації читання. Ми прагнемо дослідити як вдалі, так і невдалі приклади та встановити, що саме спрацьовувало", – акцентувала Лаюк.
Другий етап, за її висловом, полягає в опитуванні читачів, зокрема людей, які почали читати після тривалої перерви або ж в зрілому віці зовсім не читали для насолоди і з певних причин за останній час звернулися до читання.
"Нам вкрай хочеться розбити стереотип про те, що читання є виключно елітарним. Тому що сьогодні, особливо в контексті війни, ми усвідомлюємо, що читання впливає на ментальне здоров’я. Але так само читання впливає і на рівень демократії в державі. І ми прагнемо відобразити ці міркування та гіпотези в нашому дослідженні", – підкреслила заступниця міністерки.
Лаюк висловила впевненість, що завдяки дослідженню буде здобуто чимало нових даних, щоб враховувати їх у державній політиці. Разом з тим ними можуть скористатися усі учасники ринку, а також бібліотеки, державні установи культури, котрі також працюють в сфері читання.
Заступниця міністра також звернула увагу на промоцію читання у Британії, де його асоціюють з задоволенням від життя, тому що "це легкий шлях до насолоди, до тем для обговорення, до соціалізації, врешті-решт – до формування ком’юніті, спільнот", які сьогодні так необхідні і в Україні.
"Ми бачимо підйом книжкових клубів, і це не лише тому, що людям хочеться читати, а й тому, що є багато внутрішньо переміщених осіб або людей, в котрих дуже змінилися ідентичності. Людям потрібні нові товариші та нові спільноти", – зазначила Лаюк.
Окрім того, згідно з її словами, планується проведення великого національного дослідження щодо застосування української мови.
"Державна мова – це те, що нас поєднує. Це те, що дає нам відчуття повноцінності в суспільстві, адже, володіючи державною мовою, ми маємо фундамент, на якому можемо будувати інші права, зокрема культурні… Безсумнівно, значним стимулом стало повномасштабне вторгнення, яке спонукало багатьох людей перейти на українську мову. Водночас історія з мовою, як і з мовною політикою, як і з мовною практикою, тобто тим, як мова реально функціонує в суспільстві, є досить нелінійною", – акцентувала Лаюк.
Тому, на її думку, таке дослідження, яке умовно називають "Мовний барометр", потрібно проводити щорічно, "аби відстежувати реальні тенденції та мати точки відліку, з котрими можна порівнювати зміни".
"Коли ми аналізуємо існуючі дослідження – омнібуси, регіональні вибірки чи дослідження окремих соціальних груп, – ми бачимо стримано позитивну динаміку. Але великого, повноцінного національного кількісного дослідження, яке дозволяло б робити системні висновки, на жаль, досі немає. Ми вважаємо своїм обов’язком його здійснити, щоб ця розмова була не декларативною, а основаною на фактах", – наголосила заступниця міністерки культури.
Як повідомляв Укрінформ, Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах.
Фото: mincult.gov.ua
Книги Література Війна з Росією Мінкульт