Відповідно до нових правил з усіх отримань з іноземних інтернет-магазинів потрібно буде сплатити додатковий ПДВ, що становить 20%. На думку авторів, це рішення має збільшити надходження до державного бюджету, що критично важливо в умовах війни. Однак на практиці ініціатива несе більше ризиків, ніж вигод.
Зверніть увагу У Раді не можуть ухвалювати важливі закони: стало складніше набирати голоси
Удар по українських родинах
На сьогодні покупки в закордонних магазинах – Amazon, eBay, AliExpress, Temu тощо – не оподатковуються, якщо їх вартість не перевищує 150 євро. Українці активно користуються цією можливістю, купуючи товари, які коштують дешевше, ніж аналоги в Україні. Серед найпопулярніших замовлень – енергозберігальна електроніка, дитячі товари, одяг та взуття, в тому числі для військових. Крім того, за останні роки збільшились замовлення комплектуючих для дронів та РЕБ-систем, які українці створюють своїми руками в межах різноманітних ініціатив таких, як, наприклад, Social Drone UA.
Українці охоче купують у закордонних магазинах / Фото Shutterstock
Новий законопроєкт пропонує взагалі скасувати ліміт у 150 євро. Це означає, що тепер українці будуть платити ПДВ за будь-які міжнародні посилки. Єдиний виняток — посилки з товарами вартістю до 45 євро, які надсилаються фізичними особами без оплати та комерційної мети. У такий спосіб автори намагаються розрізняти “закордонний шопінг” та відправлення від друзів та родичів, що перебувають зараз поза межами України.
Оподаткування закордонних посилок означатиме одне – українці, які купують на іноземних онлайн-майданчиках, сплачуватимуть за ці товари більше. А саме – додаткові 20-30%. Відтак, зимова куртка або якісна пара взуття, які раніше коштували 100 євро, обійдуться зараз у 120-130 – суттєве підвищення для кінцевих споживачів.
Аналогічна ситуація складеться і з товарами для фронту. Наприклад, з комплектуючих для FPV-дронів на $100 доведеться сплатити мито та ПДВ, що підвищить вартість замовлення до 132 доларів. Це означає, що ціна кінцевого продукту також зросте – з, наприклад, 350-400 доларів до 450-470 доларів.
Важливо, що законопроєкт “зачепить” і ті посилки, що йдуть на фронт. За даними гравців ринку міжнародних відправлень, кожне двадцяте замовлення в Україні з іноземних інтернет-магазинів призначене військовим. Це кілька важливих категорій товарів – тактичне спорядження, комплектуючі для техніки, медичні вироби – які захисники отримуватимуть менше через націнку у 20-30%.
Нова ініціатива матиме негативні наслідки для українців / Фото Shutterstock
Примарні надходження
Головна мета нового законопроєкту, як зазначають його автори, – збільшити надходження у державний бюджет, гроші з якого йдуть, зокрема, й на оборону країни. Та умови й механізм ініціативи можуть навпаки призвести до негативних наслідків.
За даними Державної митної служби, у 2024 році в Україну ввезли посилок та експрес-відправлень на суму майже 123 мільярди гривень. Із цієї суми податки були сплачені з 61,53 мільярда гривень, тоді як неоподаткованими залишилися відправлення на суму 61,43 мільярда гривень (це приблизно 1,5 мільярда доларів за середнім курсом).
Для порівняння, загальний імпорт товарів в Україну за рік становив 70,7 мільярда доларів. Тобто новий законопроєкт зачепить лише 2% від усього імпорту, але може викликати значні труднощі для митниці, поштових операторів та громадян.
Водночас за підрахунками Інституту соціально-економічної трансформації, обсяги потенційної контрабанди та сірого імпорту у 2023 році становили 380–540 мільярдів гривень. Від “сірих” та нелегальних схем, за цією оцінкою, держбюджет втратив 120-167 мільярдів гривень за рік, що в рази більше за потенційні надходження з оподаткування посилок з-за кордону. Бізнес, підприємці та активісти ставлять питання – чи не логічніше посилити боротьбу з контрабандою, перш ніж братися за посилки звичайних українців?
Позиція бізнесу
Проти нового законопроєкту вже виступили найбільші компанії галузі, а також асоціації ветеранів-підприємців. Всі вони звертають увагу на майбутнє зростання цін, якщо законопроєкт буде ухвалено та вступить у дію. Та це далеко не все.
Поштово-логістичні компанії попереджають, що в разі ухвалення рішення кількість посилок, які потребуватимуть розмитнення, зросте у десятки, якщо не сотні разів. Зараз у жодної компанії в Україні немає потужностей – інфраструктури та персоналу – для того, щоб опрацьовувати таку кількість відправлень. Це означає, що на додачу до збільшення цін українці також зіткнуться з набагато довшими термінами доставки – все, що раніше надходило за тиждень, буде доставлятися упродовж двох-трьох.
Крім того, суттєво зросте адміністрування податків, тобто сама процедура і контроль їх стягування. За різними даними, це може коштувати до 100 гривень за посилку, що неспівставно з вигодою для бюджету.
Засновник та президент Meest Group Ростислав Кісіль стверджує, що в умовах повномасштабної війни експерименти з логістичною системою, яка вже три роки безперебійно працює на підтримку армії та економіки, є небезпечними. Нові правила, якщо їх і вводити, мають бути прозорими та впроваджуватися у набагато більш сприятливих умовах і з урахуванням періоду адаптації.
Співзасновник Нової пошти Володимир Поперешнюк також називає законопроєкт недоречним: ініціатива знизить купівельну спроможність для мільйонів та завадить українцям розв’язувати проблеми під час і без того нелегких часів. Водночас Асоціація підприємців-ветеранів АТО звертає увагу, що рішення загрожуватиме малому бізнесу, який є основою успішної ринкової економіки: тисячі ФОПів, які закуповують товари малими партіями через іноземні майданчики, змушені будуть зупинити свою діяльність через зростання витрат на адміністрування та оплату податків.
Виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Анатолій Амелін вважає, що новий законопроєкт сліпо копіює європейські практики, водночас не враховує значну різницю у рівнях розвитку наших і західних економік. Навіть базові показники свідчать про це: середня зарплата в ЄС становить 2250 євро на місяць, а в Україні – не більше 500 євро. Навіть у США посилки вартістю до 800 доларів не обкладаються митом та податками.
“Чому з усіх можливих варіантів ми вибираємо найгірший, який створює ризики для нашої обороноздатності, погіршує якість життя громадян і є зовсім не своєчасним?”, – резюмує Амелін.
Повʼязані теми:Законодавство
Источник: www.24tv.ua