Країни Балтії збиралися вийти з енергетичної залежності
Катастрофи не сталося. Ні фінська, ні естонська енергосистеми не обвалилися. Але тут варто глянути на проблему ширше. Про це заявив Ігор Тишкевич, повідомляє 24 Канал.
Читайте також Що чекає на гривню у 2025 році й чому основна загроза – у 2026-му
Енергосистема країн Балтії за часів СРСР була (і поки що залишається) частиною кільця БРЕЛЛ. Причому самі балтійські країни – споживачі енергії, але не експортери. До недавнього часу вони не мали можливості уникнути залежності від імпорту з Білорусі та Росії.
Показовий приклад: навіть після введення в експлуатацію білоруської АЕС президент Литви Гінатас Науседа виступав у Верховній Раді та закликав відмовитися від імпорту електроенергії виробленої цією станцією. У цей час національний оператор енергомереж декларував нульовий імпорт, але реальне стабільне перетікання в литовську енергосистему становило приблизно 400 мегаватів. Литва реально змогла вийти на мінімізацію імпорту (і за сприятливої погоди навіть відмовитися від нього) лише у другій половині 2023 року.
З усім тим, з 2013 року почалося будівництво одразу трьох ліній електропередачі дном Балтійського моря. Це згадані EstLink та NordBalt. Остання має потужність 700 мегаватів і з’єднує Литву зі шведською енергосистемою. Паралельно розвивалося будівництво ліній передач у бік Польщі. Ну і, звісно, власні генерувальні потужності.
Таким чином до кінця 2024 року країни Балтії могли вийти (і виходили) на можливість енергетичної незалежності від російського імпорту. Відсутні потужності отримували з АЕС у Фінляндії та Швеції, а також з польської енергосистеми (але з останньої були перетікання “в обидві сторони”).
Влітку того ж року країни Балтії оголосили про намір вийти із БРЕЛЛ. Тобто ліквідувати залежність від Росії та Білорусі. Ця подія має відбутися у лютому 2025 року, тобто вже незабаром.
До теми Чи планує Росія зайти в країни Балтії: в українській розвідці відповіли
Загроза негативного сценарію
І тут із системи “випадає” 650 мегаватів. Завдяки перетокам з Польщі з такими втратами країни Балтії впораються. А от якщо щось трапиться з NordBalt – ситуація буде близькою до критичної.
Мовиться не тільки про вихід з БРЕЛЛ (який доведеться відкласти). Згадуємо білоруську АЕС:
- енергоблок №1 на плановому ремонті,
- енергоблок №2 відключений, оскільки спрацювали аварійні датчики.
І тут варто згадати, що ПЗ (та й самі датчики, реактори) поставлені “Росатомом”.
Тому не хотілося б нагнітати і тим більше не хотілося б мати рацію у тривожних очікуваннях. Але найближчими тижнями є велика ймовірність пошкодження і проводу NordBalt. Знову якимось судном, що “випадково проходить”.
У цьому випадку я дуже сподіваюся на те, що мій прогноз виявиться хибним.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua