відповідно до наказу № 1427, принципи компетентнісного підходу до оцінювання та академічна незалежність педагогів у виборі методів оцінювання залишаються чинними. Натомість, механізм фіксації навчальних досягнень у журналі був спрощений.
«На сьогодні вчителі мають значне навантаження. Ми врахували зауваження освітян щодо складності документування результатів оцінювання та спростили ведення класних журналів: тепер немає потреби позначати групи результатів, а за семестр виставляється одна підсумкова оцінка з предмета. Якщо педагогині та педагоги вважають індексацію зручним робочим інструментом, вони можуть продовжувати її використовувати. Час, який раніше витрачався на підрахунки, тепер можна присвятити роботі з учнями. Державний стандарт, компетентнісний підхід та очікувані результати навчання залишаються базою для оцінювання. Реформа НУШ продовжується, і ми будемо переглядати процедури, які не сприяють розвитку дитини», — зазначив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Що залишається без змін
Фундамент оцінювання залишається незмінним: педагог оцінює, наскільки учні досягли результатів навчання, передбачених Державним стандартом та конкретизованих у модельних навчальних та навчальних програмах. Це стосується очікуваних результатів, яких учні мають досягти при опануванні певних тем, розділів чи модулів.
Очікувані результати навчання, визначені навчальною програмою на семестр або навчальний рік, слугують основою для планування освітнього процесу та оцінювання учнів, зокрема для виставлення семестрових та річних оцінок.
У межах своєї академічної свободи, вчитель самостійно визначає методи та інструменти для оцінювання навчальних досягнень.
Що змінюється
- Поточні оцінки будуть фіксуватися в класному журналі без обов’язкового зазначення груп результатів — ГР1, ГР2, ГР3 або ГР4. Водночас, педагог може використовувати індексування як додатковий інструмент у своїй роботі.
- За результатами семестру буде виставлятися одна підсумкова оцінка з навчального предмета або інтегрованого курсу. Окремі семестрові оцінки за кожною групою результатів більше не є обов’язковими.
- Міністерство освіти і науки розробить оновлену форму Свідоцтва досягнень учнів 5–9 класів, що відповідатиме компетентнісному підходу.
Формувальне оцінювання
Метою формувального оцінювання є надання учням зворотного зв’язку, виявлення їхніх навчальних потреб та, за необхідності, коригування освітнього процесу. Результати формувального оцінювання не враховуються при підсумковому оцінюванні.
Педагог самостійно обирає шкалу для формувального оцінювання: вербальну, рівневу чи бальну. Результати можуть бути зафіксовані у зручний для вчителя спосіб: у вигляді нотаток, щоденників спостережень тощо. Це робочий інструмент педагога, який не потребує оформлення як окрема звітність.
Поточне оцінювання
Поточне оцінювання дозволяє визначити проміжний рівень досягнення учнями очікуваних результатів навчання в рамках конкретної теми, модуля або розділу. Педагог самостійно визначає кількість та час виставлення оцінок, а також обирає відповідні методи та інструменти.
Поточна оцінка виставляється у балах за виконану діяльність або навчальне завдання відповідно до встановлених критеріїв. Вона впливає на підсумкову оцінку та фіксується в класному журналі без обов’язкових позначок чи індексів за групами результатів.
Виставляти поточні оцінки на кожному уроці або за кожне виконане завдання не є обов’язковим.
Підсумкове оцінювання
Тематичне оцінювання проводиться за необхідності. Оцінка за тему може бути визначена одним із трьох способів:
- узагальнення поточних оцінок, отриманих під час вивчення теми, модуля чи розділу;
- виставлення оцінки за підсумкову тематичну роботу, яка охоплює ключові результати навчання, передбачені навчальною програмою;
- узагальнення поточних оцінок та оцінки за підсумкову тематичну роботу.
Проведення окремої підсумкової роботи після кожної теми, розділу чи модуля не є обов’язковим.
Семестрова оцінка
Семестрова оцінка визначається на основі тематичних оцінок, а за їх відсутності — поточних. За рішенням педагога, також може бути проведена підсумкова семестрова робота. Вона має охоплювати результати навчання, передбачені навчальною програмою на відповідний період. Оцінка за таку роботу фіксується в журналі без деталізації за групами результатів.
За підсумками семестру виставляється одна комплексна оцінка з навчального предмета або інтегрованого курсу.
Автономія закладів освіти та академічна свобода педагога
Заклад освіти має право запровадити власну шкалу оцінювання, а для окремих навчальних предметів та інтегрованих курсів — дихотомічну шкалу «зараховано / не зараховано».
Педагог самостійно:
- обирає шкалу формувального оцінювання;
- визначає кількість та періодичність використання різних видів оцінювання;
- добирає методи та інструменти відповідно до навчальних завдань;
- приймає рішення щодо використання індексації оцінок за групами результатів як додаткового робочого інструменту.
Міністерство освіти і науки має надати до 1 жовтня оновлену форму Свідоцтва досягнень учнів 5–9 класів, яка відповідатиме компетентнісному підходу.
Для розробки та підбору інструментів компетентнісного оцінювання педагоги можуть скористатися:
- методичними посібниками «Як оцінювати в НУШ?» для десяти освітніх галузей;
- «Каталогом компетентнісних робіт для НУШ»;
- Ресурсом «Інтерактивний поступ» на цифровій платформі «Освіта для життя».
Міністерства освіти і науки.