- 1 Рейтинг армій, що відверто шокує
- 2 Що відомо про U.S. News & World Report і чи йому варто довіряти
- 3 Як U.S. News & World Report визначає найкращих
- 4 Редактори з Вікіпедії
- 5 Чи існують “нормальні” рейтинги?
- 6 А чи варто взагалі вірити рейтингам?
- 1 Рейтинг армій, що відверто шокує
- 2 Що відомо про U.S. News & World Report і чи йому варто довіряти
- 3 Як U.S. News & World Report визначає найкращих
- 4 Редактори з Вікіпедії
- 5 Чи існують “нормальні” рейтинги?
- 6 А чи варто взагалі вірити рейтингам?
Виявляється, що третій рік захопити Київ за три дні намагається навіть не “друга армія світу”, а вже перша. Принаймні саме так стверджують автори рейтингу сили армій журналу U.S. News & World Report. Що з цим рейтингом не так – пояснює 24 Канал.
Читайте також Близько 650 тисяч вбитих і поранених: Зеленський назвав втрати Росії у війні
Рейтинг армій, що відверто шокує
Рейтинг видання U.S. News & World Report поставив Росію на перше місце за воєнною міццю (на другому місці США, на третьому Ізраїль, четвертий – Китай, а Україна – восьма).
Дивний Топ 30 рейтингу найбільших мілітарних потужностей світу від U.S. News & World Report
Англійською мовою ця категорія звучить як Strong military, з чого стає зрозумілим, що мається на увазі не конкретно збройні сили а міцність країн загалом.
Втім, у такі нюанси численні ЗМІ просто не стали вникати й просто написали – російська армія №1 у світі. Звісно, цю тезу в саме такому форматі підхопили російські пропагандисти й зараз активно розносять її у мережі.
Автори рейтингу вочевидь не сподівались на саме такий ефект, проте, всупереч власній волі стали знаряддям інформаційної пропаганди держави-агресора в поширенні наративу про найкращу в світі російську армію.
Але чи так це насправді? Диявол традиціно ховається в деталях. Щоб зрозуміти це, потрібно розібратися, а що ж це за рейтинг такий і що відомо про видання.
Що відомо про U.S. News & World Report і чи йому варто довіряти
Хоча для більшості людей день, коли вони дізналися про рейтинг військової міці від U.S. News & World Report співпав із днем, коли вони взагалі дізналися про існування такого видання, насправді U.S. News & World Report вже майже сто років.
Цей журнал було засновано у 1933-му і доволі довго він входив до Топ-3 у США, програючи лише таким відомим та авторитетним тижневикам як Time і Newsweek.
Це популярний щотижневий формат, що передбачає аналітику поточних подій, а їхньою фішкою є традиційні рейтинги. За схожим принципом працюють (точніше наслідують) чимало журналів у світі, зокрема, й в Україні – “Корреспондент”, “Новоє Врємя”, “Український тиждень” та “Фокус” (останній мав період штампування рейтингів всього (часто відверто халтурних), через що отримав справедливу порцію критики від колег і згодом відмовився від такої практики, суттєво обмеживши свою жагу до ранжування).
Власником, видавцем і головним редактором U.S. News & World Report є американо-канадський мільярдер Мортімер Цукерман. Він заробив свої статки (2,6 мільярда доларів) на нерухомості та інвестиціях, з 1980-х Цукерман зацікавився ЗМІ і тоді почав формувати свою медійну імперію.
Крім U.S. News & World він володів літературним журналом Atlantic Monthly (продав у 1999-му за 12 мільйонів доларів) та впливовим таблоїдом New York Daily News, якого позбувся у 2017-му після того, як програв “битву нью-йоркської жовтої преси” головному конкуренту New York Post Руперта Мердока.
З того часу U.S. News & World став такою собі улюбленою іграшкою багатія, який втратив колишній медійний та політичний вплив, але досі залишився у грі (хоч і не в першій лізі). Його політичні погляди ближчі до демократичної партії, що не заважає йому доволі дошкульно демократів критикувати (в принципі, як і належить власникам вільних ЗМІ).
U.S. News & World Report доволі довго намагався наздогнати більш успішних конкурентів, але в підсумку програв ці перегони й повністю перейшов в онлайн, вже без попередніх амбіцій. Видання перетворилось на usnews.com зосередилось на рейтингах буквально всього. Найбільш відомими є рейтинги американських навчальних закладів, а також окремих штатів і країн. Власне, рейтинг воєнної міці є складовою більшого рейтингу оцінки різних держав світу.
Як U.S. News & World Report визначає найкращих
Найголовніше у рейтингу U.S. News & World Report – його методика, а полягає вона в опитуванні людей з різних країн світу.
Дослідження та модель, що використовується для оцінки та ранжування країн, були розроблені компанією WPP, яка надає глобальні маркетингові та комунікаційні послуги, та її власним інструментом бренд-аналітики BAV, а також Уортонською школою Університету Пенсильванії, зокрема професором Девідом Рейбштейном.
Було визначено 73 атрибути країни – терміни, якими можна описати країну, і які також мають відношення до успіху сучасної нації. Різні атрибути та нації були представлені в опитуванні майже 17 000 людей з усього світу з 22 березня по 23 травня 2024 року. Учасники оцінювали, чи асоціюють вони той чи інший атрибут з нацією. Кожна країна отримувала бали за кожною з 73 характеристик країни на основі збору індивідуальних відповідей респондентів. Чим більше країна вважалася прикладом певної характеристики по відношенню до середнього показника, тим вищий бал вона отримувала за цією характеристикою, і навпаки. Ці бали були перетворені на шкалу, яку можна було порівнювати між собою,
– видання U.S. News & World Report саме пояснює, як проходять обчислення.
Атрибути були згруповані в 10 тематичних субрейтингів, “військова міць” – якраз один з десятки таких субрейтингів.
Тобто це не оцінка експертів, а лише сприйняття людей, яку видання “загнало у спеціальний шаблон”. У підсумку маємо рейтинг, який має право на життя, але не доводить нічого, крім того, що про це думають згадані вище “17 000 людей з усього світу”. Насправді ж не зі “всього світу”, а лише зі 73 країн. Це, між іншим, навіть не половина.
Редактори з Вікіпедії
- До 17 000 людей особливих питань нема, натомість є питання до редакторів, які в статті-описі Росії вказали, що Russia as a nation dates back more than a millennium (у перекладі “Росія як нація налічує понад тисячоліття”, хоча тут nation подається вочевидь у значенні “держава”, це також викликає великі питання. бо в статті про Україну ніякої тисячолітньої історії вже немає (хоча б за такою логікою мала б бути) й все для України починається лише в 1991-му році.
- Так само фраза “Росіяни безпосередньо обирають свого президента, а федеральний уряд включає законодавчу і судову гілки влади, а також президентську владу, яка має широкі повноваження” не дає уявлень, що це насправді не демократія з деякими проблемами, а справжня диктатура, на яку Росія перетворилася з початком повномасштабного вторгнення до України. При цьому в статті про Україну редактори декілька разів спеціально наголошують на корумпованості, але нічого не кажуть про ще більшу корупцію в Росії.
Війну проти України редактори взагалі називають “конфліктом в Україні”, не дають “конфлікту” оцінки, а далі взагалі хвалять “велику російську культуру” та надихаються тим, що “росіяни першими запустили штучний супутник і здійснили вихід у відкритий космос”. При цьому автори допису чомусь забули про політ Юрія Гагаріна, який вочевидь був важливішим за космічну прогулянку Алєксєя Лєонова 1965-го, але не забули написати, якими легендарними були Пушкін, Достоєвський, Толстой, Солженіцин і Пастернак.
Цілком можливо, що цей підсумок підготувала нейронна мережа на підставі статті про Росію у Вікіпедії, але абсолютно точно, що цей рейтинг не враховує ані кількісні, ані якісні показники щодо армій, як російської, так і всіх інших. Тобто маємо справу з “питанням віри”. І саме тому там, Росія на першому місці, а №21 Ліван (який фактично не має власної армії, а три окремих) обходить Польщу (№24) та Азербайджан (№29).
А між Польщею (збільшує до 300 тисяч війська та проводить стрімке оновлення техніки та зброї) та Азербайджаном (дві перемоги поспіль над Вірменією у війні за Карабах, чимало
байрактарів та 125 тисяч вояків з бюджетом на Збройні сили понад 5% ВВП) розміщується Сальвадор, збройні сили якого складають лише 25 000 осіб з 13 50-річними штурмовиками Cessna A-37 Dragonfly, як основою ВПС.
При цьому в рейтингу воєнної міці U.S. News & World Report є Ісландія, яка взагалі не має постійної армії, натомість в ньому відсутня КНДР, яка крім армії взагалі нічого не має.
Також U.S. News & World Report не включив до свого рейтингу Пакистан. А це, між іншим, ядерна держава, з армією в майже 1,5 мільйона вояків та витратами в 3% ВВП на збройні сили.
Пакистан, вибачай, тебе U.S. News & World Repor не порахував / Скриншот
Але Пакистан Not Ranked in 2024. Бо редактори, мабуть, так вирішили чи яка була логіка, панове?
Чи існують “нормальні” рейтинги?
Потужність армій країн світу та воєнний потенціал країн обраховують не лише в U.S. News & World Report. Цим також займаються і профільні видання. Наприклад, The Military Balance – видання британського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) та інші. Проте, найбільш відомим є щорічний рейтинг Global Firepower (GFP).
Він проводиться з 2006 року і ним опікуються воєнні експерти, щоправда, анонімні. Вони аналізують відкриті дані щодо воєнних потужностей 145 країн світу. Натомість у U.S. News & World Report лише 89 держав, таким чином понад сотня країн нашої планети перебувають просто поза оптикою видання пана Цукермана.
Рейтинг Global Firepower базується на потенційних можливостях кожної країни вести війну на суходолі, морі та в повітрі за допомогою звичайних засобів. Результати включають показники, пов’язані з людськими ресурсами, зброєю та технікою, природними ресурсами, фінансами і географією, які представлені більш ніж 60 окремими факторами, що використовуються при формулюванні остаточного рейтингу GFP, і дають цікавий погляд на все більш нестабільний глобальний ландшафт, де війна здається майже неминучістю,
– як самі аналітики GFP, описують свій рейтинг.
На першому місці рейтингу – без сюрпризів, там США. Опис номінацій також зрозумілий та цілком логічний. Ось як GFP пояснює домінування США:
США залишаються беззаперечним лідером рейтингу найпотужніших армій світу. Їх військова міць базується на найбільшому у світі оборонному бюджеті (близько 825 мільярдів доларів у 2024 році), передових технологіях, серед яких стелс-літаки й авіаносці, а також величезній кількості військової техніки та досвідченому особовому складі (близько 1,33 млн активних військовослужбовців, за даними Global Firepower — це 0,4% населення та 799 500 резерву — 0,2%). США активно беруть участь у військових операціях по всьому світу, що підтримує їх боєготовність на високому рівні. Також країна має один із найбільших ядерних арсеналів — посідає друге місце у світі.
Що GFP думають про Росію:
Росія, попри військові невдачі в Україні та значні втрати техніки й особового складу, зберігає значний військовий потенціал. Країна має величезну кількість військової техніки, а також декларує найбільший світовий ядерний арсенал. Проте війна виявила проблеми з логістикою, мораллю військ та ефективністю командування, що може позначитися на її майбутньому місці в списку найсильніших армій світу. За даними Global Firepower Росія має 1,32 мільйона активних військовослужбовців (0,9% від усього населення) та 2 мільйони резерву (1,4%).
Україна в цьому рейтингу посідає лише 18-е місце, втративши у порівнянні з минулим роком 3 позиції (у рейтингу 2022-го Україна була 22-ою).
Ось що про нашу державу написали автори:
Попри повномасштабне вторгнення Росії та значні втрати, Україна продовжує демонструвати виняткову стійкість та ефективність на полі бою. Країна отримує значну військову допомогу від західних партнерів, включно й сучасні танки, артилерію та системи ППО, й активно модернізує свої збройні сили. Хоча рейтинг України знизився на три позиції, це скоріше демонструє виснаження ресурсів під час війни, ніж реальне послаблення військової потужності. Україна довела свою здатність ефективно протистояти значно більшому противнику та звільняти окуповані території.
Саме рейтинг GFP є джерелом мему про “другу армію світу”, бо Росія дійсно там друга. Але “мемом” він став виключно завдяки героїчному спротиву українців, які сплатили за розвінчання міфів про мілітарну потугу Росії дуже велику та страшну ціну.
А чи варто взагалі вірити рейтингам?
Варто зауважити, що публічні військові експерти світового рівня до роботи над рейтингом Global Firepower офіційно не залучені, це приватна ініціатива анонімів.
За даними розслідування Bellingcat, сайт Global Firepower входить у мережу сайтів MilitaryFactory.com, що належить американському блогеру Деніелу Пучеку. Цікаво, що перлиною медійної імперії пана Пучека є не воєнний рейтинг, а сайт весільного вбрання.
Рейтинг Global Firepower спирається на власноруч розроблений індекс, так званий PowerIndex. Він не прозорий. Проте, Global Firepower (на відміну від того ж The Military Balance) не претендує на науковість, академічність і достовірність. Це швидше приватна думка просунутих блогерів. Тому в експертній спільноті до GFP є питання (ніхто не знає, які джерела та дані використовують автори), проте, ЗМІ цей рейтинг дуже люблять і часто цитують.
Але варто розуміти, що воюють не рейтинги, інакше б “друга армія світу” не була б розбита у 2022-му році “двадцять другою” під Києвом і Харковом, і не втекла з Херсону, який проголосила своїми навіки.
Реалії такі, що кадровий склад російської армію, яку Путін пестував десятиліттями, фактично був знищений в Україні за перші місяці вторгнення. Росія втратила десятки тисяч людей і більшість своєї техніки, включно з флагманом Чорноморського флоту крейсером “Москва”.
Щоб запобігти катастрофі, Путін та Шойгу у бій кинули тисячі “зеків”, провели велику мобілізацію. Нині Росія воює вже третім чи четвертим складом своєї армії, втратила більшу частину техніки та все активніше залучає до війни іранську зброю, корейські снаряди, а з кінця жовтня – цілі воєнні підрозділи з КНДР. При цьому українське військо не втратило боєздатності і продовжує не лише завдавати окупантам шалених втрат, але й проводить сміливі загальновійськові операції вже на історичній території Росії.
Звісно, Росія залишається потужною державою, вона досі здатна здійснювати масовані артилерійські, бомбові та ракетні обстріли української території, вбивати цивільних та проводити геноцид на окупованих територіях.
Росія та росіяни мають сили та ресурси на воєнні злочини та депортації. Росія вже понад рік наступає на Донбасі і кидає в “м’ясні штурми” тисячі людей. Російське командування не шкодує нікого, втім, скільки тут воєнного мистецтва і чи тягнуть ці звірства на хоча б якесь місце в рейтингу сили армій? Доволі сумнівно.
Росії та Путіну куди б органічшніе було б перебувати у рейтингу варварства та звірств. Там би росіяни без проблем обійшли і ХАМАС, і ІДІЛ, і талібів, і суданські “Сили Швидкого Реагування”. Але з воєнною майстерністю такий рейтинг не мав би нічого спільного.
Источник: www.24tv.ua