"Щедрик": 10 несподіванок про найвідомішу пісню у світі

Image by Unsplash

«Щедрик», написаний українським композитором Миколою Леонтовичем одна з найпопулярніших різдвяних пісень. Цю мелодію співають по всьому світу, відомо понад тисячі її варіантів. Вона звучала у фільмах «Гаррі Поттер», «Південний парк», «Сімпсони», «Один вдома», «Сімейка Адамсів» та багатьох інших. Але довкола пісні, що знайома майже кожному, все ще залишається чимало загадкового та цікавого.

1Скільки пташок у «Щедрику»?

«Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка…»

— з таких рядків починається український текст пісні. То про яких же пернатих йдеться? Про ластівку, звісно, скажете ви.

Щедрівка — це різновид народних обрядових пісень. А щедрик — скорочена назва щедрівки або розспівування цього слова. Втім, все може бути й інакше. Адже щедрик — це ще й невеличка пташка, яка прилітає до України тоді ж, коли й ластівка, у березні. Крихітне жовтогруде створіння має унікальне щебетання: звуки змінюються так скоро, ніби воно про щось торохкоче, ніби щедрує.

Такої швидкої пісні, подібної до крику цикад, немає у жодного іншого птаха в Україні. А ще він зазвичай селиться на хвойних деревах, переважно на ялинці. З прадавніх часів ялинку вважали новорічним деревом, адже її зелені гілки символізували відродження та надію.

Вчені дискутують: у прадавній пісні йшлося не лише про ластівку, а ще й про щедрика, або ж птаха пізніше так назвали. Тож остаточної відповіді ще немає.

2Чому ластівка прилетіла на Новий рік?

У книжках та мультиках, де згадується щедрування (наприклад, тут), ластівка летить через хуртовину, над засніженими полями, до новорічної ялинки. Але звідки ж їй взятися у морози? Чому оспівані не синички, що завжди поруч з людьми?

Все просто: текст, який прославив Леонтович, дійшов до нас з дуже давніх часів, дохристиянських. Новий рік тоді відзначали навесні, якраз коли поверталися з вирію пташки, провісники весни й відродження.

3А чого пташка з щедрівки хоче?

Можна подумати, що пташка хвалить господарів та очікує від них частування, так само щедрує, як діти або жінки напередодні Нового року. Але на текст можна поглянути глибше, якщо згадати, що ластівка для давніх українців була символом матері роду, пращурки, найстаршої жінки роду. Люди вірили, що її душа повертається з того світу у пташці на свята, аби благословити та проректи майбутнє.

Тож це не змерзла пташка задобрює компліментами господаря. Це прапрапрабабуся запевняє нащадка, що він житиме у добробуті, у родині, так, як вона б для нього і хотіла б. І недарма текст завершується словами «В тебе жінка чорноброва». Тобто пращурка роду любується тією жінкою, яка нині дбає про родину. А те, що вся худоба народила — не лише знак прибутку, а й натяк на материнство господині, на те, що рід не перерветься й надалі.

Недарма покровительок ластівок у дохристиянську давнину звали Рожаниці. На їхню честь діти щороку робили з глини ластівок та дарували мамам.

4Наскільки давня народна пісня, яку обробив Леонтович?

Фольклорна основа, яка не дійшла до нас, з найдавніших зразків народної творчості. Деякі експерти вважають, що основний мотив щедрівки з чотирьох нот є обрядовим співом, яким вітали весну пращури за часів… печерних стоянок. Тобто 7-10 тис. років тому.

5Чому на створення «Щедрика» пішло 20 років?

Автором музичного шедевра став Микола Леонтович, що свідомо обрав для себе шлях вчителя музики у сільських школах. Не сказати, що ця професія мала тоді попит. Але він сприймав роботу як місію, а не спосіб заробітку.

У сучасному світі Леонтовича назвали б фанатом української музики, особливо козацьких пісень. Тож композитор та вчитель намагався зацікавити учнів та їхніх батьків українською музикою, культурою, мовою (якої навчав російськомовних маленьких українців). У Тульчині він навіть заснував першу в тому місті музичну школу.

Музикант дуже вимогливо ставився до всього, що робив, а до українського фольклору — з великою повагою. Тож його довго не задовольняли власні версії «Щедрика», яких він створив аж п’ять! Першу редакцію було написано до 1902 року, другу — 1908, третю — 1914, четверту — 1916 і, нарешті, п’яту — 1919 року. Найцікавіше, що зупинився він на четвертій редакції, яка й відома нині.

Загалом Микола Леонтович працював над цим понад 20 років. А це майже половина його життя, адже загинув композитор, на жаль, у 43 роки.

6Як «українці прийшли та перемогли» в 1919-му в Чехії та хто змусив бельгійців кричати «Слава Україні!»

Це зробив переважно «Щедрик», а також інші українські музичні твори під час гастролей Європою української капели, якою керував диригент Олександр Кошиць. Це факт здебільшого відомий. Як свідчать історичні дослідження, оприлюднені в пресі, власне, сама капела була створена, аби познайомити Європу, яка звикла вважати Україну частиною російської імперії, з нашою національною самобутністю. Ця ідея спала на думку самому очільнику Директорії УНР Симону Петлюрі, коли він почув інший твір Миколи Леонтовича у виконанні хору під керівництвом Олександра Кошиця. Загалом капела дала за кордоном понад 1000 концертів, і всюди був тріумф.

Але не всі знають, що відгуки виходили далеко за межі музичних. Слухачі й критики визнавали незалежність України. Німецька преса писала: «Якби пісня була державою, то Україна ще вчора посіла б перше місце у світі».

У Франції публіка стоячи вітала виконання українського гімну на початку концерту. Як повідомляє «Локальна історія», професор Сорбонни Шарль Сеньобос надрукував у виданні France et Ukraine відкритого листа диригентові Кошицю, де, зокрема є слова «Жодна пропаганда не може бути ефективнішою для визнання української нації!».

У Бельгії глядачі у захваті кричали «Слава Україні!» У Австрії рецензенти пишуть: «Смуткові великоросів протиставляє українське мистецтво веселість і оптимізм»

«Я думаю, що ми їх (українців) тяжко кривдили, коли несвідомо.. з’єднували в одне ціле з народом російським», — написав після концерту української капели празький диригент Ярослав Кржічка, і далі: «Українці прийшли та перемогли».

А ось вперше Щедрика виконали не під час гастролей. Це зробив у 1916 році хор Київського університету, в якому працював композитор.

7Чому прем’єра «Щедрика» у всесвітньо відомому Карнеґі-холу пройшла без автора?

5 жовтня 1922, коли відбувся концерт у найпрестижнішому залі Нью-Йорка, Миколи Леонтовича вже не серед живих. Його підступно вбив 23 січня 1921 року чекіст Афанасій Грищенко, що попросився до хати нібито заночувати та застрелив господаря, коли той спав.

Невідомо точно, через що радянська влада вирішила вбити українського композитора, можливо через близькість до політичних діячів УНР. Але, звісно, те, що він привернув увагу всього світу до української культури, теж лякало чекістів.

До слова, художню версію цієї загадкової смерті та чимало цікавого про композитора можна прочитати у романі Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка».

8Як по музиці «Щедрика» одразу можна здогадатися, що пісня — українська?

Для цього треба бути музикантом або музичним критиком, але експерти кажуть, що своєрідність української народної музики робить її не схожою на фольклор європейських та всіх сусідніх країн (згідно з дослідженням польського вченого Оскара Кольберга).

Фішкою нашої музики є використання мінорних ладів (якщо дуже просто, її настрій світлого легкого суму з присмаком надії) і стилю речитативу. Все це легко знайти у всесвітньо відомій щедрівці.

До слова, діячі культури неодноразово пропонували визнати «Щедрик» духовним надбанням людства та додати у реєстр ЮНЕСКО як вагоме національне культурне явище.

9Чому англомовний текст щедрівки не нагадує український?

Щедрівка так сподобалася у різних країнах, що її почали перекладати рідними мовами. Але тексти про ластівку та овечок не приживалися. Тим паче Новий рік за кордоном не таке популярне свято, як Різдво. Американець українського походження Пітер Вільговський, який працював на Радіо NBC, вирішив присвятити саме йому новий англомовний текст на мелодію «Щедрика». Його він склав у 1936 роки під назвою «Carol of the Bells»:

Дзвоників дзвін
Всім розповів:
Радісний час.
Різдво у нас.

Щебет пташки замінено на більш зрозумілі американцям різдвяні дзвіночки.

10Які слова «Carol of the Bells» зазвичай неправильно розуміють?

Різдво тішить «…young and old, meek and the bold». І у перекладі, і носії мови часом сприймають це як кілька протилежних описів. Тобто йдеться про молодих та старих, боязких та сміливих. Мовляв, навіть якщо є якісь недоліки у людини, свято ж для всіх. Втім, йдеться про дещо інше, і про це у США навіть пишуть статті.

Пісня не страждає ейджизмом. А слова використанні у біблейському значенні. Старість — не недолік, а вік зі своїми перевагами (енергійна молодість та мудра старість). Так само сміливі та лагідні (або смиренні) — це християнські чесноти, різні шляхи. Хтось не боїться бути правдивим, відстоювати свої переконання (За Біблією: «Блаженні вигнані за правду»). Інші ж намагаються бути завжди терплячими, скромними, альтруїстичними. («Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони»).

Що цікавого на цю тему можна показати дітям та підліткам?

1. Драма «Щедрик»

Фільм українсько-польського виробництва, що 13 грудня з’явиться на Netflix, може схвилювати тинейджерів. Йдеться про польських, єврейських, німецьких дітей, які втратили родини через радянські репресії або Другу світову війну. Та й самі вони у небезпеці: єврейську дівчинку хочуть вбити німецькі окупанти, а згодом німецького хлопчика прагнуть вбити радянські солдати, бо дитина нібито фашист. Дітей прихистила ніби мати та намагається врятувати вчителька музики Софія. Її рідна донька Ярослава понад усе прагне примирити світ чарівливою мелодією українського «Щедрика». «Він робить людей добрішими», — каже дівчинка. Та хоча дива не стається, слова та музика Миколи Леонтовича єднає долі колишніх дітей і через десятиліття.

2. Книжка «Щедрик. Фантастична історія»

Твір Оксани Лущевської нещодавно вийшов у видавництві «Моя книжкова полиця», певно, зацікавить учнів базової школи.

Дівчинка Тоня, що співає в українському дитячому хорі «Щедрик», вирушає до Нью-Йорка. Вона братиме участь у святковому концерті з нагоди 100-річчя виконання «Щедрика» в Карнеґі-холі. Там із дівчинкою трапляється фантастична подія, яка відкриває їй таємницю минулого. А що чарівного зробить сама юна співачка?

Книга занурює в очікування Різдва, музику та відкриває з незвичного для юних читачів боку Нью-Йорк.

3. Два дуже різні мультики про передноворічну пісню

Сюжет щедрівки, але у сучасному місті передає анімація Степана Коваля. Пластилінова техніка дає змогу чудово передати перетворення, які незримо робить чарівна музика Миколи Леонтовича. Поважні, агресивні, розумні, сильні, модняві та будь-які інші дорослі стають тими малюками, якими були колись, співаючи щедрівку. Сценарій казкаря Сашка Лірника.

А ось в анімації з серії «Книга-Мандрівка» дітям доступно та захопливо розповідають про історію створення «Щедрика» та цікавинки про Миколу Леонтовича. Історія подана майже як детектив, у якому Санта Клаус з ельфами розшукує мелодію, яка б могла об’єднати людей від Канади до Австралії. Обидва мультики сподобаються учням початкової школи.