Ви напевно помічали, що серед знайомих чоловіків одні можуть похвалитися густою бородою вже в двадцять років, а інші навіть у зрілому віці ледь відрощують кілька волосин на підборідді. Або що в одних рослинність покриває груди та руки, мов хутро, а інші залишаються майже гладенькими все життя. Звідки така різниця і що на неї впливає, інформує Ukr.Media.
Багато хто думає, що все залежить від рівня тестостерону — мовляв, чим більше цього "чоловічого" гормону, тим більше волосся. Насправді все значно складніше. Головну роль відіграє не стільки кількість тестостерону в крові, скільки те, наскільки чутливі до нього волосяні фолікули. Ця чутливість передається у спадок, тому якщо ваш батько був волохатим, ймовірно, і ви теж будете волохатим.
Тестостерон дійсно впливає на ріст волосся на обличчі та тілі, але робить це через свою активну форму — дигідротестостерон. Однак людина з нормальним рівнем гормону, але з генетично високою чутливістю фолікулів, може виявитися значно більш волохатою, ніж той, у кого тестостерону більше, але фолікули на нього слабо реагують. Тому прямої залежності "більше гормону — більше волосся" не існує.
Найяскравіше це демонструють етнічні відмінності у волохатості. Існують народи, чоловіки яких у середньому значно більш волохаті, ніж інші. До них належать мешканці Кавказу, Близького Сходу, Середземномор'я — греки, італійці, іспанці, араби. Також славляться своєю рослинністю аборигени Австралії та айни — корінний народ північної Японії, якого в світі залишилося лише близько двадцяти тисяч осіб.
На протилежному кінці спектру знаходяться східні азіати — китайці, японці, корейці, монголи. У більшості з них волосся на обличчі та тілі росте значно повільніше і рідше, часто з'являючись лише у зрілому віці. Це не означає, що у них менше тестостерону — дослідження показують, що середній рівень гормону у азіатів, які живуть в тих самих умовах, що й європейці, приблизно однаковий. Різниця полягає у генетично зумовленій низькій чутливості волосяних фолікулів до андрогенів.
Ця особливість сформувалася тисячі років тому внаслідок еволюційних адаптацій. Вчені припускають, що в різних кліматичних умовах густий волосяний покрив міг бути як перевагою, так і недоліком. У жарких та вологих регіонах менша волохатість могла забезпечувати кращу терморегуляцію, тому природний відбір закріплював відповідні генетичні варіанти.
Цікаво, що в традиційних азіатських культурах борода завжди вважалася символом мудрості та мужності. Згадайте образи давніх китайських філософів чи майстрів бойових мистецтв — вони майже завжди зображуються з довгими, хоч і не надто густими бородами. У китайській традиції навіть існувало повір'я, що довга борода свідчить про внутрішню силу та життєву енергію.
Проте сучасні азіатські чоловіки часто надають перевагу гладко поголеному вигляду. Частково це пов'язано з тим, що рідке волосся на обличчі може виглядати неохайно, а в багатьох азіатських суспільствах велике значення надають зовнішньому вигляду та думці оточуючих. Крім того, західні модні тенденції також вплинули на естетичні переваги.
Варто зауважити, що волохатість — це лише одна з багатьох ознак, що формуються під впливом тестостерону. Цей гормон також відповідає за розвиток кадика, тембр голосу, ширину плечей, форму щелепи. Навіть довжина пальців може розповісти про вплив андрогенів — правда, не поточний, а той, що діяв під час внутрішньоутробного розвитку. У чоловіків, які отримали більше андрогенів у материнській утробі, вказівний палець зазвичай коротший за безіменний.
Отже, якщо ви належите до тих, хто марно намагається відростити густу бороду, не звинувачуйте гормони. Швидше за все, справа у генах, які дісталися вам від предків. І це абсолютно нормально — різноманітність людської зовнішності є однією з найчудовіших особливостей нашого виду.
Джерело: ukr.media