Ми вже звикли казати, що лекції — вчорашній день. Але ж якщо відверто: вчителі по всьому світу продовжують щось розповідати дітям. Так само, як люди не харчуються самими суперфудами. Як зробити, аби учні слухали та запам’ятовували? Зібрали для вас 5 науково обґрунтованих способів підвищити ефективність ваших лекцій.
Лекція на уроці? — Ні. Три? — Так
Лекції — це не компроміс через те, що вчителю бракує можливостей привернути увагу учнів. Це ефективний спосіб передання інформації, переконані вчені. Звісно, якщо він не єдиний і не постійний. Адже якщо щоразу, коли опановують нову тему, вчитель говорить і говорить, тоді учні займають пасивну позицію, і це знижує їхню інтелектуальну активність. Але й чіткі інструкції взагалі залишаються одним з найефективніших способів засвоєння учнями навичок і понять.
Що ж каже наука про усне передавання інформації? Воно обмежене часом. Навіть найбільш зосереджені учні можуть підтримувати зосередженість лише протягом періодів по 10 хвилин. Згідно з дослідженням 2020 року, близько половини учнів думають про щось своє то частіше, що довше триває лекція. Через це вчителі повинні розробляти та проводити лекції невеличкими блоками. Плануєте говорити все заняття? Це не оптимальний варіант. Але хоча б розподіліть час так: три мінілекції по 10 хвилин, а після кожної — 5 хвилин практичних занять.
Відео — це вже інша форма подання. Але часом педагоги зловживають ним. Вони переконані, що це — сучасний урок: довго говорити, а потім увімкнути відео, де вони самі чи інші лектори теж говорять. Відео не має бути відеолекцією. Вчені переконалися: під час перегляду відеолекцій увага знижується на 6-й хвилині та зникає на 12-й. Відео може бути ілюстрацією, демонстрацією досліду, уривком з екранізації твору, який проходять, тощо. Такий формат може підвищувати уважність, але не зрівняється за ефективністю з активною діяльністю учня на уроці.
Ось п’ять корисних та дуже простих проміжків під час лекції. Ці вправи допоможуть учням запам’ятати матеріал. Вчені провели метадослідження у вересні 2024, у якому проаналізували результати роботи багатьох груп вчених та побачили найактуальніші варіанти.
1.
Спільно шифруємо нотатки
Діти зазвичай роблять нотатки на уроках, так би мовити, на автопілоті. Але згідно з дослідженням 2023 року, такі конспекти часто є неповними — містять лише 46% основних ідей, які давав викладач. Трапляються казуси, коли учень записує половини слів чи скорочення, які потім взагалі не може розібрати. Дослідники зазначають, що неповні конспекти можуть серйозно знизити успішність учнів на наступних тестах.
Ви можете вбити двох зайців одним пострілом — перемикати увагу й удосконалювати навички конспектування. Для цього оголосіть паузу для спільного конспектування. У дослідженні 2016 року зазначалося лекції, які містили кілька коротких пауз (вчитель давав можливість учням наздогнати, переглянути свої нотатки та додати будь-яку інформацію, яку вони пропустили), були ефективнішими, ніж безперервні. Педагог має написати або відкрити заздалегідь підготовлені ключові теми та ідеї того 10-хвилинного блоку, що він дав. Також варто створити розкуту атмосферу, щоб діти не соромилися уточнювати. Хай з місця питають усе, що недочули та не записали. Учні перевіряють записи одне одного в парі.
Інший варіант — дати занотувати саме підготовлені вчителем тези. Але це мають бути не речення, а окремі поняття. Це приводить до збільшення на 6% пригадування фактів і на 17% покращення утворення асоціативних зв’язків. Важливо, що переглядаючи конспекти в парі учні згадують та записують майже 90% важливих моментів лекції, що вдвічі більше, ніж в разі конспектування поодинці, підсумували дослідники.
Ще краще, якщо вчитель та учні домовляться про спільний шифр на початку кожної великої теми. Центральні поняття можна позначати знаками. Матеріал, поданий у формі схем, ментальних карт, запам’ятовується значно швидше. А якщо йдеться про поєднання такої структурованої форми подання та шифрування, швидкість підвищується майже вдвічі!
Онлайн-помічники Google Docs, Explain Everything і Lucidchart дають змогу спільно створювати нотатки у реальному часі.
2.
«Вмонтовуємо» тести й вікторини
Згідно з дослідженням 2023 року психологів Кентського державного університету, поєднання лекції з короткими тестами (не на оцінку) не тільки дає змогу краще запам’ятати матеріал, але й стимулює уважніше прислухатися до його викладу. Учні, викладачі яких практикували часте тестування, отримали на 13% вищі результати, ніж однолітки. Адже проходження тестів передбачає активацію довгострокової пам’яті, відповідно формується кілька шляхів для полегшення подальшого доступу до цієї інформації.
Якщо ж тест може бути будь-якої хвилини (а не щоразу наприкінці заняття), це теж підвищує зусилля учнів утримувати увагу на лекції.
Дослідження 2023 року підтвердило, що підійде будь-який формат тесту: з вибором одного з кількох варіантів, заповненням пропусків, з короткими відповідями. Усна вікторина чи конкурс знань за символічний приз (іграшкову медальку чи цукерку) краще сприймають діти в початковій школі.
Хочете провести опитування онлайн? На допомогу прийдуть Kahoot або Quizizz.
3.
Безпечно опитуємо наприкінці уроку
Швидке підбиття підсумків — хороший спосіб виправити непорозуміння, покращити збереження знань і забезпечити кращі зв’язки між вмістом, що сприятиме систематичному навчанню, пояснюють фахівці в дослідженні 2022 року. Щоб зберегти ідеї свіжими в умах учнів, варто наприкінці заняття ставити питання щодо пройденого матеріалу. Але, звісно, пряме опитування дітей лише налякає.
Натомість варто дати кілька хвилин на обговорення в парах чи трійках. Потім один із групи дає колективну відповідь або ж її записують та віддають вчителю чи пишуть на дошці. Аби це справді займало небагато часу, питання мають бути такими, щоб відповідь містила одне-три слова. Тоді педагог може проглянути та одразу дати зворотний зв’язок.
Якщо є помилка, неважливо, хто саме її зробив. Головне — щоб учні ще раз почули правильну відповідь. Це відбувається в безпечній, сприятливій атмосфері та допомагає школярам почуватися з матеріалом впевнено.
4.
Робимо перерву на… малюнки
Через 10 хвилин лекції можна зробити паузу для малювання. Дослідження 2018 року довело, що візуалізація учням, звісно, потрібна, але найбільше допомагають запам’ятовуванню зображення, намальовані ними самими. Звісно, не йдеться про те, щоб виділяти час на вправи з мистецтва. Грубі, прості, кількома штрихами малюнки так само корисні.
Коли учні замальовували в зошиті, як могли, історичних персонажів, типи птахів або внутрішню будову Землі, це покращувало запам’ятовування фактів майже вдвічі. Ескізи навчають більш глибоко бачити зв’язки між спорідненими ідеями.
5.
Знаходимо лекторів у класі
Після чергового блоку лекції попросіть учнів об’єднатися в пари та за 5 хвилин навчити одне одного того, що вони зрозуміли. Згідно з дослідженням 2020 року, ця практична діяльність не лише підсилює залученість, а й забезпечує послідовне підвищення точності відтворення матеріалу. Пояснюючи, учні формують загальне уявлення про відповідь, виявляють прогалини у власних знаннях та запам’ятовують нове.
У дослідженні 2024 року вчені порівняли тривалий лекційний блок, за яким починалися учнівські активності (наприклад, робота в групах, вікторини), з підходом, коли короткі лекції чергувалися із трихвилинними активними навчальними діями. Другий варіант визнали більш корисним та легким для учнів.
Вчителю варто урізноманітнювати способи об’єднання учнів у пари, аби скоротити час на це. Учень шукає сусіда позаду, попереду, з бокового ряду, бере в партнери наступного учня за алфавітом тощо. Або хай будуть рандомні поєднання. Діти зазвичай у захваті, коли розподіл робить програма онлайн, але й офлайн можна влаштувати таку собі лотерею.
Також можна замість парної роботи запросити побути лектором будь-якого учня. Щоб це не нагадувало відповідь у дошки, створіть уявного персонажа, якого нібито гратиме школяр. Скажімо, жартівливого (лектор Зануда або вчений Всезнайко) чи навпаки поважного (професора Кембриджу або на географії — першовідкривача місцин, про які йдеться). Невеличкий маскарад (скажімо, окуляри) — і лекція не лякатиме доповідача.
Бонусна порада: не забуваємо про руханки
Прискорення центрального кровотоку, пришвидшене транспортування кисню та глюкози до мозку — усе це сприяє кращому навчанню. Це ще раз підтвердило дослідження 2024 року: після руханки в учня на 10% більше шансів впоратися із завданням. Також це значно знижує тривожність школярів.
З початковою школою все зазвичай добре, а в старших класах вчителі забувають виділяти на це час. Проте хоча б один-два рази за урок вчителю варто запропонуйте підліткам обійти кімнату або пострибати на місці. Результат виправдає зусилля.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media