У червні цього року презентували перший том Національного звіту за результатами міжнародного Дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН) в Україні (2022–2024). Подію провели організатори дослідження — Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), ГО «ЕдКемп Україна» як Національний центр ДоСЕН в Україні та Державна служба якості освіти України (ДСЯО) як співорганізатором саме в нашій країні. Результати оприлюднили на освітянській (не)конференції, Національному EdCamp Точка стійкості 2024. Що таке ДоСЕН? Які головні результати дослідження? Та як соціально-емоційні навички впливають на навички майбутнього? Читайте в матеріалі.
Що таке ДоСЕН?
ДоСЕН — перше у світі дослідження розвиненості соціально-емоційних навичок 10-річного та 15-річного учнівства, що проводилося у два великих цикли, у 2019 і 2023 рр. Загалом у двох циклах взяли участь 23 країни чи місцевості (окремі міста, чи регіони країн). Як і пʼять інших учасників, Україна провела дослідження на національному рівні у 19 з 27 регіонів. І хоча частина з них не змогла доєднатися через безпекові перестороги воєнного часу, для цих 19 регіонів воно було репрезентативним. Дослідження, зокрема, розкриває різні відмінності у сформованості соціально-емоційних навичок: до прикладу, вікові, гендерні відмінності, та відмінності, повʼязані з передумовами навчання, а також оприявнює звʼязки цих навичок зі здоровʼям та добробутом, академічними досягненнями та карʼєрними перспективами учнівства, а також викликами війни.
Це дослідження має велике значення як для світу, так і для України, адже його результати дозволяють говорити про роль і можливості розвитку соціально-емоційних навичок у освітньому процесі, засновуючись на надійних і якісних даних. Його проведення вже дало поштовх до усвідомлення важливості цих навичок.
«Ми бачимо, як наші діти формують навички адаптації, бо вони мають онлайн-уроки, навчаються в укриттях, а опісля знову повертаються у клас. Дуже хочеться, щоб діти вміли бути самостійними і водночас піклувалися про інших. Я впевнена, що цього вони також вчаться, бо воєнні випробування дають їм ці уроки. Школа також має адаптуватися і продемонструвати навички, які ми хочемо формувати у наших дітей, адже це велика частина їхнього життя, і від того, як вона буде розвивати дитину, залежить майбутнє в багатьох сенсах», — відмітила Перша леді України Олена Зеленська у діалозі з Андреасом Шляйхером, директором з питань освіти та навичок ОЕСР.
Напевне, результати ДоСЕН, так само як і результати міжнародного дослідження якості освіти PISA, стануть основою для виважених рішень і подальших змін системи освіти.
«ДоСЕН потрібне перш за все для того, щоб привернути увагу до такого нагального питання, як соціально-емоційне навчання. В Україні в умовах війни освіта не може бути такою, як раніше. Ми маємо знайти ту точку, яка допоможе нам перевернути світ, як казав Архімед. На мою думку, методики соціально-емоційного навчання можуть бути такою точкою», — наголосив Руслан Гурак, голова ДСЯО, презентуючи українські результати ДоСЕН.
Дані дослідження дають відповіді на важливі питання вже зараз: як соціально-емоційні навички впливають на академічні досягнення учнівства, та яка роль цих навичок у подальшому житті і професійному зростанні молоді.
Взаємне підсилення навичок
ОЕСР визначає соціально-емоційні навички як індивідуальні здатності і характеристики, важливі для успішного навчання, соціальних відносин, конкурентоспроможності людини на ринку праці та її добробутом загалом. Результати всіх циклів ДоСЕН підтвердили, що ці навички не є вродженими рисами характеру. Тож цих навичок можна навчати і їх можна розвивати — зокрема, через цілеспрямовані інтервенції у освітньому процесі.
ДоСЕН вимірювало загалом 15 навичок, згрупованих у пʼять вимірів. Це:
- навички виконання завдань: наполегливість, відповідальність, самоконтроль, мотивація досягати;
- навички регуляції емоцій: стресостійкість, контроль над емоціями, оптимізм;
- навички взаємодії з іншими: впевненість у собі, товариськість, енергійність;
- навички широти кругозору: допитливість, креативність, толерантність;
- навички залученості: співпереживання, довіра.
Українська освіта вже має досвід роботи з навичками, оскільки реформа Нова українська школа передбачає перехід на компетентнісне навчання і опанування наскрізними уміннями. Згідно з реформою навчальні результати учнівства мають охоплювати не лише предметні знання, а й такі компетентності, як інформаційно-цифрова, спілкування державною та іноземними мовами, ініціативність, а також наскрізні вміння — критичне мислення, емоційний інтелект та робота в команді. Посутньо соціально-емоційні навички «вшиті» в компетентності та наскрізні вміння, передбачені НУШ.
Утім, впровадження соціально-емоційних навичок в українській освіті супроводжувалося гострою дискусією щодо їх необхідності в освітньому процесі. У 2016–2017 рр., коли розроблялася і пілотувалася НУШ, навколоосвітня спільнота висловлювала перестороги щодо того, що компетентності замінять собою знання, і випускники та випускниці не матимуть ґрунтовної академічної освіти. «Коли йшла дискусія про НУШ і реформування шкільної освіти в Україні, соціально-емоційні навички сприймалися як нова альтернатива системі освіти», — згадує Лілія Гриневич, співрозробниця реформи і міністерка освіти і науки України у 2016–2019 рр., амбасадорка ДоСЕН в Україні.
Проте перші роки впровадження НУШ у початковій школі показали, що навички і знання не є несумісними, і досягати успіхів як у формуванні навичок, так і опанування знаннями можливо. Про це свідчать дані загальнодержавних моніторингових досліджень впровадження НУШ, які проводив Інститут освітньої аналітики. Зокрема, станом на 2020 рік 65,5 % опитаного вчительства засвідчили, що на кінець другого класу їхнє учнівство має однаковий прогрес у набутті як навичок, так і знань. Таку ж думку висловила майже половина опитаного батьківства.
Результати ДоСЕН дають ще більше ясності у цьому питанні, адже зʼясувалося, що соціально-емоційні навички важливі для успішного навчання учнівства так само як і академічні знання. «Дані ДоСЕН засвідчують, що соціально-емоційні навички пов’язані з освітніми результатами учнів і учениць, а також з їхніми очікуваннями щодо свого майбутнього. Це засвідчує, що розвиток цих навичок учнівства не спричинений зниженням академічної спроможності учнів і учениць», — наголошується у звіті.
Аналізуючи відповіді 15-річного учнівства, дослідниці й дослідники виявили, що розвиненість навичок виконання завдань (мотивація досягати, наполегливість, відповідальність), а також допитливість найсильніше і найпослідовніше повʼязані з академічними досягненнями з читання, математики та мистецтва. Тобто учениці й учні з високим рівнем сформованості цих навичок мають і високі академічні результати. Такі ж результати мають і інші країни та місцевості, що взяли участь у дослідженні.
«Результати ДоСЕН свідчать, що соціально-емоційні навички є сильними прогностичними чинниками майбутнього дітей. Від них залежить бажання учнівства мати громадянську позицію, робити свій внесок у суспільство. Тож завдання вчительства — розвивати соціально-емоційні навички і академічну складову не за рахунок одні одних, а на взаємне доповнення і підсилення», — наголосив Андреас Шляйхер на презентації національного звіту ДоСЕН.
Світовий досвід щодо такого поєднання навичок та знань у освітньому процесі різний. Зокрема, за даними дослідження PISA-2022, які навів пан Андреас, японські учні та учениці переважно мають високий рівень академічних знань і у більшості своїй нещасливі, емоційно нестійкі і не задоволені своїм життям. Протилежні дані у Албанії, де учнівство має низькі академічні досягнення, але психологічно благополучне, а також будує якісні взаємини з іншими. «З цих прикладів легко припустити, що треба обирати — або оцінки, або добробут. Але це не так, можливо бути кращими в обох напрямках. Про це свідчить приклад Данії, де в учнівства висока академічна успішність і водночас добре сформовані мʼякі навички», — відмітив експерт.
Навички для майбутнього
В останні роки аналітика ринку праці свідчить, що для майбутнього карʼєрного просування та успіху молоді знадобляться радше навички, ніж знання. Зокрема, Міжнародний економічний форум у своєму традиційному звіті «Майбутнє робочих місць» за 2023 рік прогнозує, що до 2027 року найбільш затребуваними стануть такі навички, як аналітичне мислення, креативність, вміння працювати з ШІ та великими даними, лідерство і соціальний вплив, стійкість і гнучкість. А навчальна платформа Udemy взагалі називає економіку майбутнього «базованою на навичках», і тому компаніям та організаціям варто формувати команди фахівців і фахівчинь згідно з їхніми навичками.
Результати ДоСЕН оприявнюють звʼязок соціально-емоційних навичок і подальших освітніх та карʼєрних очікувань українських підлітків. Зокрема, 79 % опитаних 15-річних учнів та учениць, які прагнуть здобути вищу освіту, мають добре сформовані допитливість, толерантність та наполегливість. Також результати дослідження свідчать, що толерантність, допитливість та креативність учнівства тісно повʼязані з планами посісти керівну посаду до 30 років або виконувати роботу, що потребує високого професіоналізму. Водночас у інших країнах та місцевостях, що взяли участь у ДоСЕН, плани на таку роботу повʼязані з допитливістю, мотивацією досягати і наполегливістю. Є різниця і в частотності таких планів: у інших країнах / місцевостях про них заявили 57 % підлітків, в Україні — 49 %.
Дослідження також показало, у яких конкретно сферах планують працювати українські учні й учениці. Найбільш затребувані — інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), наука й інженерія, а також екологія та захист довкілля. У цих сферах планує працювати приблизно 1 з 4 опитаних учениць й учнів. Ті з них, хто планують будувати карʼєру в ІКТ, науці й технологіях, мають кращу розвиненість таких навичок, як толерантність, співпереживання, допитливість і креативність. Як зазначає авторський колектив Національного звіту, повʼязаність роботи в цій сфері і допитливості є логічною, адже бажання дізнаватися більше є фундаментальною умовою наукових відкриттів.
Як в Україні, так і в інших країнах / місцевостях, в середньому 50 % опитаних підлітків мають намір займатися підприємництвом. Відмінність нашої країни у тому, що у нас немає гендерних дистанцій щодо цього наміру, в той час, як у інших країнах про підприємницьку карʼєру хлопці заявляють частіше. Дівчата і хлопці, які хочуть будувати свій бізнес, мають кращу розвиненість оптимізму, упевненості в собі та енергійності. Водночас авторський колектив Національного звіту вказує, що ці навички свідчать радше про задум, а не його реалізацію. «Упевненість у собі, енергійність та оптимізм необхідні для розпізнавання та використання можливостей у ситуаціях невизначеності, але вони також можуть призвести до нереалістичних прогнозів. У поєднанні з браком знань і досвіду це може спричинити неправильні бізнес-рішення й ранній крах бізнесу». На думку дослідницької команди цим підліткам варто також прокачувати таку навичку, як мотивація досягати, а також надавати велику увагу середовищу і доступним ресурсам, як чинникам сталості та успіху бізнесу.
«Ці результати стануть об’єктивним підґрунтям, на яке зможе опиратися система освіти у виробленні змін та нових освітніх політик задля формування навичок, необхідних учнівству у подальшому житті», — відзначив Олександр Елькін, голова Ради ГО «ЕдКемп Україна».
Перший том Національного звіту ДоСЕН присвячений тому, як учнівство оцінює сформованість своїх соціально-емоційних навичок. Другий том, що буде представлений наприкінці 2024 року, розкриватиме контекст, у якому ці навички формуються — зокрема, результати анкетування вчительства, батьківства та опікунів, а також адміністрацій шкіл. Ці дані стануть важливим свідченням того, як середовище впливає на розвиток цих навичок учнівства, а також основою для впровадження програм соціально-емоційного навчання в українській освіті.
Дослідження соціально-емоційних навичок в Україні здійснюється за підтримки Міжнародний фонд «Відродження», Міжнародної організації Plan International та проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media